Робота 39

Значення листків для утворення додаткових коренів

У рослинництві найбільш поширеним способом вегетативного розмноження, що базується на здатності рослин до регенерації, вважається живцювання. Живцем називають відокремлену від рослини або її органів частину, яка за певних умов перетворюється на самостійний організм. Живці бувають стеблові і листкові, їхня здатність до вкорінення залежить від багатьох факторів. Встановлено, що максимальну здатність до вкорінення мають живці, забрані від батьківської особини в період сповільнення вегетативного росту, тобто тоді, коли вміст ендогенних ауксинів є найбільш високий, бо вони повільно використовуються організмом. Крім того, ауксини будуть синтезуватися меристемами молодих листків живців, що сприятиме більш швидкому ризогенезу.

Мета роботи: з’ясувати, як на укорінення живців впливають листки, молоді меристеми яких є місцем синтезу ауксинів.

Прилади і матеріали дослідження:посудини длявирощування рослин у водній культурі (обгорнені зсередини чорним папером, а зверху – білим), скальпель; фільтрувальний папір; живці традесканції білоквіткової (Тrаdescantia аlbiflora Kunth) або зебрини повислої (Zebrina pendula Schnizl).

Хід виконання роботи

1.Нарізають живці традесканції білоквіткової (Тrаdescantia аlbiflora Kunth) або зебрини повислої (Zebrina pendula Schnizl) однакового розміру. У однієї третини живців видаляють усі листки, у другої – залишають два верхніх листки, а у третьої – залишають всі листки.

2.Поміщають живці в стакани для вирощування рослин у водній культурі та переносять їх на світло.

3.Через 2-3 тижні підраховують кількість утворених додаткових коренів. Пояснюючи результати досліду, звертають увагу на значення листків для ризогенезу живців.

4.Висновки.