Вологість повітря

Вологість повітря – вміст в повітрі водяних парів, які мають пружність вимірювану висотою ртутного стовбчика в мм.

Вологість повітря характеризується такими показниками:

1. абсолютна вологість – пружність водяних парів, які знаходяться в повітрі при даній температурі і визначається в мм рт.ст;

2. максимальна вологість – пружність водяних парів при повному насиченні повітря вологою при даній температурі;

3. відносна вологість – процентне співвідношення абсолютної вологості до максимальної;

4. дефіцит насичення – різниця між максимальною і абсолютною вологістю;

5. фізіологічний дефіцит вологості – різниця між максимальною вологістю при 37⁰С (температура тіла) і абсолютною вологістю в момент спостереження (цей показник вказує, скільки грамів води може витягнути з організму кожний кубічний метр повітря, яке поступає в легені);

6. точка роси – температура, при якій водяні пари, які знаходяться в повітрі, насичують простір.

Рух повітря.

Атмосферне повітря завжди знаходиться в русі внаслідок нерівномірного нагрівання його на земній кулі. В метеорології рух повітря характеризується напрямком по сторонах світу, звідки віє вітер (румб). Напрямок вітру позначається початковими буквами сторін світу, а увесь горизонт розподіляється на 8 румбів:

Теплові поверхневі повітряні течії йдуть від екватора до полюсів, а більш холодні низькі йдуть в зворотньому напрямку (антипасати і пасати).

Повітряні маси, які утворюються у більш теплих місцевостях, рухаються переважно з заходу на схід і називаються циклонами, а повітряні маси, що виникли в більш холодних місцях і рухаються в зворотньому напрямку – антициклонами.

Гігієнічне значення руху повітря полягає в його властивості збільшувати віддачу тепла способом конвенції.

В спортивних залах норма швидкості руху повітря 0,1 – 0,5 м/сек., крім залів боротьби і настільного тенісу – не більше 0,25 м/сек., в критих басейнах 0,2 м/сек.