Альтернативна військова служба.

Альтернативна служба є службою, яка запроваджується замість проходження строкової військової служби і має на меті виконання обов'язку перед суспільством.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження права громадян на проходження альтернативної служби із зазначенням строку дії цих обмежень.

Право на альтернативну службу мають громадяниУкраїни, якщо виконання військового обов'язку суперечить їхнім релігійним переконанням і ці громадяни належать до діючих згідно з законодавством України релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю.

Громадянин України, який проходить альтернативну службу, користується всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, за винятками, визначеними цим та іншими законами України, відповідно до Конституції України, і виконує всі обов'язки громадянина України.

На альтернативну службу направляються громадяни,які підлягають призову на строкову військову службу і особисто заявили про неможливість її проходження як такої, що суперечить їхнім релігійним переконанням, документально або іншим чином підтвердили істинність переконань та стосовно яких прийнято відповідні рішення.

Не підлягають направленню на альтернативну службу громадяни:

1. звільнені відповідно до законодавства від призову на строкову

військову службу;

2. яким відповідно до законодавства надано відстрочку від

призову на строкову військову службу (на строк дії відстрочки).

Альтернативну службу громадяни проходять напідприємствах, в установах, організаціях, що перебувають у державній або комунальній власності, діяльність яких пов'язана із соціальним захистом населення, охороною здоров'я, захистом довкілля, будівництвом, житлово-комунальним та сільським господарством.

Перелік підприємств, установ, організацій, на яких громадяни можуть проходити альтернативну службу, розробляється і затверджується Кабінетом Міністрів України.

Строк альтернативної служби становитьдвадцять сім місяців, а для осіб, які мають повну вищу освіту з освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, магістра, - вісімнадцять місяців.

Час перебування громадянина на альтернативній службі зараховується до його загального трудового стажу. Цей час також зараховується до безперервного трудового стажу і стажу роботи за спеціальністю за умови, якщо громадянин не пізніше ніж протягом трьох календарних місяців після звільнення з альтернативної служби приступить до роботи.

Для вирішення питань проходження альтернативної служби утворюються комісії у справах альтернативної служби (далі - комісії) України, Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, а в разі необхідності - районні і міські комісії.

Положення про комісії у справах альтернативної служби затверджується Кабінетом Міністрів України.

Громадянин, направлений на альтернативну службу, не має права:

- ухилятися від проходження альтернативної служби;

- брати участь у страйках;

- займатися підприємницькою діяльністю;

- навчатися в закладах освіти, крім середніх або вищих закладів освіти з вечірньою або заочною формами навчання.

Ухиленням від проходження альтернативної служби вважається:

неприбуття без поважних причин на місце проходження альтернативної служби, зазначене у направленні, або прибуття із запізненням більше ніж на три календарні дні;

самовільне припинення виконання службових обов'язків;

несвоєчасне (пізніше ніж за п'ять календарних днів) повідомлення комісії про роботу в умовах неповного робочого дня або неповного робочого тижня, надання відпустки з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, а також про попередження власником або уповноваженим ним органом щодо звільнення у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації.

Загальний військовий обов'язок встановлюється з метою забезпечення комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також підготовки населення до захисту України.

Загальний військовий обов'язок включає:

1. підготовку громадян до військової служби;

2. приписку до призовних дільниць;

3. прийняття та призов на військову службу;

4. проходження за призовом або добровільно військової служби;

5. виконання військового обов'язку в запасі;

6. дотримання правил військового обліку.

7. У воєнний час загальний військовий обов'язок включає також

загальне обов'язкове військове навчання громадян.

Громадяни мають право на заміну загального військового обов'язку альтернативною (невійськовою) службою згідно з Конституцією України та Законом України "Про альтернативну (невійськову) службу

Загальний військовий обов'язок не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, що перебувають в Україні.

Щодо загального військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:

1. допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних

2. дільниць;

3. призовники - особи, приписані до призовних дільниць;

4. військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

5. військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі.

До паспортів громадян України цих категорій вноситься

відповідна відмітка.

Встановлюються такі види військової служби:

1. строкова військова служба;

2. військова служба за контрактом солдатів і матросів, сержантів і старшин;

3. військова служба за контрактом прапорщиків і мічманів;

4. військова служба (навчання) за контрактом курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають кафедри військової підготовки (факультети військової підготовки, відділення військової підготовки, інститути військової підготовки) з програмами підготовки на посади осіб офіцерського складу;

5. військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;

6. військова служба осіб офіцерського складу за призовом;

7. кадрова військова служба осіб офіцерського складу, зарахованих до Збройних Сил України та інших військових формувань до запровадження військової служби за контрактом.