Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України.

М. Горбачов і пошуки шляхів виходу з кризи. Спроби оздоровлення суспільно-політичного життя. «Перебудова». Невдача спроб реформування СРСР. Політика керівництва України в період «перебудови».

1985–1991 рр. стали останнім періодом існування СРСР. Уже на початку 80-х рр., особливо після смерті Л. Брежнєва і швидкої зміни двох генеральних секретарів КПРС (Ю. Андропова та К. Черненка) протягом двох років, стала очевидною системна (насамперед політико-ідеологічна) криза радянського режиму в Україні. Усе більша кількість людей переконувалась у безпорадності радянського керівництва.

Певні надії виникли після приходу до влади в СРСР М. Горбачова. З його ініціативи в країні почалася перебудова, яку офіційна партійна пропаганда підносила як відновлення, модернізацію всіх сфер життя, «очищення» соціалізму від негативних нашарувань минулого, надання йому «другого дихання» й гуманного, демократичного характеру. За своєю суттю перебудова була спробою партійно-державної верхівки СРСР вивести країну з глибокої кризи, що охопила всі сфери суспільства й набувала системного характеру.

Економічні реформи часів «перебудови»:

1985р.

Курс на прискорення – подолання соціально-економічної відсталості: а) забезпечення громадян продовольством, товарами, житлом протягом 15-ти років. б) упровадження досягнень НТР. в) активізація «людського фактора». г) антиалкогольна кампанія (1985-86)

1987р.

Реформа Рижикова – Абалкіна, за принципом «самостійність, самоокупність, самофінансування»: а) переведення підприємств на гос-розрахунок. б) залежність зарплати від результатів господарської діяльності. в) виникнення спільних з іноземцями кооперативних підприємств. г) дозвіл індивідуальної трудової діяльності.

д) 1988р. - дозвіл оренди землі.

1990р.

Програма переходу до регульованої ринкової економіки: а) запровадження елементів ринкових механізмів. б) збереження великого державного сектора.

Результат – поглибилась економічна криза.