Бронхіт

Тема I. Образование Древнерусского государства и его место в мировой цивилизации (IX-XIII вв.) ....................................................... ……………………………5

Тема II. Российская государственность в условиях монголо-татарского нашествия. Объединение российских земель вокруг Москвы в XIII - начале XVI в. …………………………………………………………………21

Тема III. Московское государство в XVI - первой половине
XVII века .………………………………………………………………………37

Тема IV. Россия в период становления и развития абсолютной
монархии (вторая половина XVII – первая половина XVIII в.)…………….54

Тема V. Россия во второй половине XVIII в. ……………………………….....72

Тема VI. Российское государство и общество в первой половине
XIX в. …………………………………………………………………………94

Тема VII. Капиталистическая эволюция России. Особенности социально-экономического развития во второй половине XIX в. ……………………………117

Тема VIII. Общественно-политическая жизнь российского общества во второй половине XIX в. Развитие культуры ..…………………………………131

Тема IX. Россия в начале XX в. …………………………………………….....149

Тема X. Россия в Первой мировой войне……………………………………...166

Тема XI. Февральская и Октябрьская революции 1917 г.

Социалистический выбор и его сущность…………………………………181

Тема XII. Гражданская война и иностранная интервенция в России
(1918 - 1921 гг.). Классы и партии в войне ………………………………..199

Тема XIII. Советская Россия на путях нэпа (1921 - 1929 гг.) ………………214

Тема XIV. Советское общество в 30-е гг. …………………………………....226

Тема XV. Советский Союз в годы Великой Отечественной

войны (1941-1945 гг.) ………………………………………………………..241

Тема XVI. Советский Союз в послевоенные годы. Укрепление

авторитарного режима (1945 - 1953 гг.) …………………………………258

Тема XVII. Кризис советской государственности и попытки его преодоления

(1953-1985)…………………………………………………………………..272

Тема XVIII. Перестройка: ее противоречивый характер, цели и
осуществление (1985 - 1991 гг.).................... ……………………………297

Тема XIX. Россия в постсоветский период ...... ……………………………314

Источники, литература …………………………………………..…………..331

Бронхіт

Розрізняють гострий і хронічний бронхіти (bronchitis acuta, bronchitis chronica).

Серед етіологічних факторів гострого запалення бронхів першочергового значення надають вірусам і бактеріям, які викликають респіраторні захворювання. З фізичних факторів слід виділити патогенну дію сухого або холодного повітря, пилу, з хімічних – вдихання тютюнового диму, парів хлору, окислів азоту. Розвитку бронхіту сприяє спадкова неспроможність бар’єрних механізмів слизової, недостатність клітинних (фагоцитоз) і гуморальних (IgA) захисних факторів місцевого значення. У відповідь на патогенний вплив залози і келихоподібні клітини слизової бронхів посилено продукують слиз. Це приводить до злущування війчастого призматичного епітелію, оголення слизової і проникненню інфекту в стінку бронха.

Гострий бронхіт може бути самостійною нозологічною одиницею або ж вторинним проявом низки інших хвороб (крупозної пневмонії, уремії). В слизовій бронхів розвиваються майже всі форми катарального запалення – серозне, гнійне, фібринозне, фібринозно-геморагічне, слизисте. Інколи можлива деструкція слизової з розвитком виразок. У таких випадках говорять про деструктивно-виразковий бронхіт. Переважання тої чи іншої форми катару залежить від виду патогенного фактора і опірності організму. Запалення починається із слизової оболонки (ендобронхіт), потім переходить на м’язовий шар (ендомезобронхіт) і в термінальній фазі захоплює всі шари (панбронхіт). Звичайно, запальний процес може зупинитись у своєму розвитку на певному шарі.

Перебіг гострого бронхіту може ускладнитися бронхопневмонією або ж перибронхіальною проміжною пневмонією. Бронхопневмонія здебільшого є результатом аспірації інфікованого слизу у респіраторний відділ легень. Перибронхіальна проміжна пневмонія виникає в результаті переходу запалення не тільки на перибронхіальну, але й на інтерстиціальну тканину.

Серозний і слизистий катари швидко завершуються видужанням. Гнійний, фібринозний і фібринозно-геморагічний катари, а також виразково-дестуктивний бронхіт мають затяжний перебіг і часто переходять у хронічну форму або пневмонію.

Хронічне запалення бронхів проявляється у таких формах:

а) хронічний слизистий або гнійний катар з атрофією слизової, кістозним переродженням залоз і метаплазією призматичного епітелію у багатошаровий плоский;

б) хронічне продуктивне запалення з утворенням поліпів з грануляційної тканини (поліпозний хронічний бронхіт);

в) деформація бронха при дозріванні грануляційної тканини, розростання сполучної тканини у м’язовому шарі, склероз і атрофія слизової (деформуючий хронічний бронхіт).

Хронічний бронхіт з тривалим перебігом, крім склеротичних змін, супроводжується дистрофією еластичного, м’язового і хрящового каркасів. Тому під час кашлю, коли різко зростає внутрішньобронхіальний тиск, в ділянках найменшого опору змінена стінка бронха розширюється і вибухає. Так утворюються мішкоподібні бронхоектази. При дифузному розширенні бронха вони мають циліндричну форму.