Витрати на відрядження. Нормативно-правовим актом, що регулює порядок здійснення відряджень, є Наказ МФУ «Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за

Нормативно-правовим актом, що регулює порядок здійснення відряджень, є Наказ МФУ «Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон» від 13.03.98г. №59 (Далі - Наказ №59). Відряджає підприємство здійснює реєстрацію працівника, який вибуває у відрядження, у спеціальному журналі за затвердженою формою. За загальним правилом, днем виїзду у відрядження вважається день відправлення автомобіля з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття - день прибуття автомобіля назад. На вимогу розділу I Наказу №59 підтвердними документами, що засвідчують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи, передбачені Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995г. № 265/95-ВР та Податковим кодексом України (Далі - ПКУ). Наявність підтверджуючих документів є необхідною умовою відшкодування працівнику витрат.

У Наказі №59 так само згадуються спеціальні умови для закордонних відряджень. Так, при необхідності пересування по території іноземної держави, керівник підприємства має право визначити відрядженому працівникові «дозволений» для поїздок або оренди вид транспорту. В іншому випадку працівник робить це самостійно. Документи, що засвідчують вартість понесених за кордоном витрат, оформлюються згідно із законодавством країни перебування. Підприємство за запитом податкової служби забезпечує за власний рахунок переклад іншомовних підтвердних документів.

Щодо питань, пов’язаних з робочим графіком та оплатою праці працівника, який направлений у службове відрядження, то слід звернути увагу на наступні аспекти:

· на працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений. Замість днів відпочинку, не використаних за час відрядження, інші дні відпочинку після повернення з відрядження не надаються;

· якщо працівника спеціально відрядили для роботи у вихідні або святкові й неробочі дні, то компенсація за роботу в ці дні виплачується відповідно до чинного законодавства;

· у разі, коли працівник відбуває у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку;

· якщо наказом про відрядження передбачено повернення працівника з відрядження у вихідний день, то працівникові може надаватися інший день відпочинку відповідно до чинного законодавства;

· питання виходу працівника на роботу в день вибуття у відрядження та в день прибуття з відрядження регулюється правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства.