Зварювання

4.3.1. Прихоплювання та зварювання несучих елементів металоконструкцій повинні виконувати зварники, атестовані відповідно до вимог Правил атестації зварників, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 19.04.96 № 61 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 31.05.96 за № 262/1287.

4.3.2. Зварювальні роботи, що проводяться під час виготовлення, ремонту, реконструкції або модернізації підйомників, мають виконуватися у відповідності до вимог комплекту документів на технологічні процеси зварювання.

(підпункт 4.3.2 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного
комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
від 01.10.2007 р. № 230)

4.3.3. Для виготовлення елементів конструкції з листового, сортового, фасонного прокату, труб тощо допускається застосування всіх способів різання, що забезпечують відповідність форм і розмірів цих елементів, зазначених у робочій конструкторській документації. Різання має проводитися за технологією, що унеможливлює утворення тріщин або погіршення якості металу на крайках і в зоні термічного впливу.

4.3.4. Зварювання необхідно проводити в приміщеннях, що виключають вплив несприятливих атмосферних умов на якість зварних з'єднань.

Зварювання просто неба допускається за умов захисту місць зварювання від дії атмосферних опадів і вітру.

(абзац другий підпункту 4.3.4 із змінами, внесеними згідно з наказом
Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці
та гірничого нагляду від 01.10.2007 р. № 230)

4.3.5. Можливість та порядок зварювання за температури повітря нижче 0° C установлюються технічними умовами або іншими НД.

(підпункт 4.3.5 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного
комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
від 01.10.2007 р. № 230)

4.3.6. Прихоплювання елементів зварних з'єднань під час складання металоконструкцій мають виконуватися з використанням таких самих зварювальних матеріалів, що й під час зварювання.

4.3.7. Прихоплювання, виконані під час складання металоконструкції, можуть не видалятися, якщо під час зварювання вони будуть повністю переплавлені. Перед зварюванням прихоплювання очищуються від шлаку.

4.3.8. Необхідність і методи термічної обробки зварних з'єднань несучих елементів металоконструкцій встановлюються технічними умовами на виготовлення, реконструкцію, модернізацію і ремонт підйомників.

4.3.9. Несучі зварні металоконструкції повинні мати клеймо чи інше умовне позначення, що дозволяє визначити прізвище зварника, який виконав зварювання. Маркування здійснюється методами, що забезпечують його схоронність упродовж експлуатації підйомника і не погіршують його якості. Метод і місце маркування мають бути зазначені на кресленнях.

4.4. Контроль якості зварних з'єднань

4.4.1. Контроль якості зварних з'єднань, що проводиться під час виготовлення, ремонту, реконструкції або модернізації підйомників, має здійснюватися методами неруйнівного контролю (зовнішнім оглядом і вимірюваннями, ультразвуковим, радіографічним тощо) і механічними випробуваннями.

(абзац перший підпункту 4.4.1 із змінами, внесеними згідно з наказом
Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці
та гірничого нагляду від 01.10.2007 р. № 230)

Абзац другий підпункту 4.4.1 виключено

(згідно з наказом Державного комітету України з промислової
безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 01.10.2007 р. № 230)

4.4.2. Контроль якості зварних з'єднань здійснюється після проведення термічної обробки, якщо вона передбачена для даного зварного з'єднання. Результати контролю зварних з'єднань мають бути зафіксовані у відповідних документах (висновках, журналах, протоколах, картах, формулярах тощо).

4.4.3. Зовнішньому огляду та вимірюванню підлягають всі зварні з'єднання з метою виявлення в них таких зовнішніх дефектів, бракувальні ознаки яких перевищують норми, зазначені в технічних умовах:

кутового зміщення або відхилення від перпендикулярності осей зварюваних елементів;

лінійного зміщення крайок зварюваних елементів;

відхилень розмірів і порушення форми швів від зазначених у НД (за опуклістю, шириною та катетом шва, за рівномірністю опуклості тощо);

тріщин;

напливів, натікання, підрізів, пропалювання, незаварених кратерів, непроварів, несплавлень, пористості тощо.

Перед зовнішнім оглядом поверхня зварного шва та прилеглих до нього ділянок основного металу завширшки не менше 20 мм в обидва боки шва мають бути зачищені від шлаку, бризок металу, натікання та інших забруднень.

Огляд і вимірювання стикових з'єднань проводяться по обидва боки на всій довжині з'єднання. У разі недоступності для огляду внутрішньої поверхні зварного з'єднання огляд і вимірювання здійснюються тільки із зовнішнього боку.

4.4.4. Контроль стикових зварних з'єднань несучих елементів металоконструкцій ультразвуковим, радіографічним методами проводять тільки після усунення виявлених зовнішнім оглядом дефектів.

4.4.5. Місця обов'язкового контролю стикових зварних з'єднань несучих елементів металоконструкцій ультразвуковим, радіографічним методами встановлюються технічними умовами.

Радіографічному контролю має піддаватися не менше 25 % довжини стикового шва з'єднання, що контролюється.

У разі виявлення неприпустимих дефектів, зазначених у технічних умовах, радіографічному контролю має бути піддане все зварне з'єднання, що контролюється. Ділянки зварних швів з дефектами видаляються механічним способом і переварюються.

Ультразвуковий метод контролю необхідно застосовувати для перевірки 100 % довжини стикового шва з'єднання, що контролюється.

4.4.6. Якість зварних з'єднань вважається незадовільною, якщо в них під час контролю будь-якими методами будуть виявлені внутрішні чи зовнішні дефекти, що виходять за межі норм, установлених технічними умовами на виготовлення, реконструкцію, модернізацію і ремонт підйомника.

4.5. Захисні покриття

4.5.1. З метою захисту складових частин підйомників від корозії на їх поверхню наносять лакофарбові чи металеві та неметалеві (неорганічні) покриття.

Зазначеного захисту не вимагають механічно оброблені деталі, що працюють у масляній ванні або середовищі консистентних мастил.

4.5.2. Підготовку металевих поверхонь перед фарбуванням, а також нанесення лакофарбових покриттів необхідно здійснювати відповідно до технологічної документації.

4.5.3. Усі оброблені поверхні, що не підлягають фарбуванню, мають бути покриті мастилом або іншим захисним покриттям.

4.5.4. Фарбування підйомників виконується згідно з вимогами конструкторської документації. Клас покриття має бути визначений технічними умовами. Товщина покриття має бути 0,04 - 0,08 мм.

4.5.5. Місця мащення, зливні та заливні пробки мають бути яскравого кольору, відмінного від кольору поверхні складових частин підйомника.

4.5.6. Поверхні дерев'яних деталей фарбуються тими самими фарбами, що й зовнішні металеві поверхні.

4.5.7. Поверхні, що не доступні для фарбування після складання підйомників, мають бути пофарбовані до складання.

5. ВИМОГИ ДО ПІДЙОМНИКІВ І ЇХ СКЛАДОВИХ ЧАСТИН, ПРИДБАНИХ ЗА КОРДОНОМ

5.1. Експлуатація підйомників або їх складових частин, придбаних за кордоном, починається після одержання в установленому порядку дозволу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці.

5.2. Паспорт, настанова з експлуатації та інша експлуатаційна документація, що поставляється з підйомником або з його складовими частинами, мають бути викладені українською або, як виняток, російською мовою і відповідати вимогам цих Правил.

6. ВИМОГИ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ

6.1. Реєстрація

6.1.1. Підйомники до введення в експлуатацію, крім установлених на залізничному спеціальному рухомому складі (дрезина, автомотриса тощо), підлягають реєстрації в територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці.

(підпункт 6.1.1 у редакції наказу Державного комітету
України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
від 01.10.2007 р. № 230)

6.1.2. Суб'єкт господарювання, у якого у власності або в користуванні (оренда, лізинг тощо) є підйомник та який має намір його експлуатувати, для реєстрації подає письмову заяву та паспорт підйомника. У заяві необхідно вказати наявність у суб'єкта господарювання призначених наказом відповідальних працівників, зазначених у підпункті 6.4.2, і навченого персоналу для обслуговування та ремонту підйомника.

(абзац перший підпункту 6.1.2 із змінами, внесеними згідно з наказом
Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці
та гірничого нагляду від 01.10.2007 р. № 230)

Якщо в суб'єкта господарювання відсутні необхідні фахівці, то в заяві зазначається наявність договору зі спеціалізованою організацією на виконання відповідних робіт.

У разі реєстрації підйомника, що є в громадянина, який займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і який не використовує найману працю, до заяви додаються дані, що підтверджують виконання вимог підпункту 6.4.17, або зазначається наявність договору зі спеціалізованою організацією на проведення нагляду, обслуговування, технічного огляду та ремонту.

У разі реєстрації підйомника, що відпрацював строк служби, також подається висновок експертизи про можливість, умови та строк його подальшої експлуатації, складений експертною організацією відповідно до вимог НД.

(абзац четвертий підпункту 6.1.2 із змінами, внесеними згідно з наказом
Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці
та гірничого нагляду від 01.10.2007 р. № 230)

Абзац п'ятий підпункту 6.1.2 виключено

(згідно з наказом Державного комітету України з промислової
безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 01.10.2007 р. № 230)

6.1.3. Реєстрація підйомника в територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці здійснюється на підставі паспорта виробника чи його дубліката, виданого виробником, або складеного іншою спеціалізованою організацією.

Якщо паспорт складається не виробником, до нього додаються:

висновок про відповідність підйомника та його окремих елементів розрахунковій вантажопідіймальності, складений на підставі розрахунку або аналізу і порівняння несучих елементів підйомника з такими самими елементами іншого підйомника такої самої моделі;

висновок акредитованої лабораторії про хімічний аналіз (на вуглець, сірку, фосфор, марганець і кремній) матеріалу металоконструкцій підйомника. Стружка для хімічного аналізу матеріалу металоконструкцій має бути взята у вибірковому порядку з поясів секцій стріли, поворотної платформи та опорної рами;

висновок про стан металоконструкцій і якість зварних з'єднань.

6.1.4. Підйомники підлягають перереєстрації після:

реконструкції, модернізації;

ремонту чи модернізації, якщо був складений новий паспорт;

(абзац третій підпункту 6.1.4 із змінами, внесеними згідно з наказом
Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці
та гірничого нагляду від 01.10.2007 р. № 230)

передачі іншому суб'єкту господарювання;

направлення для роботи строком більше трьох місяців за межі області, у якій вони зареєстровані.

6.1.5. У разі реєстрації підйомника, підданого реконструкції, модернізації, має бути поданий новий паспорт або старий паспорт зі змінами, до якого додається така документація:

довідка про характер реконструкції, модернізації, підписана відповідальною особою організації, що розробила технічну документацію на реконструкцію, модернізацію;

креслення загального вигляду підйомника з основними габаритними розмірами, якщо вони змінилися, та новими технічними характеристиками;

принципова електрична, гідравлічна, пневматична схеми у разі їх зміни;

кінематична схема та схеми запасовки канатів і робочої зони підйомника в разі їх зміни;

копії документів (або виписки з них) про якість металу, що використовувався під час реконструкції, модернізації;

відомості про присадний матеріал (результати випробування наплавленого металу чи копії документів (або виписки з них) про якість електродів);

відомості про результати контролю якості зварювання металоконструкцій.

6.1.6. Реєстрація здійснюється не пізніше ніж у десятиденний строк з дня одержання документів територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці. У разі відмови в реєстрації підйомника мають бути письмово вказані причини відмови з посиланням на відповідні підпункти даних Правил.

6.1.7. У разі направлення підйомника для роботи за межі області, у якій він зареєстрований, суб'єкт господарювання повинен повідомити про це територіальному органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці із зазначенням реєстраційного номера підйомника, місця направлення та строку проведення робіт. Після прибуття підйомника на місце виконання робіт має бути повідомлений про це територіальний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці, на території якого будуть проводитися роботи. Якщо термін цих робіт перевищує три місяці, то суб'єкт господарювання знімає підйомник з обліку та реєструє його в територіальному органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці, на території якого будуть виконуватися роботи.

6.1.8. Суб'єкт господарювання знімає підйомники з реєстрації в територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці в разі:

а) списання підйомників, що стали непридатними;

б) передачі у власність іншому суб'єкту господарювання.

Зняття з реєстрації здійснюється за письмовою заявою суб'єкта господарювання з записом у паспорті про причини зняття з реєстрації.