Селянською общиною.

Селянська община — територіальна спільність людей, які не пов'язані родинними зв'язками, але займають певну обмежену територію колективно оброблюваних земель. Сусідська община прийшла на зміну родовій общині в епоху розпаду первісного суспільства.Вона складалася з окремих сімей, не пов'язаних між собою родинними зв'язками.

Община- універсальна форма організації аграрних та інших ранніх суспільств, через яку пройшли (або проходять) усі народи світу.

В період існування праобщини закінчився біологічний розвиток людини, виникли штучні житла і знаряддя праці з метою самозбереження і життєзабезпечення. Люди об'єднувалися в колективи, збудовані на кровнородинних зв'язках, із владою ватажка. Оскільки знаряддя праці були примітивними, а продуктивність праці - низькою, родова община користувалася усім спільно - мала спільну власність, рівномірний розподіл засобів до життя (дільба порівну).

Головну роль у родовій общині спочатку відігравала жінка (матріархат), вона піклувалася про дітей і господарювала. Споріднення дотримувалося за материнською лінією.

Початки суспільних об’єднань. Родина-рід-плем’я — як первісні форми суспільних груп.

Первісне стадо поступається місцем досконалішому об’єднанню людей – первісній родині, тобто колективу людей, що походили від одного пращура і вели спільне господарство.Родина (сім’я) — це така людська група, яка об’єднує батьків та їхнє потомство. Сім’я є першою найнижчою формою суспільного об’єднання.

Рід — це ширше об’єднання. Він об’єднує собою вже не тільки батьків і потомство, але й певну кількість сімей. Чинником, що зв’язує рід, є не фізичне існування спільних батьків, але пам’ять, традиція спільного походження від спільного предка чи предків.

Наступна форма об’єднання людей – плем’я. У племені присутнє почуття кровної спорідненості, приналежності. Cаме кровна спорідненість є основою для розуміння “свій” і “чужий”, тобто такий, що не пов’язаний з племенем кровним зв’язком. .

Відомо, що суспільство виникло набагато раніше, ніж держава. Корисним було б охарактеризувати владу й норми, котрі існували у первісному суспільстві. Будь-яке суспільство є соціальним організмом, яке відрізняється ступенем врегулювання суспільних відносин. Відповідно, для кожного суспільства характерними є певні норми, що регулюють життя індивідів за допомогою загальних правил. Соціальна влада додержавного періоду характеризувалася наступними ознаками:

· Влада трималася на сімейних відносинах, розповсюджувалася в межах роду;

· Була організована на функціях самоуправління;

· Опиралася на традиції членів роду;

· Здійснювалася як суспільством на віче, так і його представниками – старійшинами, вождями тощо.

Органи управління первісної общини:

· Збори дорослих членів роду;

· Вождь обирався на зборах роду;

· Старійшини;

· Військовий проводир(ватажок);

· Жерці.

Причини виникнення держави і права:

1) три великі поділи праці;

2) поява надлишкового продукту, приватної власності на засоби виробництва і, як наслідок , майнової нерівності;

3) утворення суспільних економічних класів з протилежними інтересами, конфліктами між ними;

4) неспроможність суспільної влади первісного суспільства управляти ним за наявності класових суперечностей.

Відомо, що держави виникають на певному щаблі розвитку суспільства, їхнє виникнення пов'язане з трьома великими суспільними поділами праці.

ТРИ ВЕЛИКІ ПОДІЛИ ПРАЦІ:

1) виділення скотарства як відокремленої сфери суспільної діяльності (засобом обміну стала худоба, яка набула функції грошей)

;

2) відокремлення ремесла від землеробства (винахід ткацького верстата, оволодіння навичками обробки металів);

3) поява групи людей (купців), зайнятих лише обміном (зосередження багатства в їх руках завдяки посередницькій місії).

У результаті суспільного поділу праці змінилося господарське життя родової общини (залучення військовополонених як робочої сили з метою здобуття додаткового продукту). Жіночий рід зміняється чоловічим (патріархат), де споріднення ведеться за батьківською, а не за материнською лінією. На зміну груповому шлюбу приходить парний шлюб. Інтереси патріархальних сімей вже не повністю збігаються з інтересами роду. З появою сім'ї почалося розкладання родової общини. Виникла селянська община.

Наявність надлишкового продукту дозволила зосередити деяким сім'ям, їх главам, старійшинам, воєначальникам знаряддя праці, запаси товарів, стати власниками відокремлених ділянок землі і рабської сили, захопленої в результаті війн.

Розвивалася соціальна неоднорідність суспільства. Майнова нерівність (спочатку - міжродова, а згодом внутрішньородова)стала причиною розшарування суспільства і появи груп людей, які "спеціалізувалися" на виконанні загальносоціальних справ (адміністратори, контролери, скарбники та ін.).

Іншою стає організація влади. Замість зборів членів роду все частіше проводилися лише збори чоловіків. Поступово усвідомлювалася важливість гарного управління, керівництва. Відбувся поділ функцій влади на світську (управління), військову (військове керівництво), релігійну. Рада старійшин стає органом повсякденного управління.

З'являється племінна бюрократія (управлінська, військова, релігійна), яка здійснює управління суспільством вже не лише в його загальних інтересах, але й у власних, групових, класових інтересах.

Знадобилася якісно нова організація, спроможна зберігати і забезпечувати життя суспільства як цілого організму. Виникла необхідність у публічній владі, відокремленій від суспільства, з особливими загонами людей, які займаються лише управлінням і мають можливість здійснювати організований примус. Такою організацією стала держава.