Класифікація інформаційних систем

Інформаційні системи можуть значно різнитися за типами об'єктів управління, характером та обсягом розв'язуваних задач і рядом інших ознак, тому їх можна класифікувати за такими ознаками.

1. За рівнем або сферою діяльності — державні, територіальні (регіональні), галузеві, об'єднань, підприємств або установ, техно­логічних процесів.

Державні ІС призначені для складання перспективних та поточних планів розвитку країни, обліку результатів та регулювання діяльності окремих ланцюгів наро­дного господарства, розроблюють державний бюджет та контро­люють його виконання і т-ін. До них відносяться автомати­зована система державної статистики (АСДС), автоматизована система планових розрахунків (АСПР). державна інформаційна систе­ма фінансових розрахунків (АСФР) при Міністерстві фінансів України, система обробки інформації з цін (АСОІ цін), система управління національним банком (АСУ банк), система обробки науково-технічної інформації (АСО НТІ) і т.ін.

Територіальні (регіональні) ІС призначені для управління ад­міністративно-територіальним регіоном. Сюди належать ІС області, міста, району. Ці системи виконують роботи з обробки інфор­мації, яка необхідна для реалізації функцій управління регіоном, формування звітності й видачі оперативних даних місцевим і кері­вним державним та господарським органам.

Галузеві інформаційні системи управління призначені для управління підвідомчими підприємствами та організаціями. Галу­зеві ІС діють у промисловості та в сільському господарстві, будів­ництві на транспорті і т.ін. В них розв'язуються задачі інформа­ційного обслуговування апарату управління галузевих міністерств і їх підрозділів. Галузеві ІС відрізняються сферами застосування — промислова, непромислова, наукова.

інформаційні системи управління підприємствами (ІСУП) або виробничими об'єднаннями (ІСУ ВО) — це системи із засто­суванням сучасних засобів автоматизованої обробки даних, економіко-математичних та інших методів для регулярного розв'язу­вання задач управління виробничо-господарського діяльністю під­приємства.

Інформаційні системи управління технологічними процесами (ІСУ ТП) керують станом технологічних процесів (робота верста­та, домни тощо). Перша й головна відмінність цих систем від роз­глянутих раніше полягає передусім у характері об'єкта управлін­ня — для ІСУ ТП це різноманітні машини, прилади, обладнання, а для державних, територіальних та інших АСУ — це колективи людей. Друга відмінність полягає у формі передачі інформації. Для ІСУ ТП основною формою передачі інформації є сигнал, а в інших ІСУ — документи.

2. За рівнем автоматизації процесів управління -— інфор­маційно-пошукові, інформаційно-довідкові, інформаційно-керів­ні, системи підтримки прийняття рішень, інтелектуальні ІС.

Залежно від мети функціонування та завдань, які покладені на ІС на етапах збору та змістової обробки даних, розрізняють та­кі типи ІС: інформаційно-пошукові, інформаційно-довідкові, інформаційно-управляючі (управлінські), інтелектуальні інформа­ційні системи та системи підтримки прийняття рішень.

Інформаційно-пошукові системи (ІСП) орієнтовані на роз­в'язування задач пошуку інформації. Змістова обробка інформації у таких системах відсутня.

В інформаційно-довідкових системах (ІДС) за результатами пошуку обчислюють значення арифметичних функцій.

Інформаційно-управляючі, або управлінські, системи (відомі у вітчизняній літературі під назвою «автоматизовані системи орга­нізаційного управління») являють собою організаційно-технічні системи, які забезпечують вироблення рішення на основі автоматизації інформаційних процесів у сфері управління. Отже, ці систе­ми призначені для автоматизованого розв'язування широкого ко­ла задач управління.

До інформаційних систем нового покоління належать систе­ми підтримки прийняття рішень (СППР) та інформаційні систе­ми, побудовані на штучному інтелекті (інтелектуальні ІС).

СППР — це інтерактивна комп'ютерна система, яка призна­чена для підтримки різних видів діяльності при прийнятті рішень із слабоструктурованих або неструктурованих проблем.

Інтерес до СППР, як перспективної галузі використання об­числювальної техніки та інструментарію підвищення ефективності праці у сфері управління економікою, постійно зростає. У бага­тьох країнах розробка та реалізація СППР перетворилася на діль­ницю бізнесу, що швидко розвивається.

Штучний інтелект — це штучні системи, створені людиною на базі ЕОМ, що імітують розв'язування людиною складних твор­чих задач. Створенню інтелектуальних інформаційних систем сприяла розробка в теорії штучного інтелекту логіко-лінгвістичних моделей. Ці моделі дають змогу формалізувати конкретні зміс­товні знання про об'єкти управління та процеси, що відбуваються в них, тобто ввести в ЕОМ логіко-лінгвістичні моделі поряд з ма­тематичними. Логіко-лінгвістичні моделі — це семантичні мережі, фрейми, продукувальні системи — іноді об'єднуються терміном «програмно-апаратні засоби в системах штучного інтелекту».

Розрізняють три види інтелектуальних ЇС:

інтелектуальні інформаційно-пошукові системи (системи ти­пу «запитання — відповідь»), які у процесі діалогу забезпечують взаємодію кінцевих користувачів — непрограмістів з базами даних та знань професійними мовами користувачів, близьких до приро­дних;

розрахунково-логічні системи, які дають змогу кінцевим ко­ристувачам, що не є програмістами та спеціалістами в галузі при­кладної математики, розв'язувати в режимі діалогу з ЕОМ свої за­дачі з використанням складних методів і відповідних прикладних програм;

експертні системи, які дають змогу провадити ефективну комп'ютеризацію областей, в яких знання можуть бути подані в експертній описовій формі, але використання математичних мо­делей утруднене або неможливе.

В економіці України найпоширенішими є експертні системи. Це системи, які дають змогу на базі сучасних персональних ком­п'ютерів виявляти, нагромаджувати та коригувати знання з різних галузей народного господарства (предметних областей).

3. За ступенем централізації обробки інформації — центра­лізовані ІС, децентралізовані ІС, інформаційні системи колектив­ного використання.

4. За ступенем інтеграції функцій — багаторівневі ІС з інтег­рацією за рівнями управління (підприємство — об'єднання, об'єд­нання — галузь і т.ін.), багаторівневі ІС з інтеграцією за рівнями планування і т.ін.

5. За типом ІС розподіляються на фактографічні, документальні ідокументально-фактографічні ІС.

Документальна ЇС — це система, в якій об'єктом зберігання і обробки є власне документи.

Фактографічна ІС — це система, в якій, об'єктом або сутністю є дещо, що являє для проблемної сфери багатосторонній інтерес (співробіник, договір, виріб тощо). Відомості про ці сутності можуть знаходитись у множині різних вхідних і вихідних повідомлень.

Контрольні запитання

1. Які основні напрямки розвитку інформаційних технологій?

2. Дати визначення економічного об’єкта .

3. Дати визначення проблемної сфери.

4. Дати визначення економічної інформаційної системи.

5. Дати визначення користувача ІС.

6. Класифікація інформаційних систем