Роль братсвт у піднесенні укр. Культ.

Наприкінці XVI — на початку XVII ст. освіта в Україні стає одним із найважли-віших засобів у боротьбі проти полонізащї і окатоличення, за збереження етнічної цілісності. Діяльність, що її започаткували і розгорнули в цей час братства на ниві освіти, науки, книгодрукування, дає право віднести їх до громадських організащй нового,ренесансногозразка.

Братства— це всестанові, загальнонаціональні організації, що створювались навколо церкви, сприяючи кулітурно-нацюнальному відродженню. Це свггські ор-ганізащї, які відстоювали реліпйні, політичні, нацюнальні, культурнГстанові права українців. їм належали великі заслуги у справі збереження украінської православ-ної традищї, у становленні громадянського сусшльства, його етнонацюнальної кон-сошдащї, у підвищенні рівня освіти та культури.

Об'єднуючи освіченїж міщан та шляхтичів, братства розумши необхідність роз-витку украінської науки й штератури і залучали до своїх установ діячів культури з різних частин України. Саме при братствах почали свою діяльність найвизначншп представники української культури кінця XVI — початку XVII ст. Стефан і Лавре-ьтй Зизанії, Кирило Транквшюн Ставровецький, Іов Борецький та ін. Усі вони як тогочасні керівники братств є типовими людьми Відродження. Це яскраві, багато-гранні шдивідуальності, водночас - керівники сусшльного руху та культурні діячі широкого діапазону - учитеш, вчені, письменники.

Найстарішим і найвпливовішим було Львівське Успенське братство, розквіт ді-яльності якого припадає на 80-і роки XVI ст. Від 1585 р. його покровителем став князь К. Острозький, а згодом- князі Вишенські, Ружинські, Потоцькі, а також заможні купці та ремісники, зокрема Костянтин Корн, який заповідав львівському братству 4 тис. зоїотих. Усього в братській скарбнищ в той час була досить значна сума — близько 50 тис. золотих.

Організаційне оформлення Львівського Успенського братства в 1585 р. збіглося із заснуванням школи та викупом друкарні в Івана Федорова з метою забезпечення її навчальними шдручниками Львівська братська школа - це був перший в Украї-ні утримуваний на громадські кошти всестановий навчальний заклад, у якому поча-ткове навчання поєднувалося зі школою вищого типу. Успенське братство підняло свою школу на такий щабель, що в перший період свого існування вона зайняла провідне місце серед українських навчальних закладів. Навчальна програма передбачала викладання предметів класичного тривіуму і квадривіуму, значна увага на-давалася вивченню слов'янської фаматики, грецької мови та латини. Знання остан-ньої давало учням змогу знайомитися з досягненнями західноєвропейської науки та літератури. Організатори братської школи глибоко замислювалися над педагопч-ними проблемами і вирішували їх, на противагу єзуїтським школам, у демократич-ному,гуманістичномудусі.

Слідом за Львівською братською школою почали з'являтися навчальні заклади і в інших містах західноукраїнських земель та Правобережжя. Міщани розуміли потребу ґрунтовної освіти, тим більше, що в XVI ст. з-поміж них були вже високоосвічені люди. Луцьке братство також створило школу вищого типу, що стала культурним осередком усієї Волині. За зразками Львівської та Луцької шкіл діяли братські школи в Галичі, Рогатині, Комарно^у, Перемишлі, Ярославі, Межибожі, Холмі.

Найсприятлившп умови для розвитку українсьюл освіти створилися в Києві, оскшьки школи тут були шд захистом козаив Київська братська школа, заснована близько 1615—1616 pp., була створена одночасно з організацією Київського Богоя-вленського братства; це говорить про те, що для фундаторів братства і школи голо-вним було саме створення школи. Школа перебувала шд постійною ошкою видат-них політичних і культурних діячів України - Петра Сагайдачного, Петра Могили, Івана Борецького (шзніше - митрополита Йова Борецького), Мелегія Смотрицько-го, Касіяна Саковича та шших просвітитешв, які взяли активну участь у її рефор-м^анні в Києво-Могилянський колепум (1632), що за своєю навчальною іірогра-мою був близьким до західноєвропейських університетів. Київський колегіум у першій половині XVII ст. став центром згуртування найкращих національних сил у науці, літературі, філософії.