Теплоти на опалення. теплоти на вентиляцію.

1 – для виробничих цілей;

2 – для громадських приміщень.

Графік зміни витрати теплоти на опалення будівлі (будівель) залежно від температури навколишнього середовища наведений на рис. 11.4.

Графік зміни витрати теплоти на вентиляцію, як і на опалення, будують залежно від температури зовнішнього повітря плюс 8°С до розрахункової зовнішньої температури на опалення t_з.о. Графіки витрати теплоти на вентиляцію громадських споруд наведені на рис. 11.5. [2]. В останньому випадку при зниженні температури повітря від розрахункової зовнішньої температури t_з.в до із витрату теплоти на вентиляцію не збільшують.

Графіки витрати теплоти на опалення 1 та вентиляцію 2 і сумарна витрата теплоти залежно від температури зовнішнього повітря, наведені на рис. 11.6. На основі останнього будують графік тривалості сезонного теплового навантаження для умови цілодобової роботи вентиляції і опалення (рис. 11.6,б).

Рисунок 11.6. Побудова графіка тривалості сезонного теплового навантаження (б) на основі графіка залежності середньодобового теплового навантаження від зовнішньої температури (а):

1 – опалення; 2 – вентиляція; 3 – сумарне навантаження; п₀ – тривалість опалювального періоду; Q – теплове навантаження.

Площа прямокутника 0bcd дорівнює площі графіка тривалості. Очевидно, що висота цього прямокутника дорівнює середній витраті теплоти за опалювальний період Q^сер_c, Дж:

Q^сер_c= (11.6)

де Q^річн_с— витрата теплоти за опалювальний період, Дж; n_о — тривалість опалювального сезону, c/рік або год/рік.

Основа n_в прямокутника 0kln із площею, що рівна площі графіка тривалості, дорівнює тривалості використання розрахункового теплового навантаження за опалювальний період:

n_о= (11.7)

де Q^р_с— розрахункові втрати теплоти на опалення і вентиляцію, Вт.

Добовий графік теплового навантаження на гаряче водопостачання наведений на рис. 11.7. Протягом опалювального періоду (межі температури від плюс 8 °С до t_з.о.) витрата теплоти на гаряче водопостачання не залежить від температури зовнішнього повітря. Влітку, через більш високе значення температури навколишнього середовища, витрату теплоти Ф^с_г.в. зменшують, зберігаючи постійною протягом всього періоду.

Рисунок 11.7. Графік витрати Рисунок 11.8. Графік витрат

теплоти на гаряче водопостачання. теплоти:

1 – на гаряче водопостачання;

2 – технічні потреби;

3 – сумарна витрата.

Графік технологічного навантаження залежить від профілю виробничих сільськогосподарських підприємств і режиму їх роботи.

Сумарний добовий графік теплового споживання на гаряче водопостачання і технічне теплопостачання зображений на рис. 11.8. Технологічне теплопостачання, як і гаряче водопостачання, відбувається цілий рік. Як приклад на рис. 11.9 наведені графіки теплових навантажень для ряду конкретних тваринницьких ферм.

Рисунок 11.9. Графік добових теплових навантажень для тваринницьких ферм молочного напрямку.

а - для зимового періоду (на 200 голів), в – для зимового періоду (на 400 голів);

І –І – середньотеплове навантаження на фермі; ІІ – ІІ; ІІІ – ІІІ; ІV – ІV – час роботи теплоенергетичного обладнання.

Рисунок 11.10. Графік сезонного теплового навантаження.

Позначена на графіку точка А відповідає температурі зовнішнього повітря плюс 8 °С, тобто початку опалювального сезону. Теплове навантаження, що відповідає цій температурі, спостерігається протягом всього опалювального сезону і відповідає його тривалості. Точки В, С, D відповідають температурам 0, мінус 10 і мінус 15 °С, а тривалість їх та інших більш низьких температур беруть із кліматичних таблиць для даної місцевості. Точка Е відповідає розрахунковій температурі зовнішнього повітря t^р_з.о. Із опорних точок А, В, С і D проводять ординати, на яких у певному масштабі відкладають теплові навантаження. По ординаті, проведеній із точки Е, відкладають розрахункове теплове навантаження, що відповідає t^р_з.о. Проміжні значення теплових навантажень Q_оп між Q^max_оп і Q^min_оп визначають за формулою:

Q_{і оп}=Q^max_{оп ,} (11.19)

де Q^max_оп—максимальне розрахункове теплове навантаження, Вт; t_в— температура повітря всередині приміщення, °С; t′_з.о.—температура зовнішнього повітря всередині приміщення,°С; t′_з— температура зовнішнього повітря, °С.

Для полегшення визначення ординат опорних точок, ліворуч будують допоміжний графік зміни теплових навантажень залежно від температури зовнішнього повітря і шукані навантаження переносять із нього на ординати опорних точок.

Права частина площі графіка (див. рис. 11.10) еквівалентна кількості теплоти, необхідної для опалення і вентиляції в опалювальний сезон.

Припустимо, що у котельні встановлені три однотипні котли однакової теплової потужності, тобто Ф₁=Ф₂=Ф₃ (рис. 11.10). Із графіка тривалості навантаження випливає, що протягом періоду часу τ_з повинні працювати всі три котла; τ₂ — час одночасної роботи двох котлів; τ₁ — час роботи одного котла.