Пуск у роботу

6.2.1. Перед пуском у роботу підйомників суб'єкт господарювання відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.05-03 повинен одержати дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці на початок (продовження) виконання роботи підвищеної небезпеки (експлуатація підйомників).

6.2.2. Пуск у роботу підйомників здійснюється на підставі прийнятого відповідно до вимог підпунктів 6.2.3 - 6.2.10 пункту 6.2 розділу 6 цих Правил рішення про можливість їх експлуатації в таких випадках:

1) у разі введення в експлуатацію нововиготовленого підйомника;

2) перерви в експлуатації більш як 12 місяців;

3) після реконструкції або модернізації;

4) після капітального ремонту підйомника, а також після ремонтів, зазначених у підпункті 4.1.1 пункту 4.1 розділу 4 цих Правил;

5) після експертного обстеження у разі закінчення строку служби (граничного строку експлуатації) підйомника, а також у разі аварії або пошкодження, спричиненого надзвичайною ситуацією природного чи техногенного характеру, виявлення зносу (механічного або корозійного), залишкової деформації, тріщин, інших пошкоджень складових частин, деталей або їх елементів, що перевищують допустимі значення;

6) після передачі іншому суб'єкту господарювання;

7) після направлення підйомника для роботи строком більше трьох місяців за межі області, у якій він зареєстрований;

8) заміни лебідок, ОГВ, стріли або її секцій;

9) заміни зношених канатів і ланцюгів, а також у разі їх перепасування;

10) заміни складових частин гідроприводу (гідропристроїв, ущільнювачів гідроциліндрів тощо);

11) після заборони експлуатації підйомника посадовою особою спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці або працівника, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією підйомників.

6.2.3. Рішення про можливість експлуатації підйомників приймається посадовою особою територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці, крім випадків, зазначених у підпунктах 6.2.8 і 6.2.10 пункту 6.2 розділу 6 цих Правил.

6.2.4. Рішення про можливість експлуатації нововиготовлених, капітально відремонтованих, реконструйованих чи модернізованих підйомників приймається на підставі результатів приймально-здавальних випробувань, проведених у виробника або на ремонтному підприємстві, та часткового технічного огляду в суб'єкта господарювання.

6.2.5. Рішення про можливість експлуатації підйомника, що мав перерву в експлуатації більш як 12 місяців, приймається на підставі результатів попередньо проведеного повного технічного огляду. Додатково посадовою особою територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці перевіряється виконання вимог, викладених у підпункті 6.4.2 пункту 6.4 розділу 6 цих Правил.

6.2.6. У випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 6.2 розділу 6 цих Правил, рішення про можливість експлуатації підйомника приймається на підставі результатів експертного обстеження, проведеного експертною чи уповноваженою організацією, і позачергового технічного огляду, проведеного уповноваженою організацією.

6.2.7. У випадках, зазначених у підпунктах 6 і 7 пункту 6.2 розділу 6 цих Правил, рішення про можливість експлуатації підйомників приймається на підставі результатів перевірки виконання вимог, викладених у підпункті 6.4.2 пункту 6.4 розділу 6 цих Правил.

6.2.8. Рішення про можливість експлуатації підйомника, підданого ремонту відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 розділу 4 цих Правил, а також у випадках, зазначених у підпункті 8 пункту 6.2 розділу 6 цих Правил, приймається працівником, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією підйомників, на підставі результатів повного технічного огляду, а у випадках, зазначених у підпунктах 9 і 10 пункту 6.2 розділу 6 цих Правил, - на підставі результатів перевірки відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 розділу 6 цих Правил.

Рішення про можливість експлуатації підйомника після ремонту, передбаченого системою планово-попереджувальних ремонтів і відображеного в настанові з експлуатації, приймається працівником, відповідальним за утримання їх у справному стані, із відповідним записом до вахтового журналу.

6.2.9. Рішення про поновлення експлуатації підйомників, експлуатація яких була заборонена посадовою особою спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці, приймається відповідно до вимог чинного законодавства України.

6.2.10. Рішення про можливість експлуатації підйомників, експлуатація яких була заборонена працівником, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією підйомників, приймається в порядку, встановленому суб'єктом господарювання.

6.2.11. Рішення про можливість (поновлення) експлуатації підйомника оформлюється шляхом здійснення відповідного запису до паспорта підйомника посадовою особою (працівником), яка прийняла це рішення.

(пункт 6.2 у редакції наказу Державного комітету України з
промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
від 01.10.2007 р. № 230)

6.3. Технічний огляд

6.3.1. Підйомники підлягають первинному, періодичному та позачерговому технічним оглядам у порядку, встановленому НПАОП 0.00-8.18-04.

Первинному технічному огляду підлягають нововиготовлені підйомники перед уведенням їх в експлуатацію.

Періодичному технічному огляду підлягають підйомники, що перебувають в експлуатації впродовж установленого строку служби:

повному технічному огляду - не рідше одного разу на три роки;

частковому технічному огляду - не рідше одного разу на 12 місяців.

(підпункт 6.3.1 у редакції наказу Державного комітету
України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
від 01.10.2007 р. № 230)

6.3.2. Позачерговий повний технічний огляд підйомників належить проводити після:

ремонту, зазначеного в підпункті 4.1.1 пункту 4.1 розділу 4 цих Правил;

заміни лебідок, ОГВ, стріли або її секцій;

перерви в експлуатації більш як на 12 місяців;

закінчення граничного строку експлуатації (із застосуванням видів робіт, що не використовувалися під час експертного обстеження);

експлуатаційної чи деградаційної відмови, виявлення зносу (механічного або корозійного), залишкової деформації, тріщин, інших пошкоджень складових частин, деталей або їх елементів, що перевищують допустимі значення;

аварії або пошкодження, спричиненого надзвичайною ситуацією природного чи техногенного характеру;

отримання припису посадової особи територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці або працівника, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією підйомника, у разі виявлення дефектів, пошкоджень і порушень цих Правил, що впливають на безпечну експлуатацію підйомника.

(підпункт 6.3.2 у редакції наказу Державного комітету
України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
від 01.10.2007 р. № 230)

6.3.3. У разі заміни зношених канатів і ланцюгів або їх перепасування, а також у разі заміни складових частин гідроприводу (гідропристроїв, ущільнювачів гідроциліндрів тощо) проводиться перевірка правильності запасовки та надійності кріплення кінців каната (ланцюга), а також перевірка якості виконаних робіт вантажем у робочій платформі, маса якого дорівнює вантажопідіймальності підйомника.

(підпункт 6.3.3 у редакції наказу Державного комітету
України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
від 01.10.2007 р. № 230)

6.3.4. Технічний огляд (повний і частковий) підйомників проводять суб'єкти господарювання, які одержали відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.05-03 дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці на виконання цих робіт.

(абзац перший підпункту 6.3.4 у редакції наказу Державного комітету
України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
від 01.10.2007 р. № 230)

Технічний огляд має проводитися відповідно до вимог організаційно-методичних документів, розроблених з урахуванням вимог настанови з експлуатації підйомника. За відсутності в настанові таких вимог організаційно-методичні документи розроблюються з урахуванням вимог цих Правил. Технічний огляд має проводитися за участю працівника, відповідального за утримання їх у справному стані, крім випадку, зазначеного в підпункті 6.3.5 пункту 6.3 розділу 6 цих Правил.

(абзац другий підпункту 6.3.4 у редакції наказу Державного комітету
України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
від 01.10.2007 р. № 230)

Позачерговий технічний огляд у разі закінчення граничного строку експлуатації проводиться у визначеному уповноваженою організацією обсязі з урахуванням виконаних робіт під час проведення експертного обстеження підйомників. Після проведення технічного огляду уповноважена організація розробляє регламент технічних оглядів на продовжуваний строк безпечної експлуатації, який зберігається разом з паспортом підйомника.

(підпункт 6.3.4 доповнено новим абзацом третім згідно з наказом
Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці
та гірничого нагляду від 01.10.2007 р. № 230,
у зв'язку з цим абзац третій уважати відповідно абзацом четвертим)

Для проведення технічних оглядів підйомників організація має бути забезпечена площадкою для проведення випробувань і комплектом атестованих вантажів.

6.3.5. Повний технічний огляд відремонтованих підйомників проводиться на підприємстві, що виконувало ці роботи, перед відправленням підйомників споживачу.

6.3.6. Технічний огляд підйомників, що перебувають в експлуатації, має на меті встановити, що:

підйомник є у справному стані, який забезпечує його безпечну експлуатацію;

організація нагляду та обслуговування підйомника відповідає вимогам цих Правил.

6.3.7. Повний технічний огляд має включати:

огляд і перевірку роботи підйомника (у тому числі приладів і пристроїв безпеки);

статичне випробування;

динамічне випробування.

Під час часткового технічного огляду статичне і динамічне випробування підйомника не проводять.

(абзац п'ятий підпункту 6.3.7 із змінами, внесеними згідно з наказом
Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці
та гірничого нагляду від 01.10.2007 р. № 230)

6.3.8. Під час проведення технічного огляду підйомника мають бути оглянуті та перевірені в роботі всі механізми, гідропристрої, електрообладнання, прилади та пристрої безпеки, гальма, ходові колеса, пульти керування, освітлення, сигналізація. Також мають бути перевірені:

а) стан металоконструкцій підйомника та їх зварних з'єднань (відсутність тріщин, деформацій, зменшення товщини стінок унаслідок корозії, ослаблення болтових з'єднань і інших дефектів та пошкоджень);

б) стан робочої платформи, кріплення осей і пальців;

в) стан канатів, ланцюгів і їх кріплення;

г) стан заземлення підйомника (за наявності) і стан ізоляції електрообладнання та електропроводки підйомників з електричним приводом з визначенням їх опору у відповідності до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.98 № 4 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за № 93/2533 (далі - ПБЕЕС).

Результати огляду та перевірок оформляють актом, а перевірку стану заземлення та ізоляції - протоколом у відповідності до вимог ПБЕЕС.

6.3.9. Статичне випробування проводять з метою перевірки міцності підйомника та його складових частин, у т. ч. гальм, а також стійкості підйомника.

6.3.10. Статичне випробування підйомника проводять на горизонтальному майданчику в положенні, що відповідає найменшій розрахунковій його стійкості, навантаженням, що на 50 % перевищує вантажопідіймальність, у такому порядку. Вантаж, маса якого дорівнює 110 % вантажопідіймальності, розташовують на робочій платформі, а вантаж, маса якого дорівнює 40 % вантажопідіймальності, підвішують до робочої платформи на гнучкій підвісці і підіймають його на висоту 100 - 200 мм від майданчика з подальшою витримкою протягом 10 хвилин.

Підйомник вважається таким, що витримав випробування, якщо протягом зазначеного часу піднятий вантаж не опустився на майданчик, а також не було виявлено тріщин, залишкових деформацій та інших пошкоджень складових частин.

6.3.11. Динамічне випробування підйомника проводять з метою перевірки дії механізмів підйомника та їх гальм.

Динамічне випробування підйомника проводять вантажем, розташованим на робочій платформі, маса якого дорівнює 110 % вантажопідіймальності.

Під час динамічного випробування проводиться не менше трьох циклів усіх можливих рухів робочої платформи.

6.3.12. Під час проведення статичного та динамічного випробувань відрив від майданчика однієї з опор підйомника ознакою втрати стійкості не вважається.

6.3.13. Випробування ОГВ проводять не рідше одного разу на 6 місяців спеціалізованою організацією, що має право на проведення технічних оглядів, у присутності працівника, відповідального за утримання підйомника в справному стані, і за можливості суміщають з технічним оглядом або технічним обслуговуванням.

ОГВ має бути відрегульований відповідно до вимог підпункту 3.8.2 цих Правил та опломбований.

Результати випробування ОГВ записуються в паспорт підйомника.

6.3.14. Результати технічного огляду підйомника записує в паспорт працівник, який проводив технічний огляд, із зазначенням строку наступного огляду.

Записом у паспорті підйомника, що був підданий технічному огляду, має підтверджуватися, що підйомник перебуває в справному стані та витримав випробування.

6.4. Нагляд і обслуговування

6.4.1. Суб'єкт господарювання, який експлуатує підйомники, забезпечує їх утримання у справному стані та безпечну експлуатацію шляхом організації належного нагляду, технічного огляду, обслуговування та ремонту власними силами або укладає договір із спеціалізованою організацією на виконання зазначених робіт з урахуванням вимог цього розділу.

6.4.2. Суб'єкт господарювання:

призначає працівника, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією підйомників;

призначає працівника, відповідального за утримання підйомників у справному стані;

призначає працівника, відповідального за безпечне проведення робіт підйомниками;

призначає обслуговувальний персонал підйомників (машиністів, працівників, які виконують роботи з робочої платформи);

створює ремонтну службу;

установлює порядок проведення періодичного технічного обслуговування та ремонту підйомників;

забезпечує у випадках, зазначених у підпунктах 6.3.2, 6.3.3, та в установлений термін проведення технічних оглядів;

забезпечує умови для виконання відповідальними працівниками, обслуговувальним персоналом своїх обов'язків;

на основі Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за № 231/10511, організовує розроблення Положення про навчання з питань охорони праці (далі - Положення), яке затверджується його наказом і діє в межах підприємства, та забезпечує його виконання;

(абзац десятий підпункту 6.4.2 із змінами, внесеними згідно з наказом
Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці
та гірничого нагляду від 01.10.2007 р. № 230)

забезпечує ведення робіт за проектами виконання робіт (далі - ПВР) і технологічними регламентами про порядок виконання робіт підйомниками, розробленими спеціалізованими організаціями;

організовує розроблення та затверджує Інструкції з охорони праці для обслуговувального і ремонтного персоналу у відповідності до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.98 № 9 і зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 07.04.98 за № 226/2666;

забезпечує працівників Правилами та інструкціями.

6.4.3. Працівник, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією підйомників, повинен:

здійснювати нагляд за технічним станом та безпечною експлуатацією підйомників, вантажозахоплювальних пристроїв і тари (за наявності) у відповідності до їх призначення і вантажопідіймальності;

перевіряти дотримання встановленого цими Правилами порядку допуску машиністів до керування та працівників до обслуговування та ремонту підйомників, брати участь у роботі комісій з періодичної перевірки знань відповідальних працівників, обслуговувального та ремонтного персоналу;

контролювати наявність і дотримання вимог інструкцій відповідальними працівниками, обслуговувальним і ремонтним персоналом;

перевіряти додержання вимог безпеки, ПВР, технологічних регламентів під час виконання робіт підйомниками;

забезпечувати виконання приписів посадових осіб територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці.

6.4.4. У разі виявлення дефектів, пошкоджень або відмов, а також порушень вимог цих Правил під час роботи підйомників та їх обслуговування працівник, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією підйомників, має вжити заходів щодо їх усунення, а в разі необхідності - заборонити експлуатацію підйомника.

Зокрема підйомник не можна використовувати в разі:

виявлення дефектів, пошкоджень або відмов пристроїв і приладів безпеки, гальм, канатів, ланцюгів та їх кріплень, гаків, лебідок, ходових коліс, гідропристроїв, а також невідповідності електроприводу або гідроприводу схемам, долученим до паспорта підйомника;

наявності тріщин і деформацій у металоконструкціях підйомника;

закінчення строку технічного огляду чи строку служби підйомника;

обслуговування підйомників неатестованими машиністами, а також якщо не призначені працівники, відповідальні за утримання підйомників у справному стані чи за безпечне проведення робіт;

відсутності паспорта чи відомостей про реєстрацію підйомника;

невиконання приписів посадових осіб територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці.

6.4.5. Працівник, відповідальний за утримання підйомників у справному стані, повинен:

забезпечити утримання у справному стані підйомників і вантажозахоплювальних пристроїв (за наявності), проведення в установленому порядку періодичного технічного обслуговування та ремонту;

забезпечити своєчасне усунення виявлених дефектів, пошкоджень або відмов;

здійснювати систематичний контроль за правильним веденням вахтового журналу;

забезпечити обслуговування та ремонт підйомників навченими та атестованими працівниками, а також проведення періодичної перевірки їх знань;

забезпечити виконання машиністами і обслуговувальним персоналом інструкції з охорони праці;

забезпечити своєчасну підготовку підйомників до технічного огляду;

забезпечити виконання приписів, виданих посадовими особами територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці;

забезпечити зберігання та ведення паспортів і технічної документації на підйомники і вантажозахоплювальні пристрої (за наявності).

6.4.6. Номер і дата наказу про призначення працівника, відповідального за утримання підйомників у справному стані, а також посада, прізвище, ім'я та по батькові та його підпис заносяться до паспорта підйомника.

Ці відомості мають бути внесені в паспорт підйомника до його реєстрації і кожного разу після призначення нового відповідального працівника.

На час відпустки, відрядження, хвороби або в інших випадках відсутності відповідального працівника виконання його обов'язків покладається на працівника, що замінив його на посаді (без занесення його прізвища до паспорта підйомника).

6.4.7. Працівник, відповідальний за безпечне проведення робіт підйомниками, повинен:

організувати ведення робіт підйомниками відповідно до вимог цих Правил, ПВР та технологічних регламентів;

інструктувати машиністів підйомників, працівників, які виконують роботи з робочої платформи, і стропальників (за наявності) щодо безпечного виконання робіт, недопущення перевантаження підйомників, правильного їх установлення;

не допускати до обслуговування підйомників працівників, які не пройшли попереднього спеціального навчання та перевірки знань або періодичної перевірки знань з питань охорони праці;

визначати необхідність і призначати сигнальників під час роботи підйомника;

не допускати використання немаркованих, несправних і невідповідних за вантажопідіймальністю та характером вантажу знімних вантажозахоплювальних пристроїв і тари;

указувати машиністам місце встановлення підйомників для роботи поблизу відкритого розподільчого устаткування (далі - ВРУ), повітряних ліній електропередачі (далі - ПЛ) та повітряних ліній зв'язку (далі - ПЛЗ) і робити про це запис у вахтовому журналі;

не допускати проведення робіт без наряду-допуску у випадку, передбаченому підпунктом 6.5.8 цих Правил;

здійснювати контроль за забезпеченням працівників необхідними інвентарем і засобами для безпечного проведення робіт підйомниками;

перевіряти виконання обслуговувальним персоналом вимог інструкцій, ПВР і технологічних регламентів.

6.4.8. Чисельність відповідальних працівників визначається суб'єктом господарювання або спеціалізованою організацією залежно від кількості підйомників та умов їх експлуатації. Дозволяється покладати обов'язки працівників, відповідальних за утримання підйомників у справному стані та безпечне проведення робіт, на одного працівника.

6.4.9. Працівники, які здійснюють нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією підйомників, а також ті, які відповідають за утримання підйомників у справному стані та за безпечне проведення робіт ними, обслуговувальний і ремонтний персонал перед призначенням повинні пройти навчання і перевірку знань з питань охорони праці згідно з Положенням. У роботі комісій з перевірки знань мають брати участь посадові особи територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці.

6.4.10. Професійна підготовка машиністів підйомників, працівників, які керують підйомником з пульта керування, установленого на робочій платформі, працівників, які виконують роботи з робочої платформи, слюсарів, слюсарів-електриків, електромеханіків, налагоджувальників, стропальників проводиться в установленому порядку.

6.4.11. Керування самохідним підйомником може бути доручене водію після навчання його за програмою підготовки машиністів підйомників.

6.4.12. Підвішування вантажів на гак підйомника повинні виконувати стропальники. Підвішування вантажу без попередньої обв'язки (вантаж, що має петлі, рим-болти, цапфи, а також такий, що міститься в контейнерах або іншій тарі) або коли застосовуються напівавтоматичні вантажозахоплювальні пристрої можуть виконувати інші працівники, які пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці згідно з Положенням.

6.4.13. У тих випадках, коли зона роботи в робочій платформі повністю не оглядається з поста керування машиніста, а між машиністом і працівником, який виконує роботи з робочої платформи, відсутній радіо- або телефонний зв'язок, для передавання сигналів машиністу має бути призначений сигнальник.

6.4.14. Сигнальниками можуть бути працівники тільки з числа стропальників або працівників, які виконують роботи з робочої платформи підйомників.

6.4.15. Машиністи, працівники, які виконують роботи з робочої платформи, слюсарі-електрики, електромеханіки, налагоджувальники перед призначенням на роботу повинні пройти медичний огляд у відповідності до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 № 246, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за № 846/14113.

(підпункт 6.4.15 із змінами, внесеними згідно з наказом
Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці
та гірничого нагляду від 01.10.2007 р. № 230)

6.4.16. Машиніст, який переведений з одного підйомника на інший того самого типу, але іншої моделі, індексу або з іншим приводом, має перед призначенням пройти навчання і перевірку знань з питань охорони праці згідно з Положенням.

6.4.17. У разі наявності підйомника у громадянина, який займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і не використовує найману працю, обов'язки працівника, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією, працівника, відповідального за утримання у справному стані та безпечне проведення робіт підйомником, може виконувати цей громадянин за умови проходження ним навчання та перевірки знань з питань охорони праці.

6.4.18. Машиністи підйомників перед початком роботи зобов'язані проводити огляд механізмів, металоконструкцій, приладів і пристроїв безпеки, для чого суб'єкт господарювання має виділити необхідний час.

Результати огляду та перевірки підйомників машиністами мають записуватися у вахтовому журналі, рекомендована форма якого наведена в додатку 5.

6.4.19. Технічне обслуговування підйомників проводиться згідно з вимогами настанови з експлуатації в строки, установлені їх виробником. Результати технічних обслуговувань записуються до паспорта, а в разі відсутності в паспорті відповідних форм - до журналу технічних обслуговувань.

(пункт 6.4 доповнено підпунктом 6.4.19 згідно з наказом
Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці
та гірничого нагляду від 01.10.2007 р. № 230)

6.5. Виконання робіт

6.5.1. Експлуатація підйомників та їх електричного обладнання має здійснюватися відповідно до вимог даних Правил, настанови з експлуатації, а також ПБЕЕС, Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 06.10.97 № 257 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.01.98 за № 11/2451 (далі - ПБЕЕ), Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 № 258, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1143/13017, та НД.

(підпункт 6.5.1 із змінами, внесеними згідно з наказом
Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці
та гірничого нагляду від 01.10.2007 р. № 230)

6.5.2. Підйомник може бути допущений до переміщення тільки тих вантажів, маса яких не перевищує його вантажопідіймальності, та виконання операцій, передбачених настановою з експлуатації.

6.5.3. Підйомники, що перебувають в експлуатації, мають бути споряджені табличкою чи написом з ясно позначеними реєстраційним номером, вантажопідіймальністю і датою наступного часткового або повного технічного огляду.

6.5.4. Не допускається розміщення на місцях проведення робіт несправних знімних вантажозахоплювальних пристроїв і тих, що не мають бирок (клейм), а також немаркованої та пошкодженої тари.

6.5.5. Під час експлуатації підйомників слід ужити заходів щодо запобігання їх перекиданню чи мимовільному переміщенню під дією вітру або за наявності уклону місцевості.

6.5.6. Для підйомників, оснащених гаком, мають бути розроблені способи правильного стропування та зачіплювання вантажів, яким повинні бути навчені стропальники. Графічне зображення способів стропування та зачіплювання має бути видане на руки стропальникам і машиністам або вивішене в місцях проведення робіт.

Переміщення вантажу, на який не розроблені схеми стропування, здійснюється в присутності та під керівництвом працівника, відповідального за безпечне проведення робіт підйомниками.

6.5.7. Місце проведення робіт підйомниками і підходи до нього мають бути освітлені відповідно до ПВР.

6.5.8. Установлення та робота підйомників на відстані менше 40 м від ВРУ або крайнього проводу ПЛ чи ПЛЗ може проводитися лише за нарядом-допуском (додаток 6), що визначає безпечні умови такої роботи.

Порядок організації проведення робіт поблизу ВРУ, ПЛ чи ПЛЗ, видачі наряду-допуску та інструктажу працівників установлюється наказами суб'єкта господарювання та виконавця робіт.

Час дії наряду-допуску визначається організацією, що видає наряд.

Наряд-допуск видається машиністу підйомника на руки перед початком роботи.

Робота підйомника поблизу ВРУ, ПЛ чи ПЛЗ проводиться під безпосереднім керівництвом працівника, відповідального за безпечне проведення робіт підйомниками, який має указати машиністу місце встановлення підйомника, забезпечити виконання передбачених нарядом-допуском умов роботи та зробити запис у вахтовому журналі машиніста про дозвіл на проведення робіт.

Проведення робіт з використанням підйомників у ВРУ та в охоронній зоні ПЛ та ПЛЗ виконується у відповідності до вимог ПБЕЕС і ПБЕЕ.

Порядок роботи підйомників поблизу ПЛ, що виконана гнучким кабелем, визначається власником лінії. Видача наряду-допуску в цьому випадку не обов'язкова.

Під час роботи підйомників на діючих електростанціях, підстанціях, ВРУ і ПЛ, якщо роботи із застосуванням підйомників ведуться персоналом, що експлуатує електроустановки, а машиністи підйомників перебувають у штаті енергопідприємства, наряд-допуск на роботу поблизу проводів і обладнання, що є під напругою, видається в порядку, установленому ПБЕЕ.

6.5.9. Для безпечного виконання робіт підйомниками суб'єкт господарювання забезпечують додержання таких вимог:

(абзац перший підпункту 6.5.9 із змінами, внесеними згідно з наказом
Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці
та гірничого нагляду від 01.10.2007 р. № 230)

а) мають бути розроблені та видані на місця виконання робіт підйомниками ПВР, технологічні регламенти та схеми стропування вантажів, а також ознайомлені з ними під розписку працівник, відповідальний за безпечне проведення робіт підйомниками, машиністи, працівники, які виконують роботи з робочої платформи, і, за необхідності, стропальники;

б) на місці проведення робіт підйомником не допускається перебування осіб, які не мають прямого відношення до роботи, що виконується;

в) за необхідності огляду, ремонту, регулювання механізмів, електрообладнання, огляду та ремонту металоконструкцій у підйомника має вимикатися двигун або ввідний пристрій (за його наявності).

6.5.10. Проектом виконання робіт підйомниками мають передбачатися:

відповідність підйомників, що використовуються, умовам виконання робіт щодо вантажопідіймальності, висоти підіймання, вильоту;

забезпечення безпечних відстаней від ВРУ, ПЛ чи ПЛЗ, а також до будов і місць складування будівельних деталей і матеріалів;

місця руху міського транспорту та пішоходів;

умови встановлення та роботи підйомників поблизу укосів котлованів або канав;

умови безпечної роботи декількох підйомників;

перелік знімних вантажозахоплювальних пристроїв, що застосовуються, і графічне зображення (схема) стропування вантажів для підйомників, споряджених гаком;

місця та габарити складування вантажів, під'їзні шляхи тощо;

заходи щодо безпечного проведення робіт з урахуванням конкретних умов на дільниці, де встановлений підйомник (огорожа робочого майданчика, рівень освітлення в темний час доби тощо).

6.5.11. Роботи (будівельні, малярні, обслуговування світильників тощо) з робочої платформи підйомника можна виконувати за умови додержання заходів щодо попередження падіння працівників з робочої платформи, ураження їх електричним струмом, затиснення під час переміщення робочої платформи в стиснених умовах. Під час виконання робіт необхідно дотримуватися таких вимог:

вхід до робочої платформи та вихід з неї має здійснюватися через посадкову площадку чи з поверхні землі, під час підіймання чи опускання робочої платформи проріз для входу до неї має бути зачинений знімною огорожею чи дверима;

працівники, які виконують роботи з робочої платформи, мають працювати в захисних касках та із запобіжним поясом, пристебнутим до скоб або елементів конструкції робочої платформи;

машиніст підйомника під час роботи повинен бути в захисній касці;

працівникам, які виконують роботи з робочої платформи, не дозволяється сідати та ставати на елементи огорожі, перехилятися через огорожу робочої платформи, установлювати на її підлогу предмети для збільшення висоти зони роботи в робочій платформі;

робота підйомника має бути припинена за швидкості вітру більше 10 м/с на висоті 10 м, а також під час грози, сильного дощу, туману, снігопаду та при недостатньому освітленні, а також за температури навколишнього повітря нижче вказаної в паспорті підйомника;

під час роботи підйомника зв'язок між працівниками, які виконують роботи з робочої платформи, і машиністом має підтримуватися безперервно: у разі підіймання робочої платформи до 10 м - голосом, більше 10 м - знаковою сигналізацією, більше 22 м - двостороннім радіо- або телефонним зв'язком. Знакова сигналізація наведена в додатку 7;

переміщення підйомника з працівниками чи вантажем на робочій платформі не дозволяється, якщо інше не передбачене настановою з експлуатації.

6.5.12. Для виконання робіт підйомником має бути підготовлений робочий майданчик, який має відповідати таким вимогам:

наявність під'їзного шляху;

кут нахилу має бути не більше зазначеного в паспорті підйомника;

свіжонасипаний та неущільнений ґрунт необхідно утрамбувати;

розміри майданчика дають змогу встановити підйомник на всі опори, а при слабкому ґрунті - на укладені під опори міцні та стійкі підкладки, на слизькому ґрунті - на підкладки із шипами.

6.5.13. Установлення підйомника проводиться так, щоб під час роботи відстань між поворотною частиною підйомника за будь-якого її положення та будовами, штабелями вантажів і іншими предметами (обладнанням) була не менше 1 м.

Після встановлення підйомника на виносні опори колеса не повинні торкатися робочого майданчика, якщо інше не передбачене настановою з експлуатації підйомника.

Установлювати підйомник поблизу укосів котлованів або канав дозволяється за умови дотримання відстаней, зазначених у табл. 2.

Таблиця 2. Найменша допустима відстань від основи укосу котловану (канави) до найближчих опор підйомника

7. ПОРЯДОК РОЗСЛІДУВАННЯ АВАРІЙ ТА НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ

Розслідування аварій та нещасних випадків, що мали місце під час експлуатації, ремонту, налагодження чи обслуговування підйомників, здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України.

(розділ 7 у редакції наказу Державного комітету України з
промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
від 01.10.2007 р. № 230)

8. Розділ виключено

(згідно з наказом Державного комітету України з промислової
безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 01.10.2007 р. № 230,
у зв'язку з цим розділ 9 уважати розділом 8)

8. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Вимоги Правил у частині будови підйомників поширюються тільки на підйомники, що виготовлені через 12 місяців після введення даних Правил.

НОРМИ БРАКУВАННЯ КАНАТІВ ПІДЙОМНИКІВ

1. Бракування канатів підйомників, що перебувають в експлуатації, повинно провадитися згідно настанови з експлуатації підйомника. За відсутності в настанові з експлуатації відповідного розділу бракування провадиться згідно з рекомендаціями, наведеними в цьому додатку.

Для оцінки безпеки використання канатів застосовують такі критерії:

характер та кількість обривів дротів (рис. 1.1 - 1.3), у тому числі наявність обривів дротів біля кінцевих закладань, наявність місць зосередження обривів дротів, інтенсивність зростання кількості обривів дротів;

розрив сталки;

поверхневе та внутрішнє спрацювання;

поверхнева та внутрішня корозія;

місцеве зменшення діаметра каната, у тому числі й через стан осердя;

зменшення площі поперечного перерізу дротів каната (втрати внутрішнього перерізу);

деформація у вигляді хвилястості, кошикоподібності, видавлювання осердя та дротів і сталок, місцеве збільшення діаметра каната, роздавлення, перекручувань, заломів, перегинів і т. ін.;

пошкодження в результаті термічної дії або електричного дугового розряду.

Рис. 1.1. Обриви та зміщення дротів каната хрестової звивки

Рис. 1.2. Поєднання обривів дротів з їх спрацюванням: а - у канаті хрестової звивки; б-у канаті односторонньої звивки

Рис. 1.3. Обриви-дротів у зоні зрівняльного блока: а-у декількох сталках каната; б-у двох сталках у поєднанні з місцевим спрацюванням

Рис. 1.1. Обриви та зміщення дротів каната хрестової звивки

Рис. 1.2. Поєднання обривів дротів з їх спрацюванням: а - у канаті хрестової звивки; б-у канаті односторонньої звивки

2. Бракування канатів, що працюють зі сталевими та чавунними блоками, слід провадити за кількістю обривів дротів згідно з табл. 1.1 та рис. 1.4.

У разі роботи каната повністю або частково з блоками із синтетичного матеріалу або з металу із синтетичною футеровкою характерна поява значної кількості обривів дротів усередині каната до появи видимих ознак обривів дротів або інтенсивного спрацювання на зовнішній поверхні каната. Такі канати вибраковуються з урахуванням утрати внутрішнього перерізу.

У разі виявлення місць зосередження обривів дроту (наявність трьох та більше обривів на одній сталці, розміщення вказаної в табл. 1.1 кількості обривів на довжині каната менше ніж 6d), а також у разі інтенсивного зростання кількості обривів канат повинен бракуватися.

3. У разі виявлення в канаті однієї або декількох обірваних сталок канат до подальшої роботи не допускається.

4. У разі зменшення діаметра каната в результаті погіршення стану осердя - внутрішнього поверхневого спрацювання, зминання, розриву та ін. (на 3 % від номінального діаметра в канатів, що не крутяться, та на 10 % в інших канатів) канат підлягає бракуванню навіть за відсутності видимих обривів дротів.

5. У разі зменшення діаметра каната в результаті поверхневого спрацювання (рис. 1.5) або корозії (рис. 1.6) на 7 % і більше порівняно з номінальним діаметром канат підлягає бракуванню навіть за відсутності видимих обривів дротів.

Таблиця 1.1. Кількість обривів дротів, за наявності яких канати подвійної звивки відбраковуються

Примітки:

1. № - кількість несучих дротів у зовнішніх сталках каната; d - діаметр каната, мм.

2. Дроти заповнення не вважаються несучими, тому не підлягають обліку. У канатів з декількома шарами сталок ураховуються дроти тільки видимого зовнішнього шару. У канатів з металевим осердям останнє розглядається як внутрішня сталка і не враховується під час підрахування кількості несучих дротів.

3. Кількість обривів не слід плутати з кількістю обірваних кінців дротів, яка може бути в 2 рази більше.

4. Клас конструкції канатів, у яких діаметр зовнішніх дротів перевищує діаметр дротів нижніх шарів, знижений та позначений (*).

5. Конструкція канатів за міжнародними стандартами:

знаком "/" відокремлено один шар дротів від іншого або в одному шарі відокремлені дроти різного діаметра;

кількість дротів сталок указано від периферії до центра каната;

"F" - канати з дротами заповнення, FS - канати із синтетичним осердям.

Рис. 1.4. Приклад визначення кількості обривів зовнішніх дротів сталевого каната

1 - на ділянці контролю в обірваному дроті виявлений тільки один кінець, відповідний кінець обірваного дроту відсутній. Даний дефект відповідає одному обриву; 2 - на ділянці контролю в обірваного дроту є два кінці. Даний дефект відповідає одному обриву; 3 - на ділянці контролю один з дротів має двократне порушення цілісності. Оскільки дефекти цілісності належать тільки одному дроту, даний дефект у цілому відповідає одному обриву.

За наявності в каната поверхневого спрацювання або корозії дротів кількість обривів як ознака бракування повинна бути зменшена згідно з даними табл. 1.2.

Таблиця 1.2. Норми бракування каната залежно від поверхневого спрацювання або корозії

У разі зменшення первинного діаметра зовнішніх дротів через спрацювання (рис. 1.5, ґ) або корозію (рис. 1.6, ґ) на 40 % і більше канат бракується.

Визначення спрацювання або корозії дротів необхідно проводити за допомогою мікрометра або іншого інструмента, що забезпечує аналогічну точність.

За меншої, ніж зазначено в табл. 1.1, кількості обривів дротів, а також за наявності поверхневого спрацювання дротів без їх обриву канат може бути допущений до роботи за умови ретельного спостереження за його станом під час періодичних оглядів із записом результатів до журналу оглядів та заміни каната в разі досягнення спрацювання, зазначеного в табл. 1.2.

Якщо вантаж підвішений на двох канатах, то кожен з них бракується окремо, при цьому допустима заміна одного, більш спрацьованого, каната.

Рис. 1.5. Спрацювання зовнішніх дротів каната хрестової звивки: а - невеликі лиски на дротах; б - збільшена довжина лисок на окре­мих дротах; в - подовження лисок в окремих дротах при помітному зменшенні діаметра дротів; г - лиски на всіх дротах, зменшення ді­аметра каната; г - інтенсивне спрацювання всіх зовні­шніх дротів каната (зменшення діаме­тра дротів на 40 %).	Рис. 1.6. Поверхнева корозія дротів ка­ната хрестової звивки: а - початкове окислення поверхні; б - загальне окислення поверхні; в - помітне окислення; г - значне окислення. г - інтенсивна корозія

6. Для оцінки стану внутрішніх дротів, тобто для контролю втрати металевої частини поперечного перерізу каната (втрати внутрішнього перерізу), що спричинилася через обриви, механічне спрацювання та корозію дротів внутрішніх шарів сталок (рис. 1.7), канат необхідно піддавати дефектоскопії по всій його довжині. У разі реєстрації за допомогою дефектоскопа втрати перерізу металу дротів, що досягає 17,5 % і більше, канат бракується. Необхідність застосування дефектоскопії сталевих канатів визначають згідно з вимогами НД.

Рис. 1.7. Зменшення площі поперечного перерізу дротів (інтенсивна внутрішня корозія)

7. Деформація каната у вигляді хвилястості характеризується кроком і напрямком її спіралі (рис. 1.8). У разі збігу напрямків спіралі хвилястості й звивки каната та рівності кроків спіралі хвилястості H_B і звивки каната H_K канат бракується при d_B ≥ 1,08d, де d_B - діаметр спіралі хвилястості, d - номінальний діаметр каната.

У разі розбіжності напрямків спіралі хвилястості та звивки каната і нерівності кроків спіралі хвилястості та звивки каната або збігу одного з параметрів канат підлягає бракуванню при d_B 1,33d. Довжина ділянки каната, що розглядається, не повинна перевищувати 25d.

Рис. 1.8. Хвилястість каната (пояснення в тексті)

8. Канати не повинні допускатися до подальшої роботи в разі виявлення таких видів пошкоджень: кошикоподібної деформації (рис. 1.9), видавлювання металевого осердя (рис. 1.10), видавлювання дротів сталок (рис. 1.11), місцевого збільшення діаметра каната (рис. 1.12), місцевого зменшення діаметра каната (рис. 1.13), роздавлених ділянок (рис. 1.14), перекручувань (рис. 1.15), заломів (рис. 1.16), перегинів (рис. 1.17), пошкоджень у результаті термічних впливів або електричного дугового розряду.

Рис. 1.9. Кошикоподібна деформація	Рис. 1.10. Видавлювання металевого осердя

Рис. 1.11. Видавлювання дротів ста­лок: а - в одній сталці; б - у декількох сталках	Рис. 1.12. Місцеве збільшення діаметра каната

Рис. 1.13. Місцеве зменшення діамет­ра каната на місці руйнування органі­чного осердя	Рис. 1.14. Роздавлювання каната

Рис. 1.15. Перекручування каната	Рис. 1.16. Залом каната	Рис. 1.17. Перегин каната

КЛАСИФІКАЦІЯ ПІДЙОМНИКІВ ЗА ПІДІЙМАЛЬНИМ ОБЛАДНАННЯМ

Класифікаційна ознака	Схема
Група А: Підйомники, у яких верти­кальна проекція центра ваги ванта­жу є завжди всередині опорного ко­нтуру
Група В: Підйомники, у яких верти­кальна проекція центра ваги ванта­жу може бути зовні опорного кон­туру

ПРИМІРНА ФОРМА ПАСПОРТА

Обкладинка паспорта

________________________________________________________________
(найменування підйомника)
________________________________________________________________
(індекс підйомника)