Классификация капитального ремонта магистральных трубопроводов. Обслуговування гальмівного крана заключається в періодичному огляді, перевірці надійності кріплення

Обслуговування гальмівного крана заключається в періодичному огляді, перевірці надійності кріплення. Захисний гумовий чохол не повинен мати пошкоджень та бути надійно зафіксованим на крані. Привод крану повинен бути відрегульованим таким чином, щоб при повністю натисненій педалі гальма, кран був повністю відкритий.

Таблиця 2

Можливі несправності й способи їх усунення.

Регулювання та випробування двосекційного гальмівного крана.

Регулювання крана при складанні та випробуванні заключаються в наступному:
- Перед установкою верхнього поршня 3 (Рис.4) заміряти відстань c виступу хвостовика поршня над клапаном;
- За допомогою регулювального гвинта 1 в верхньому поршні встановити зазор d = (с + 0,8) мм и за контрити регулювальний гвинт;

Рис.3 Регулювання гальмівного крана: 1- регулювальна шпилька; 2-пружний елемент; 3-поршень; 4-корпус крана; 5-штовхач; 6- клапан; c та d- регулювальні зазори.

- Встановити регулювальний болт 3( рис.6) до упору в ричаг 6 так, щоб зазор між роликом 7 й штовхачем 8 був відсутній;

Рис.6 Встановлення гальмівного крана: 1-плита; 2-корпус ричала в зборі; 3-регулювальний болт; 4-контргайка; 5-захисний чохол; 6-ричаг; 7-ролик; 8-штовхач.

- Під^,єднати кран до системи стиснутого повітря в відповідності з схемою випробувань (рис. 7);

Рис.7 Схема підключення гальмівного крана для випробувань на стенді: І,ІІ,ІІІ,ІV- виводди гальмівного крана; 1-гальмівний кран; 2-повітряний балон; 3,4,6,7- манометри; 5,8- крани.
- Тричі перемістити ричаг 6 (рис.6) до упора (ход не менше 31,2 мм). При переміщенні ричага не повинно бути заїдань й він повинен швидко повертатися в вихідне положення ;
- Подати повітря під тиском 0,75 МПа (7,5 кгс/см²) в виводи І и ІІ. Перемістити ричаг до упору . Тиск в виводах ІІІ й ІV повинен змінюватись від 0 до тиску в виводах І и ІІ. При переміщенні ричала на 4,7-7,4 мм (хід штовхача 1,9-3,0 мм) в виводі ІІІ повинен з’явитися тиск . При досягненні в виводі ІІІ тиску 0,05 МПа (0,5 кгс/см²), тиск в виводі ІV повинен бути не менше 0,025 МПа (0,25 кгс/см²). При цьому хід ричага повинен перевищувати 4,7 мм (хід штовхача повинен перевищувати 1,9 мм). Випередження росту тиску в виводі ІІІ по відношенню до росту тиску в виводі ІV може зберігатися по всьому діапазону тиску, але не перевищувати 0,025 МПа (0,25 кгс/см²). Попередній стрибок тиску в виводах ІІІ та ІV не повинен перевищувати 0,02 МПа (0,2 кгс/см²);
- При досягненні в виводі ІІІ тиску 0,3МПа (3,0 кгс/см²) хід ричага повинен бути 14,5...19,9 мм (хід штовхача 5,8...8,0 мм);
- При досягнені в виводі ІІІ тиску 0,75 МПа (7,5 кгс/см²) хід ричага повинен бути 21...27 мм (хід штовхача 8,4…10,8 мм);
- Общий ход рычага до упора должен составлять 31,1...39,1 мм (ход штовхача 12,5...15,7 мм);
- При плавному переміщені ричага тиск в виводах ІІІ та ІV після початкового скачка повинен плавно підвищуватись, а при відпусканні ричага плавно знижуватись;
- Подати повітря під тиском 0,75 МПа, (7,5 кгс/см²) в вивід І. Перемістити ричаг до упору. При цьому в виводі ІV тиск повинен змінюватись від 0 до 0,75 МПа (7,5 кгс/см²).
- Подати повітря під тиском 0,75 МПа (7,5 кгс/см²) в вивід І. Перемістити ричаг до упора. При цьому в виводі ІV тиск повинен змінитись від 0 до 0,75 МПа (7,5 кгс/см²).
- Перевірити кран на герметичність. Кран повинен бути герметичний при всих положеннях ричага. Витік повітрі не повинен перевищувати 8 см³/хв.

Контрольні питання

1.Яка функція двосекційного гальмівного крана?

2.Що називається слідкуючою дією крана?

3.Який привод ричага крана?

4.Наведіть основні несправності та методи їх усунення гальмівного крана.

5.Які регулювання слід провести перед складанням крана ?

6. Приведіть методику випробування крана.

7.Чи працюватиме кран при виході з ладу одного з контурів пневматичної системи заднього та переднього мосту .

Література

1.Гуревич М.Г, «Конструкция тракторов и автомобилей», М.:1989

2.Автомобили КамАЗ с колесной формулой 6х4 и 6х6. Руководство по эксплуатации , техническому обслуживанию и ремонту/ А.С. Кузнецов .-М.: Изд-во «Третий Рим» ,2009.-268 с.: ил.

Классификация капитального ремонта магистральных трубопроводов

Капитальный ремонт:

-Ремонт или замена изоляции;

-Ремонт или замена линейной арматуры;

-Очистка внутренней полости;

-Ремонт переходов;

-Ремонт или замена ЭХЗ

Капитальный ремонт — наибольший по объему и содержанию плановый ремонт, который проводят при достижении предельных значений износа в линейных сооружениях, и связанный с полной разработкой, восстановлением или заменой изношенных или неис­правных составных частей сооружений.

К капитальному ремонту линейной части относят:

—все работы, выполняемые при текущем ремонте;

—вскрытие траншей, подземных трубопроводов, осмотр и ча­стичную замену изоляции;

—ремонт или замену дефектных участков трубопровода и за­порной арматуры, их переиспытание и электрификацию арматуры;

—замену фланцевых соединений, кронштейнов, опор и хому­тов с последующим креплением трубопроводов к ним;

—просвечивание сварных швов;

—очистку полости и испытание трубопроводов на прочность и герметичность;

—окраску надземных трубопроводов, арматуры, металличе­ских и ограждающих конструкций;

—ремонт колодцев и ограждений;

—берегоукрепительные и дноукрепительные работы на пере­ходах трубопроводов через водные преграды;

—сооружение защитных кожухов на пересечениях с железны­ми и шоссейными дорогами;

—ремонт и сооружение новых защитных противопожарных сооружений.

Технологический набор работ при капитальном ремонте трубо­проводов примерно соответствует набору работ по их сооружению. Однако с точки зрения технологии, организации и управления он значительно сложнее, имеет свои специфические особенности. В организации проведения работ эти особенности заключаются в следующем: операции по вскрытию, подъему, очистке от старой изоляции, сварочно-восстановительные, изоляционно-укладочные работы и работы по засыпке трубопровода не могут быть совмеще­ны в специализированном потоке, но должны быть выполнены в строгой технологической последовательности.

Особенности в технике и технологии проведения работ следую­щие:

—специфичность подготовительных работ, заключающаяся в определении положения трубопровода;

—наличие комплекса демонтажных работ, предшествующих выполнению всех остальных ремонтно-строительных операций;

—меньший удельный вес монтажных работ и больший — подъемно-укладочных операций;

—наличие специфических операций при ремонте стенки тру­бы, усилении стыков при частичной или полной замене трубы, сек­ции или плети на отдельных участках трубопровода;

—сложность и трудоемкость производства вскрышных работ там, где требуется высокая квалификация машиниста для предотв­ращения повреждения стенки трубы ковшом (или ротором) экска­ватора, а также значительная доля ручного труда;

—сложность и трудоемкость предварительной очистки трубопро­вода от старой изоляции и продуктов коррозии, существенное конст­руктивное отличие специальных ремонтно-строительных машин от тех же машин, применяемых при строительстве трубопроводов.

При производстве капитального ремонта линейной части тру­бопроводов выполняют следующие основные технологические ра­боты: подготовительные, погрузочно-разгрузочные, транспортные, земляные, подъемно-очистные, сварочно-восстановительные, изо­ляционно-укладочные и контроль качества работ.