Пам`ячники та діячі культури Вашого краю

Історія одеської міської скульптури має понад 180-літній вік. Так, один із перших міських пам'ятників, що й нині є символом Одеси — засновнику міста, другому після де Рібаса його градоначальнику дюку Рішельє роботи славетного українського скульптора Івана Мартоса вперше було встановлено 22 квітня 1828 року. Протягом XIX століттяу місті з'явилась ще низка пам'ятників, що прославляла «батьків» Одеси. У повоєнний час у Одесі, як місті-герої, було споруджено низку помпезних меморіалів, стел і пам'ятників на вшанування перемоги СРСР у Другій Світовій війні, зокрема відзначення бойової звитяги на морі, в т.ч. і потьомкінцям. У різний час у Одесі було встановлено чимало пам'ятників і погрудь класикам української та російської літератур — Тарасові Шевченку, Іванові Франку, Олександру Пушкіну, Льву Толстому (деякі з них бували у місті, а інші — протягом тривалого часу мешкали у ньому). За незалежності України (від 1991 року) Одеса збагатилась низкою оригінальних пам'ятників і скульптурних композицій, зокрема й авторства відомих російських скульпторів Е. Нєізвєстного і З. Церетелі, пам'ятником на честь «рятівника» міста — апельсина, а також пам'ятником відомому одеситові Л. Утьосову, деякими пам'ятними знаками з приводу трагічних подій національної історії ХХ століття (Війна в Афганістані 1979-1989, Чорнобильська катастрофа тощо). На сучасному етапі (2000-ні) Одесу не оминула т.зв. «війна пам'ятників» — у частини громадян існують протести і незадоволення з приводу відновлення пам'ятникаросійській імператриці Катерині ІІ та можливого спорудження пам'ятника Г. Потьомкіну; деякі з існуючих пам'ятників піддаються актам вандалізму, як з боку проросійськи, так і проукраїнськи налаштованих громадян. Киріа́к Костянти́нович Костанді́ (*21 вересня (3 жовтня) 1852, Дофінівка, нині в складі Одеси — †31 жовтня 1921, Одеса) — український маляр грецького походження. Академік Петербурзької академії мистецтв (1907). Навчався 1870—1874 в Одеській рисувальній школі. Закінчив 1882 Петербурзьку академію мистецтв (був учнем Михайла Клодта). Член товариства передвижників від 1897. Член-засновник Товариства південноросійських художників, 1902—1921 — його голова. Після його смерті деякий час (1922—1929) це було товариства імені Костанді. Був одним із засновників Одеського музею мистецтв (1898—1899) та його директором від 1917. Від 1885 — викладач Одеського художнього училища. Серед учнів Ісак Бродський, Митрофан Греков, Олексій Шовкуненко,Іван Шульга. Костанді створив картини побутового жанру, зображував побутові мотиви на пейзажному тлі, здебільшого Одеси та її околиць, малював пейзажі, писав також портрети. Найвідлміші з його творів : У хворого товариша» (1884).,«В люди» (1885).,«Гуси» (1888).,«Старенькі» (1891). В Одесі є вулиця названа на честь відомого художника.