У забезпеченні безпеки
У будь-якій діяльності людини виділяють два компоненти – фізіологічний і психологічний.
Людський організм – це сукупність тілесних і фізіологічних систем: нервової, серцево-судинної, травлення, кровообігу, дихання тощо. Головну роль у функціонуванні організму людини, як складної біоенергетичної системи відіграє нервова система, яка пов’язує всі системи і частини тіла в єдине ціле, бере участь у сприйманні, аналізі та опрацюванні всієї інформації, що надходить з внутрішнього та зовнішнього середовищ. У разі перевантажень організму саме нервова система формує його захисно-адаптаційні реакції.
Властивістю нервової системи людини є психіка. Психічні процеси невід’ємні від структури головного мозку. Кожна ділянка головного мозку відповідальна за життєдіяльність певного органу або системи (психологічний чинник). Функція лівої півкулі – оперування вербально-знаковою інформацією, читання, рахунок (логічний тип мислення), правої – оперування образами, орієнтування у просторі, розрізняння музичних тонів (художній, емоційний тип). При ураженнях (травмах) певних ділянок мозку порушується відповідний вид функціональної діяльності людини.
Функції нервової системи здійснюються шляхом урівноваження збуджувальних і гальмівних процесів. Порушення в одних пунктах супроводжується гальмуванням в інших.
Психіка людини проявляється в таких психічних явищах як:
- психічні процеси – короткочасні процеси отримання, переробки та обміну інформацією (відчуття, сприйняття, пам’ять, мислення, емоції, воля);
- психічні стани – тривалі душевні переживання, що впливають на життєдіяльність людини (настрій, депресія, стрес);
- психічні властивості – сталі душевні якості, що утворюються в процесі життєдіяльності людини і характеризують її здатність відповідати на певні дії адекватними психічними діями (темперамент, характер, досвід, інтелект).
Психіка людини тісно пов’язана з безпекою її життєдіяльності. Дослідами встановлено, що у 70 % нещасних випадків на виробництві винуватцями є самі люди (людський чинник). Причинами цього можуть бути внутрішні і зовнішні чинники.
Внутрішні психологічні чинники – це індивідуальні психологічні властивості людини, порушення емоційного стану, брак знань і досвіду.
Зовнішні психологічні чинники – це реакція людини на слова, явища, процеси, вчинки інших людей.
Основними психологічними особливостями людини з точки зору БЖД є пам’ять, увага, мислення, ризик і обережність, сенсомоторні реакції, воля.
Психофізіологічні чинники потенційної небезпеки постійної дії:
- недоліки органів відчуття (дефекти зору, слуху);
- порушення зв’язків між сенсорними та моторними центрами головного мозку (неадекватна реакція на дію органів відчуття);
- дефекти координації рухів (для особливо складних рухів та операцій);
- підвищена емоційність;
- відсутність мотивації до трудової діяльності.
Психофізіологічні чинники потенційної небезпеки тимчасової дії:
- недостатність досвіду (неправильні дії, напруження нервово-психічної системи, побоювання ймовірної помилки);
- необережність;
- втома (фізіологічна і психологічна);
- емоційні явища (конфліктні ситуації, стреси)
Одноманітність при фізичній роботі і мала рухливість при розумовій викликає втомлюваність нервової системи і може спровокувати виникнення ряду захворювань: серцево-судинних, шлунково-кишкових, шкірних тощо. Найбільш сприятливі умови для нормальної діяльності нервової системи створюються при правильному чергуванні праці, активного відпочинку і сну.
Питання для самоконтролю
1. Перелічите глобальні проблеми людства.
2. Види соціально-політичних конфліктів та їх характеристика.
3. Охарактеризуйте соціальні небезпеки, їх класифікацію та характер прояву в Україні і світі.
4. Які фізіологічні та психологічні властивості притаманні людині?
5. Перелічите та охарактеризуйте психофізіологічні чинники потенційної небезпеки для людини.
6. Небезпеки загальної інформатизації суспільства.
Література: [3, 4].
Дата добавления: 2015-03-14; просмотров: 654;