ГЛАВА 1. В умовах ринкової економіки завершальну оцінку будь-якої діяльності дають на підставі фінансових показників

В умовах ринкової економіки завершальну оцінку будь-якої діяльності дають на підставі фінансових показників. Як абсолютних, таких як дохід чи прибуток, так і відносних – таких, як показники рентабельності (під ними розуміють показники ефективності використання фінансових ресурсів).

Їх склад (показників доходу та прибутку) в умовах перехідної економіки України постійно змінюється. Тому розглядатимемо використання статистики не щодо одержання кількісних значень показників, а щодо можливостей аналізу і прогнозування тих показників, які вже розраховані згідно з чинними в даний момент інструкціями та методиками Державного комітету статистики, Національного банку та Міністерства фінансів.

Дохід – це вся сума грошових надходжень фірми (галузі, держави) за звітний період незалежно від джерел фінансування; прибуток – різниця між доходом та видатками, яка залишається в розпорядженні його власника.

Під видатками в загальновідомому значенні цього слова розуміють обов'язкові платежі, які має виконати фірма у звітному періоді щодо партнерів, клієнтів та держави.

Отже, видатки включають плату за придбану сировину, матеріали, паливо, інструменти, використану енергію, виплачену зарплату, нарахування амортизації і т. ін. – тобто, виробнича собівартість, а також повернення боргів та процентів за ними і сплату податків різних видів (причому частина з них – такі як, наприклад, податок на додану вартість та акцизний збір – ураховуються в собівартості продукції).

Головне завдання статистики щодо фінансових ресурсів з'ясувати:

• під впливом яких факторів змінюються показники, що їх характеризують;

• на які з них підприємство спроможне впливати, а які є так званими зовнішніми, тобто тими, рівень яких змінюється поза межами підприємства, а сама фірма має лише враховувати цю зміну у своїй діяльності;

• який рівень впливу першої та другої групи факторів та кожного фактора окремо на показники діяльності (тобто і на саму діяльність) підприємства;

• якого рівня внутрішніх факторів треба досягти, щоб показники діяльності в плановому періоді становили певну очікувану величину;

• як спрогнозувати тенденцію зміни значень зовнішніх факторів, щоб урахувати також їх вплив на очікувані результати діяльності фірми.

Не ставлячи перед собою і не розв'язуючи цих проблем, жоден керівник не зможе досягти головної мети будь-якої діяльності – роботи фірми зі сталою і високою ефективністю.

Методи, які необхідно застосувати для їх розв'язання:

• кореляції та регресії – для оцінювання рівня впливу цих факторів;

• індексного аналізу – для встановлення міри впливу в разі функціональної залежності;

• моделювання та прогнозування – для розрахунків очікуваних значень показників, які перебувають у стохастичній залежності від визначальних факторів.

У тому, що стосується доходу, таких факторів – два, і вони наперед відомі, бо входять до складу формули розрахунку головної складової доходу – виручки від реалізації продукції. Ця частина доходу залежить від кількості реалізованої продукції q та її ціни р. На макрорівні ці два показники між собою пов'язані кривою попиту: чим нижча ціна – тим вищий попит на продукцію. Але обидва вони обмежені: ціна – собівартістю продукції, а обсяг продукції – потужністю підприємства. Ці обмеження є внутрішніми. На розглядувані фактори впливають також зовнішні обмеження: ринкова ціна та рівень задоволення попиту. Тобто, коли можна продати всю продукцію, вироблену при певному використанні потужності підприємства, ціна на неї відповідатиме ринковій ціні, а тому вплив обох складових – р та q – на дохід фірми можна досить точно спрогнозувати, вивчаючи і прогнозуючи кон'юнктуру ринку.

У такому разі аналіз і прогнозування прибутку зводяться до вивчення зміни собівартості продукції і впливу на неї визначальних факторів, основним з яких є ефективність використання ресурсів.

Фінансові ресурси підприємства – це оборотні кошти. Оборотність оборотних коштів і є характеристикою їх ефективності з таких міркувань:

1) у разі прискорення оборотності можна за рахунок меншого обсягу фінансових ресурсів забезпечити безперервність виробництва для вироблення заданого обсягу продукції;

2) у разі зменшення оборотності з процесу обігу виключається певна частина фінансових ресурсів, що, з одного боку, знижує інвестиційну привабливість фірми, а з іншого – провокує або зменшення виробництва, або залучення за плату додаткових фінансових ресурсів; через це, зрештою, прибуток фірми знижується.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає різниця між ефектом та ефективністю?

2. Охарактеризуйте різницю між ресурсами та поточними витратами.

3. Яка мета підвищення ефективності?

4. Які показники ефективності використання оборотних засобів?

5. Які показники ефективності використання основних засобів?

6. Дайте визначення поняття основних засобів підприємства. Чим вони відрізняються від оборотних активів?

7. За рахунок яких джерел поповнюються оборотні кошти?

8. Чи можна вплинути на структуру оборотних коштів і як у бік збільшення швидкості їх обігу?

ГЛАВА 1