Б) мусульманство. В ісламі символікою просякнуте не тільки «Слово Аллах» (Коран), а й життя пророка Мухаммада, починаючи з самих ранніх його років

В ісламі символікою просякнуте не тільки «Слово Аллах» (Коран), а й життя пророка Мухаммада, починаючи з самих ранніх його років. Повіствування про пророка збиралися протягом довгого часу в хадисах та магазі, й у них міститься дуже багато символічного, з чого на сьогодні вичерпно поясненим можна вважати дуже небагато. Найголовніше священне місце ісламу – Ка’аба (куб). Це – приміщення, яке знаходиться посеред великого двору в Мецці. Мається цілий ритуал поведінки біля нього. Мухаммад мав якісь «мандри й вознесіння», в чому можна бачити видіння, але якісь дуже складні. Проте методик вивчення й класифікації таких явищ наука не має. Ще один символ ісламу – півмісяць. Календар у них місячний. З цього видно, що релігія ісламу, на відміну від християнства, присвяченого Сонячному Божеству Христу, місячна. Особа Аллаха, правда, виписана дуже туманно. А, власне, у християнстві поняття «Трійця» теж можна вважати нерозробленим.

Бог, таким чином, у головних світових релігіях людства, сприймається тільки через Символ, інтуїтивно, почуттєво. Тобто працює та сама «жива психея», як і всі 40 тис. років. Надати ж визначення, хто такий Бог і який Він є, не може на сьогодні жодна з релігій. Язичники давали образи, але мали їх багато, бо в них існували політеїстичні уявлення. Поразка політеїзму перед монотеїзмом вказує на те, що їхні уявлення історично програли релігіям високого порядку, а відповідно, не досягаючи глибин знання Єдності Сутності, не були правильними. Тим не менш, оскільки язичних релігій в світі було багато, й ми нічого не знаємо саме про супер-секретні доктрини давніх містерійних таємних товариств, говорити щось однозначно щодо язичників не можна. Схоже, члени таємних товариств знали те, що вважалося не обов’язковим виносити на загальне засвоєння. Але нині ми можемо щось тільки припускати, не маючи змоги стверджувати щось більш-менш точно. Якщо тільки об’єктивна база міфологічних і релігійних уявлень усе ж таки існує, то давні мали про неї важливі відомості. Наука просто ще не знайшла можливостей і методик детальної дешифровки робіт таких великих хитрунів, як, наприклад, Платон, Арістотель та інші, щоб зрозуміти глибинний зміст їхніх творів. Там не може не бути того, про що їм забороняли жерці писати, і це, безумовно, було пов’язане з тим, кого ми називаємо Богом.

------------------------------------------------------------------------------------------

* О.П.Ожигова. До проблеми еволюції вищих коркових центрів мозку людини (рос. мова) //Биологическая эволюция и человек – М., 1989. – С. 200 – 207.

На сьогоднішній день сформоване уявлення про „специфічно людський системокомплекс”, який включає у себе нижньотемінну, задню верхньоскроневу й нижню лобну області кори мозку. Комплекс пов’язаний з вищими функціями – мовою, абстрактним мисленням, трудовими операціями – і в цілому є морфологічним субстратом другої сигнальної системи. Комплекс включає поля лобної області (44,45) (зона Брока), що беруть участь у диференціюванні мови шляхом послідовного гальмування, створюють ритміку мови. Сюди відносяться й інші поля: 37 – пов’язане із здатністю зберігати у пам’яті слова, повторення слів і фраз у граматичному порядку, контролює трудові процеси мовою; 37+21+22 – відповідальні за розуміння мови, а 22 – зона Верніке – програмує мову. Основна структура фрази виникає у зоні Верніке, потім по дуговидному пучку передається в зону Брока, де включається програма вокалізації. Вона передається у рухові центри м’язів рота, язика, губ. Коли слова вловлюється слуховим апаратом, збуджується первинна слухова кора. Для розуміння слова необхідно, щоб збудження прийшло у зону Верніке. Поле 39 (кутова звивина) об’єднує усну й писемну мови.

Ключові поняття: інформація, слово, мова, коркові поля мозку, лобні долі мозку, зона Брока, центр Верніке, біосфера, ноосфера, інформаційна еволюція, менталітет, мистецтво, культура, інформаційно-ідеологічне поле, універсальний закон буття – бінарність, свідомість – підсвідомість, релігія, міфологія, парадигматичність свідомості, філософський світогляд, містерії, таємні товариства, символічна філософія, релігійний символізм.