Українське козаче військо 1812-1815рр.

У Вітчизняній війні 1812 року та закордонних походах імперських російських військ 1812-1814 рр. активну участь брали сформовані в Україні чотири Українські козацькі полки, три полки Бузького козацького війська, „охоче комонне і охоче піше” ополчення Чернігівської та Полтавської губерній, інші формування. Українські козацькі полки почали формуватися на території Київської та Подільської губерній на початку червня 1812 р. Кожний полк мав восьми-ескадронний склад. Перший полк мав приборний колір малиновий, 2-й – червоний, 3-й – блакитний, 4-й – білий. У Полтавській губернії на основі наказу Олександра І від 25 червня 1812 р. було сформовано 13 кінних козацьких полків, 7 піших та шестисотенна команда для нестройової служби. Загальна чисельність ополчення по губернії становила 27 тис. осіб. У Чернігівській губернії до ополчення увійшло 26 тис. вояків, з яких складено 6 кінних та 10 піших полків. У травні 1803 р. з бувших бузьких козаків засновано три полки, кожний складом з трьох сотень. Бужці відзначились у партизанських загонах Д.В.Давидова та О.С.Фігнера, у боях під Вязьмою, Дорогобужем, Красним, Чечерськом, Борисовим. У Херсонській губернії, де формування ополчення відмінялось, колезький асесор В.П.Скаржинський, син першого отамана бузьких козаків, своїм коштом створив кінний ескадрон у складі 180 вояків, який увійшов до складу 3-ї Армії. Збройне ополчення Чернігівської та Полтавської губерній розпущене 1814-1816 рр.; чотири Українські козацькі полки 1816 р. перейменовані в уланські і потрапили доскладу регулярної армійської кавалерії. А бузькі козацькі полки 1818 р. перетворені на регулярні уланські і, таким чином, існування бузького війська припинено.