Джерела патентної інформації
Патентна інформація - це сукупність відомостей про результат науково-технічної діяльності, які містяться в описах, прикладених до заявок на винаходи або до охоронних документів, про.правовий статус патентних документів, а також про умови реалізації прав, що випливають з патентних документів.
Розрізняють первинні та вторинні джерела патентної інформації.
До первинних джерел патентної інформації належать патентні документи в тому вигляді, у якому їх публікують відомства промислової власності (наприклад, патенти на винаходи й корисні моделі, авторські свідоцтва на винаходи). До вторинних джерел патентної інформації належать документи, які є результатом аналітико-синтетичного перероблення первинних джерел (реферати або анотації описів винаходів, видання інформаційних центрів, що спеціалізуються на публікації первинних джерел патентної інформації або широко використовують їх, наприклад, офіційні бюлетені патентних відомств держав та ін.).
Майже будь-яке джерело (первинне чи вторинне) патент-ної інформації містить два види інформації: бібліографічну й технічну.
Бібліографічні дані, використовувані у патентних документах, ідентифікують за допомогою «кодів ІНІД» (ІНІД - скорочення найменування «Узгоджені на міжнародному рівні цифрові коди для ідентифікації даних» англійською мовою), які визначають згідно зі стандартом ВОІВ 8Т.9 «Рекомендації, що стосуються бібліографічних даних патентних документів і свідоцтв додаткової охорони».
Розглянемо основні коди ІНІД, використовувані в джерелах патентної інформації.
(10) Ідентифікація охоронного документа.
(11) Номер документа.
Зазвичай номери документів утворюють послідовність, яка зростає (починаючи з числа 1, наприклад, в Україні; а в Російській Федерації номери патентів на винаходи, щоб їх не плутати з номерами авторських свідоцтв і патентів СРСР, утворюють серію, номери якої починаються з 2 000 000).
(13) Код виду документа.
Код у загальному випадку містить літеру й цифру; літера А — це документи, які обов'язково містять текст первісної заявки, але такі, що не належать до наданих прав промислової власності (наприклад, патенти України на винаходи зі строком дії 6 років (до 01.06.2000 - 5 років)); літера В - це документи, які містять текст заявки необов'язково в первісному вигляді, але такі, що не належать до наданих прав промислової власності; літера С — це документи, які належать до наданих прав промислової власності (наприклад, патенти України зі строком дії 20 років); літера U - це документи, які обов'язково містять текст первісно поданої заявки на корисну модель, але такі, що не належать до прав, наданих на корисну модель; цифра найчастіще позначає рівень публікації документа, наприклад СІ. (Код виду документа зазвичай визначають згідно зі стандартом ВОІВ 8Т.16 «Рекомендовані стандартні коди для ідентифікації різних видів патентних документів».)
(15) Дата реєстрації документа.
(19) Код держави, відомства або організацій, що здійснила публікацію документа.
Так, Україна має код UА, Російська Федерація - RU, СРСР - SU, США - US, Велика Британія - GВ, Німеччина - DЕ, Франція - FR, Швейцарія - СН, Японія - JP, Канада - СА, Норвегія - N0, Швеція - SE, Італія - ІТ і т. ін. (згідно зі стандартом ВОІВ ST.3 «Рекомендовані стандартні дво-буквені коди для представлення держав, адміністративних одиниць і міжнародних організацій»; цей стандарт визначає також коди міжнародних організацій, наприклад, ВОІВ - WО, Європейського патентного відомства — ЕР, Євразійської патентної організації - ЕА і т. ін.).
(20) Дані, що стосуються заявки на охоронний документ.
(21) Номер заявки.
Для нумерації заявок на патенти застосовують дві основні серії:
1) річні серії, у яких номер заявки складається здебільшого з цифр; що позначають рік подання заявки, і порядкового номера, що зростає і надається заявкам протягом цього року (причому щорічно починаються нові серії). Така система діє, наприклад, в Україні й Російській Федерації. В Україні до 01.01.2000 перші дві цифри номера заявки позначають рік подання заявки, третя й четверта - місяць подання заявки, а наступні чотири - порядковий номер, що присвоюється заявці протягом цього року (щорічно починаються нові серіі); починаючи з 01.01.2000 номери заявки на винаходи й корисні моделі мають 10 цифр: перші чотири - рік подання заявки, п'ята й шоста - місяць подання заявки, а останні чотири ~ порядковий номер, що присвоюється заявці протягом цього року (щорічно починаються нові серії);
2) серії, які продовжуються, — заявкам під час їх реєстрації присвоюють номери в послідовності, яка зростає протягом періоду, що перевищує рік. Така серія існувала в СРСР, номери якої перевищили 5 000 000.
(22) Дата подання заявки.
Якщо треба написати дати з використанням ґриґоріансько-го календаря, найчастіше дані зазначають у послідовності: «число, місяць, рік», рідше - «рік, місяць, число», а ще рідше - «місяць, число, рік». Між числами, що позначають число, місяць і рік, проставляють крапку, навскісну риску або роблять пробіл.
2 (24) Дата, з якої набирають чинності права, що випливають з патенту.
(26) Мова публікації заявки.
(30) Пріоритетні дані.
(31) Номер(и) попередньої(іх) заявки(ок) у державі-учасни-ці Паризької конвенції.
(32) Дата(и) подання пріоритетної(их) заявки(ок) у держа-£ ву-учасницю Паризької конвенції.
(33) Код держави-учасниці Паризької конвенції, у яку по-> дано попередню(і) заявку(и), згідно зі стандартом ВОІВ
SТ.3.
(40) Дата {дати) надання документа для загального ознайомлення.
(46) Дата публікації відомостей про видачу патенту (а в -і Україні, крім того, і номер офіційного бюлетеня).
(47) Дата надання документа для загального ознайомлення; шляхом викладки.
(50) Технічна інформація.
(51) Міжнародна патентна класифікація (МПК). і (52) Внутрішня або Національна патентна класифікація
(НПК).
(53) Універсальна десяткова класифікація (УДК)
(54) Назва винаходу або корисної моделі.
(56) Список документів-прототипів, якщо його не включено безпосередньо в текст опису винаходу (корисної моделі)
(57) Реферат або формула винаходу (корисної моделі).
(60) Посилання на інші юридично пов'язані національні патентні документи.
(62) Номер і дата подання до Укрпатенту попередньої заявки, з якої виділено даний документ.
(70) Ідентифікація осіб, які мають стосунок до охоронного документа.
(71) Прізвище, ім'я та по батькові або повне найменування заявника.
(72) Винахідник(и), код держави.
(73) Власник охоронного документа.
(74) Прізвище, ім'я та по батькові представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного).
(75) Прізвище, ім'я та по батькові винахідника(ів), який(і) також і заявник(и).
(76) Прізвище, ім'я та по батькові винахідника(ів), який(і) також і заявник(и), і власник(и) охоронного документа.
(80) Ідентифікація даних, що стосуються міжнародних конвенцій, крім Паризької конвенції.
(86) Номер і дата подання заявки за процедурою РСТ (процедура, передбачена Договором про патентну кооперацію (див. підрозд. 6.2)).
Коди ІНІД стосовно знаків для товарів і послуг визначаються стандартом ВОІВ 5Т.60 «Рекомендації, що стосуються , бібліографічних даних про товарні знаки», а стосовно промислових зразків - стандартом ВОІВ 8Т.80 «Рекомендації, що стосуються бібліографічних даних про промислові знаки».
Технічна інформація патентного документа на винахід чи корисну модель зазвичай містить:
~ короткий опис стану рівня техніки;
~ докладний опис винаходу, який дає можливість спеціалісту в цій галузі використовувати винахід;
~ за потреби одне або більше креслень (або хімічних формул), які сприяють кращому розумінню винаходу;
~ пункти формули винаходу, яка визначає обсяг надаваної правової охорони.
В Україні безпосередньо опис винаходу (корисної моделі) містить такі розділи:
- галузь техніки, до якої належить винахід (корисна модель);
- рівень техніки (тут наводяться дані про відомі заявнику, аналоги винаходу (корисної моделі) з виокремленням найближчого аналога, який раніше називався прототипом);
- суть винаходу (корисної моделі);
- перелік фігур, креслень (якщо на них є посилання в описі);
- відомості, які підтверджують можливість здійснення винаходу (корисної моделі).
Вторинні джерела патентної інформації містять бібліографічні дані про патентні документи та інформацію про їх зміст.
Найоперативніше джерело інформації про винаходи — це офіційні бюлетені, які видають патентні відомства різних держав зазвичай кілька разів на рік. Інформацію про винаходи в них публікують значно раніше публікації повних описів винаходів.
В Україні таке джерело — бюлетень Укрпатенту «Промислова власність» (виходить з 1993 р.), у Російській Федерації (СССР) - бюлетені «Открытия. Изобретения. Промышленные образцы. Товарные знаки» (до 1982 р.), «Открытия. Изобретения» (с 1983 по 1991 рр.), «Изобретения» (с 1992 р.) і «Полезные модели» (с 1993 р.), «Изобретения в СССР и за рубежом» (с 1972 по 1984 рр.), «Изобретения стран мира» (с 1985 р.), у США - «Official Gazette of US Patent Office» (усі ці бюлетені є в Державному патентному фонді, м. Київ, вул. Антоновича, 180).
Дата добавления: 2014-12-08; просмотров: 2508;