Електронні гроші – це одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими, ніж емітент, особами і є грошовим зобов’язанням емітента

Українська інтернет-аудиторія для здійснення розрахунків в мережі користується в основному російськими платіжними системами. Безумовним лідером електронних розрахунків на території СНД є платіжна система Webmoney, яка стартувала в Росії в кінці 90-хх і прийшла на український ринок в 2003 році. На даний момент Webmoney контролює близько 80% українського ринку.

Поняття «електронні гроші» має три складові: економічну, технічну та юридичну.

З економічного погляду електронні гроші прив’язані до певної традиційної грошової одиниці або мають установлений фіксований курс обміну, тому їм властиві функції, які притаманні традиційним грошам, а саме міра вартості та засіб обігу.

З технічного погляду електронні гроші – це електронний запис про певний обсяг вартості, який захищений відповідними криптографічними алгоритмами. Відповідно до сучасного стану розвитку інформаційних систем і технологій електронні гроші можуть функціонувати на основі карток та на програмній основі.

З юридичного погляду електронні гроші є грошовим зобов’язанням емітента, який повинен обміняти їх на традиційні гроші за вимогою пред’явника.

Важливою особливістю електронних грошей як чинника процесу визначення вартості є здатність до виконання таких вимог ринку: портативність, економічна подільність та однорідність в своїй масі, відносна міцність, дешевість у виготовленні та здатність до швидкого відтворення в будь-якій кількості.

На сьогодні НБУ визначив основні умови функціонування електронних грошей в Україні, зокрема виділено п’ять учасників у системі обігу електронних грошей:

1) регулятор – НБУ, який встановлює правила і контролює обіг електронних грошей в Україні;

2) емітент – банківська установа, яка здійснює випуск електронних грошей;

3) держатель – уповноважена банком особа, яка може здійснювати всі узгоджені з емітентом операції з електронними грошима, крім емісії;

4) торговець – сторона, яка відповідно до договору з емітентом або уповноваженою ним особою, має отримувати електронні гроші за товари і послуги;

5) користувач – особа, яка здійснює платіж за придбані товари, надані послуги та може передавати електронні гроші іншим користувачам .

СИСТЕМИ МАСОВИХ ЕЛЕКТРОННИХ ПЛАТЕЖІВ НАСЕЛЕННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ПЛАСТИКОВИХ КАРТОК

Велика кількість розрахункових операцій, які здійснює населення через банківські установи чи торгівельну мережу в готівковій формі за надані послуги, куплений товар тощо, може виконуватись в безготівковій формі з допомогою електронних грошей. Еквівалентом грошей в електронному вигляді сьогодні є пластикові платіжні картки, які дозволяють легко та зручно проводити розрахунки в магазинах, аптеках, комунальних службах. За цим сервісом стоїть ціла платіжна система, що дозволяє проводити розрахунки в реальному часі та в якій задіяний цілісний комплекс програмно-апаратних засобів всієї банківської системи України.

Прообраз пластикових карток вперше з’явився в США в 1914 році, коли з метою залучення постійного та багатого клієнта великі універмаги стали видавати клієнтурі так звані кредитні картки.

На український, точніше радянський ринок пластикові гроші прийшли наприкінці 60-х років.

До сучасних платіжних систем відносяться VISAInternational, MastercardInternational, AmericanExpress, DinersClubInternational, JCBInternational, що значно відрізняються за кількістю банків-учасників, так і за кількістю емітованих платіжних карток.

VISAInternationalна даний момент є найбільшою міжнародною платіжною системою , як за кількістю карток, так і за оборотами. Міжнародна платіжна система побудована за принципом асоціації фінансових організацій з різних країн, зареєстрована в США, штат Делавер. Члени асоціації є одночасно її співвласниками: більше 19 тисяч членів – найбільших світових фінансових організацій. Керуючий орган – Рада директорів, яка обирається з числа найбільш активних членів (в залежності від обсягу операцій і числа випущених карток) і затверджує президента.

Україна відноситься до регіону Центральної і Східної Європи, штаб-квартира регвональної ради директорів знаходиться в Лондоні.

MastercardInternational–консорціум, що складається з двох компаній- американської MasterСardі європейської – Europay.Платіжна система є другою на світовому ринку. Внутрішня побудова компанії аналогічна до Visa – це асоціація, члени якої є власниками. Європейський центр знаходиться в Бельгії, Ватерлоу.

AmericanExpress– третя за величиною компанія на ринку пластику. Компанія була організована більше 100 років тому і спочатку спеціалізувалася на кур’єрських перевезеннях, пізніше зайнялася організацією туристичних поїздок і наданням різних послуг мандрівникам, у тому числі і фінансових («дорожні чеки», а потім і пластикові картки). Спеціалізація на ринку надання послуг мандрівникам зберігається і в даний час. Зараз компанія є акціонерним товариством, акції якого в попиті на нью-йоркській біржі. Штаб-квартира знаходиться в Нью-Йорку, а Європейській офіс – у Брайтоні. Картки AmericanExpress приймаються в 3,5 млн. підприємств в усьому світі (основний акцент на авіаквитки, готелі, ресторани, дорогі магазини, прокат автомашин).

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ПЛАСТИКОВИХ ПЛАТІЖНИХ КАРТОК

Пластикова платіжна картка – це персоніфікований платіжний інструмент, що надає клієнту можливість здійснення безготівкових платежів за куплені товари чи надані послуги і при необхідності отримувати чи поповнювати готівковими коштами поточний картковий рахунок.

Сучасна пластикова картка – це пластина стандартних розмірів (86мм Х 53,9мм Х 0,76мм), виготовлена зі спеціальної, стійкої до механічних та термічних впливів пластмаси. Одна з основних функцій пластикової картки – забезпечення ідентифікації особи, що використовує картку, як суб’єкта платіжної системи. Для цього на пластикову картку наносяться логотипи банку-емітента і платіжної системи, що обслуговує картку, ім’я власника картки, номер його рахунку, термін дії картки тощо.

Алфавітно-цифрові дані – ім’я, номер рахунку тощо – можуть бути ембосовані, тобто нанесені рельєфним шрифтом. Це дає можливість при ручній обробці прийнятих до оплати карток швидко перенести дані на чек за допомогою спеціального пристрою – імпрінтера, що здійснює «зчитування» картки.

Графічна інформація, що нанесена на картку, забезпечує можливість візуальної ідентифікації картки. Картки, обслуговування яких базується на такому принципі, можуть з успіхом викоритостовуватися в малих локальних системах – як клубні, магазинні тощо. Однак для використання в банківській платіжній системі візуальної «обробки» виявляється недостатньо.

Доцільним є зберігати дані на картці у формі, що забезпечує проведення процедури автоматичної авторизації.

Особливістю безготівкових розрахунків за пластиковими платіжними картками є фактична проажа товарів торговими точками в борг. Адже товари та послуги надаються клієнтам відразу, а кошти на поточні рахунки суб’єктів, що надають послуги чи товари, будуть зараховані дещо пізніше. Тому гарантом здійснення таких операцій виступає банк, який випустив або, як кажуть, е м і т у в а в платіжну картку. Банк, який випускає платіжну картку для обслуговування відповідного карткового рахунку називають банком-емітентом (issuingbank). Саме тому всі картки, які надає в користування банк-емітент, своїм клієнтам, є його власністю. Клієнти, що отримали платіжні картки в користування, є фактично орендарями карток на час їх терміну дії.

При видачі картки клієнтові здійснюється її персоніфікація - на неї наносяться дані, що дозволяють ідентифікувати картку та її власника, а також здійснити перевірку платоспроможності картки при її прийомі до оплати або видачі готівки.

Звичайно клієнт може використовувати свою картку для отримання послуг в мережі й інших банків, які теж можуть обслуговувати платіжні картки, хоча не є їх емітентами. Такі банки називають еквайрами (acquiring bank, acquirer).

Банк-еквайр -це банк, що обслуговує рахунки підприємств торгівлі та сфери послуг і виконує операції видачі готівкових коштів за платіжними картками банків-емітентів.

Процес здійснення купівлі чи продажу товарів або видачі чи приймання готівки з допомогою пластикових карт називається авторизацією. Для проведення авторизації торгова точка, в якій обслуговується клієнт, робить запит платіжній системі про підтвердження повноважень пред’явника картки та його фінансових можливостей.

Технологія авторизації залежить від побудови платіжної системи, типу картки та технічних засобів обслуговування в торговій точці. В наш час для авторизації використовується POS- термінал (POS – PointOfSale) – пристрій, що забезпечує зчитування даних з картки, введення касиром суми платежу та авторизацію з платіжною системою.

До складу POS-терміналу входять :

Мікропроцесор, призначений для управління;

Картрідер, призначений для читання інформації з платіжних карток;

Друкуючий пристрій, призначений для видачі чека або балансу щодо стану карткового рахунку;

Дисплей, призначений для спілкування з клієнтом;

Модем, що забезпечує зв’язок з банком.

У випадку видачі готівкових коштів процес носить аналогічний характер, але гроші видаються спеціалізованим пристроєм – банкоматом, який працює в автоматичному режимі реального часу і сам проводить авторизацію.