ПОЛКОВОДЕЦЬ

Полко́водець — військовий діяч, воєначальник, який уміло керує Збройними силами або великими військовими формуваннями (як правило, оперативно-стратегічними об'єднаннями) під час війни або збройного конфлікту; такий, що володіє мистецтвом підготовки і ведення воєнних дій.

До полководців відносять військових лідерів, що володіють талантом, творчим мисленням, здатністю передбачати розвиток подій під час війни, волею і рішучістю, багатим бойовим досвідом, високими організаторськими здібностями, інтуїцією та іншими якостями, які дозволяють з найбільшою ефективністю використовувати наявні сили і засоби для досягнення перемоги, або з меншими чи рівнішими силами завдавати поразки перевершуючим силам супротивника. Ці якості полководця зумовлюють високий авторитет, дозволяють йому своєчасно і правильно передбачати і оцінювати обстановку, що складується, приймати і проводити в життя найбільш оптимальні рішення.

Кожна історична епоха, велика війна висуває на передній план своїх полководців.Найвидатнішими полководцями старовини вважаються:

Мільтіад афінський полководець, 490 до н. е. розбив персів при Марафоні,

Олександр МакедонськийПеремоги над перським царем Дарієм III біля Граніка (334 до н. е., Іссі (333 до н. е.) після перемоги над Дарієм при Гавгамелах (331 до н. е.) повністю підкорив імперію Ахеменідів.

Ганнібалзнаменитий переході через Альпи, розбив римлян у двох битвах в долині річки По. Просуваючись вздовж Апеннін, Ганнібал ще два рази завдав римлянам нищівної поразки — при Тразименському озері у 217 до н. е. і під Каннами у 216. Остання, в якій він розбив 8 римських легіонів, стала класичним прикладом в історії військового мистецтва.,

Парменіон, ГнейПомпей Великий, Публій Корнелій Сципіон Африканський, Гай Марій, Гай Юлій Цезар, Аецій, Аттіла, Альфонсо I Воїн, Велізарій, Бабур, Халідібналь-Валід, Карл I Великий,

Салахад-Дінпочесна назва, що означає «Правота віри» (*1137 чи 1138, Тікріт— †4 березня 1193,Дамаск) — мусульманський полководець, засновник династії Айюбідів в Єгипті і Сирії, керівник мусульманського протистояння хрестоносцям

Здобувши перемогу над віськами Єрусалимського королівства, Салахаддін відвоював у християн Палестину, і є важливою постаттю в курдській, арабській та, загалом, мусульманській культурі. Водночас його шанують в Європі за лицарство і шляхетне ставлення до своїх супротивників.

Святослав Ігоровичправитель Русі (945, самостійно з 964–972). Син князяІгоря і його дружини, княгині Ольги. Батько Володимира I Великого. Проводив активну зовнішню політику, значно розширивши територію держави. Підкорив волзьких булгар, аланів, радимичів, в'ятичів. Спричинив занепад Хазарського каганату^[1] та Першого Болгарського царства. (Його Пам'ятник у Києві, на подвір'ї МАУП, автори:СидорукОлесь та Крилов Борис)

Середні століття можуть бути особливо відмічені іменами Тимура, Карла Великого, Субедея і Тамерлана.

ЧингісханаЗасновник і перший великий хан (1206—1227) Монгольської імперії, найбільшої імперії увсесвітній історії.

З часом засіяли імена таких идатних воєначальників, котрих можна повноправно вважати геніями військового мистецтва. Серед них Моріц Оранський, Анрі де Тюренн,Ян III Собеський, Джон Черчиль, Фрідріх II Великий,

О. В. Суворов,13 (24) листопада 1729 — † 6 (18) травня 1800) Один із засновників російськоївійськової справи, генералісимус (1799) російських наземних та морських сил, генерал-фельдмаршал австрійських тасардинських військ.

За все життя не зазнав жодної прямої поразки. Кавалер всіх російських та багатьох іноземних військових орденів^[1].Суворов великий не тільки як полководець, який не знав поразок (підраховано, що він дав понад 60 боїв і всі їх виграв), він був творцем військової доктрини та нової стратегії і тактики воєн. Створив оригінальну систему поглядів на засоби ведення війни та бою, виховання і навчання військ. Стратегія Суворова носила наступальний характер. Розвинув тактику колон і розсипних шикувань. Свої погляди Суворов розвинув у працях «Полковий установа» (1765), «Наука перемагати» (1795), записках і інструкціях. Він виховав талановитих російських воєначальників Михайла Кутузова, Миколи Раєвського, Петра Багратіона, Олексія Єрмолова та інших.

М. І. Кутузов, російський полководець і дипломат, генерал-фельдмаршал і світлійший князь (з 1812). Герой Франко-російської війни 1812. 26 серпня (7 вересня) 1812 біля села Бородіно (125 км на захід від Москви). - Вважається однією з найкровопролитніших битв в історії серед одноденних битв. (Французи Взяли Москву)

Наполеон I

Усі вони відіграли колосальну роль у досягненні перемоги у війнах свого часу, збагатили воєнне мистецтво.

Активна творча діяльність полководців в значній мірі сприяє прогресу військової науки і воєнного мистецтва.

26. СПОСОБИ БУДІВНИЦТВА ЗБРОЙНИХ СИЛ (на основі Концепції )

Концепція оборони і будівництва Збройних Сил України — це законодавчий акт, що був прийнятий Верховною Радою України 11 жовтня 1991 року. У Концепції передбачалося, що Україна поступово, з урахуванням усіх факторів національної безпеки, реалізуватиме намір стати в майбутньому нейтральною, без'ядерною державою, яка не братиме участі у військових блоках, натомість дотримуватиметься усіх договорів і угод щодо незастосування ядерної зброї. Концепція визначала, щоЗбройні Сили України складатимуться з трьох видів: Сухопутних військ (Військ наземної оборони), Військово-Повітряних Сил і Сил Протиповітряної оборони (Військ повітряної оборони), Військово-Морських Сил. У Концепції було визначено повноваження Міністра оборони України і Головного штабу Збройних Сил України.