Зміна прозорості легеневого поля

Просвітлення на рентгенограмі легені буває дифузним або локальним. Дифузне підвищення прозорості легені спостерігається при емфіземі (здуття легеневої тканини) та пневмотораксі (наявність повітря у плевральній порожнині). Локальне підвищення прозорості виникають при клапанній (бульозній) емфіземі, парціальному (частковому) пневмотораксі та наявності великих порожнин, що містять повітря (напр. повітряна кіста, туберкульозна каверна).

До зменшення прозорості легені призводить зменшення вмісту у ній повітря, ексудація рідини в альвеоли, інфільтрація легеневої паренхіми запальним процесом, розростання сполучної тканини, пухлини.

Дифузне, або тотальне затемнення є результатом закупорки головного бронху і ателектазом відповідної легені, дифузного розростання сполучної тканини (цирозом) легені, тотального ексудативного плевриту, пневмонії, видалення легені. Для диференційної діагностики цих патологічних станів слід звернути увагу на однорідність тіні і наявність зміщення органів середостіння.

Локальні, або обмежені тіні описуються за кількістю, локалізацією, формою, розмірами, контурами, інтенсивністю, структурою.

За кількістю розрізняють одиничні, поодинокі (2-3 тіні), множинні (більше 3 тіней).

Місце розташування тіні визначають на рентгенограмах у 2-х проекціях. Тіні у верхівкових і верхніх легеневих полях часто мають туберкульозну етіологію, тіні у середніх і нижніх полях - віддзеркалення запального або пухлинного процесу.

За формою розрізняють округлі, овальні, кільцеподібні, трикутні, лінійні та невизначеної форми тіні. Округлі та овальні тіні дають периферійний рак, туберкульозний інфільтрат, туберкулома, ехінокок, доброякісні пухлини.

Розміри патологічних тіней вимірюють в міліметрах і сантиметрах. Тіні до 2 см називають вогнищевими, більші - інфільтративними. Якщо останні займають цілий сегмент або частку, то вони описуються як сегментарні і часткові. Вогнищеві тіні поділяють на дрібні (ацинозні, міліарні) величиною до 2-3 мм, середні (нодозні) величиною до 1 см, великі (часточкові) величиною 1-2 см; вони спостерігаються при туберкульозі, метастазах злоякісних пухлин, гострих пневмоніях. Інфільтративні тіні виявляються при запальних процесах процесах легень і злоякісних захворюваннях. Сегментарні і часткові тіні можна бачити при ателектазах, крупозній пневмонії в стадії опечінкування, локальних пневмосклерозах. Об'ємний утвір розміром до 2 см, що виявляється на томограмі, зветься солідним вузлом, більший за 2 см - масою.

Контури тіні можуть бути чіткими або нечіткими, рівними або нерівними (зазубленими). Чіткий і рівний контур мають переважно доброякісні і хронічні патологічні процеси, нечіткий і нерівний - злоякісні і гострі.

Інтенсивність тіні може бути мала, середня та велика. На фоні тіні малої інтенсивності простежується легеневий малюнок, середньої інтенсивності - не простежуються, але видна тінь ребра. Інтенсивні тіні перекривають зображення судинного малюнка і ребер.

Структура тіней буває однорідною (гомогенною) або неоднорідною (негомогенною). Однорідні тіні дають ателектази, заповнені рідиною кісти, ексудативні плеврити, крупозні пневмонії в стадії опечінкування, доброякісні пухлини. Неоднорідні тіні характерні для злоякісних пухлин, бронхопневмоній, абсцедуючих та хронічних інтерстиційних пневмоній.

Зміни коренів легенів та легеневого малюнка

Розширення коренів легенів і посилення легеневого малюнка з обох боків вказує, як правило, на застій у малому колі кровообігу, зумовлений мітральним пороком серця, що супроводжується зміною конфігурації серця. Розширення коренів легень з втратою його структурності вказує на збільшення бронхолегеневих лімфатичних вузлів, у дітей зазвичай внаслідок туберкульозного лімфаденіта, у людей похилого віку - внаслідок пухлин лімфовузлів, пневмосклерозу та ін. При пневмосклерозі спостерігається також посилення і деформація легеневого малюнка, склероз дуги аорти. Розширення, деформація та зміщення кореня легені вгору спостерігається через фіброзні зміни у корені при фіброзно-кавернозному та циротичному туберкульозі.

Посилення (збагачення) легеневого малюнка проявляється у збільшенні кількості та розміру лінійних тіней легеневих судин і поширенні його до периферії. Дифузне двостороннє посилення легеневого малюнка спостерігається при мітральних і деяких природжених вадах серця, що супроводжуються збільшенням тиску у судинах малого кола кровообігу. Посилення легеневого малюнка у межах одного сегмента, частки чи легені буває при крупозній пневмонії в стадії гіперемії і при неповному ателектазі. Посилюється і деформується легеневий малюнок при розростанні сполучної тканини в легенях при пневмосклерозі, цирозі, внаслідок тривалого туберкульозного процесу, хронічного бронхіту, хронічної пневмонії.

Послаблення (збідніння) легеневого малюнка зустрічається при емфіземі, великих повітряних кістах, природжених вадах серця зі зменшенням тиску у судинах малого кола кровообігу, стенозі отвору легеневого стовбура.

Зміни положення тіні діафрагми та органів середостіння

Причиною високого положення купола діафрагми може бути релаксація діафрагми внаслідок парезу діафрагмового нерва, ателектаз або цироз частки легені, збільшення печінки, піддіафрагмовий абсцес, асцит. Низьке положення діафрагма займає при емфіземі, ексудативному плевриті, пневмотораксі. Деформованим контур діафрагми буває через діафрагмові грижі, плевральні зрощення, нерівномірне скорочення частин діафрагмового м'яза.

Зміщення тіні органів середостіння в здоровий бік викликають ексудативний плеврит, пневмоторакс, емфізема, часткова пневмонія, пухлини середостіння, а в бік патології- цироз, пневмосклероз, ателектаз, аплазія однієї легені.

Рентгено-функціональні ознаки стану органів грудної клітки. Стан органів грудної клітки вивчають в процесі дихання, скорочень серця, зміни положення тіла тощо. Дихальна функція оцінюється за екскурсією діафрагми, яка може бути нормальною (4-6 см), збільшеною, зменшеною, відсутньою, парадоксальною. Тінь патологічного утвору в легенях, зв'язаного з грудною стінкою, рухається вгору під час вдиху і вниз під час видиху, а внутрішньолегеневого - навпаки, донизу при вдиху і догори при видиху. Тіні нещільних утворів (напр. кіст, обмеженого ексудативного плевриту) в момент вдиху дещо звужуються, а видиху -
розширюються.

с-м Гольцнехта-Якобсона - поштовхоподібне зміщення органів середостіння у бік гіповентиляції або ателектазу під час форсованого вдиху;

2) с-м Прозорова - зміщення органів середостіння у здоровий бік під час форсованого видиху або кашльового поштовху; 3) с-м респіраторної емфіземи - збереження високої прозорості частки або сегмента після вдиху у випадку клапанного механізму порушення вентиляції.

При достатній легеневій вентиляції спостерігається суттєва відмінність прозорості легень у момент максимального вдиху і видиху (проба Соколова). При емфіземі ця різниця буде маловираженою.

При наявності вільної рідини у плевральній порожнині спостерігається її переміщення під час дослідження хворого у різних положеннях: на спині, на животі, на боці.

Самостійна пульсація властива фізіологічним (серце, аорта) та патологічним утворам (аневризми аорти, легеневої артерії, артеріовенозна аневризма). Пульсаторні передаточні зміщення спостерігають фізіологічних (стравоходу) та патологічних (кісти) утворів, які прилягають до серця або аорти.