О возникновении жизни. Теория происхождения фаун. Теория фиксизма (постоянства континентов), дрейфа материков, педуляций, тектоники плит

Традиційно під вільною практикою (англ. "free practice") розуміється дозвіл портової влади на вільне повідомлення судна з берегом і виконання комерційних операцій. Надається відразу після огляду та виконання всіх санітарних формальностей і є важливою умовою готовності судна до вантажних операцій. Ненадання вільної практики може спричинити анулювання договору фрахтування.

В Україні поняття «вільна практика» закріплено в Типовій технологічній схемі пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів № 451 від 21 травня 2012 року.

Згідно з документом, під «вільної практикою» розуміється захід судна іноземного плавання в порт та початок вантажних операцій без участі комісії на борту судна за рішенням органів влади, уповноважених здійснювати відповідний контроль, але на підставі відомостей, отриманих до прибуття судна, відповідно до Конвенції про полегшення міжнародного морського судноплавства.

Основна мета «вільної практики» – скоротити стояночний час (англ. "laytime") судна.

Вільна практика для судна – право увійти в порт, розпочати посадку або висадку, розвантаження чи завантаження вантажів, запасів; для літака після приземлення – право розпочати посадку або висадку, розвантаження чи завантаження вантажів, запасів; для наземного транспортного засобу після прибуття – право розпочати посадку або висадку, розвантаження чи завантаження вантажів, запасів (рис.4.5).

До судна може застосовуватися вільна практика щодо початку вантажних операцій тільки у випадку, коли судно прямує в порти України з порту і країни відправлення судна або вантажу, які є епідемічно сприятливими з інфекційних захворювань, що мають міжнародне значення. До пасажирських круїзних суден та яхт вільна практика не застосовується, огляд судна здійснюється відповідною комісією у встановленому законодавством порядку.

Морський агент перевізника зобов'язаний надати до контролюючих органів інформацію про санітарний та епідемічний стан судна і вантажу, інші необхідні, визначені законодавством та технологічною схемою пункту пропуску, документи – за одну добу (або з моменту виходу з найближчого порту, якщо морський перехід становить менше однієї доби) до прибуття судна в порт призначення.

Попередній аналіз, передача, а також обмін інформацією та документами, необхідними для застосування до судна вільної практики, між контролюючими органами, адміністрацією порту, агентською організацією (морським агентом), іншими суб'єктами, задіяними в процесі оформлення вантажів, контейнерів і транспортних засобів, можуть проводитися за допомогою засобів електронного зв'язку або використання Єдиної інформаційної системи. При здійсненні попереднього аналізу паперовий документообіг не здійснюється.

За рішенням контролюючих органів до судна може бути застосована (або не застосована) вільна практика, за винятком випадків діючої технологічної схеми.

Перелік документів, що подаються контролюючому органу в електронному вигляді, порядок розгляду цих документів контролюючими органами визначається відповідно до Конвенції про полегшення міжнародного морського судноплавства і технологічною схемою, розробленою для конкретного пункту пропуску через державний кордон України.

Розгляд документів та інформації контролюючим органом відбувається в цілодобовому режимі і не повинен перевищувати однієї години з моменту їх надання або реєстрації в Єдиній інформаційній системі. Термін розгляду наданої інформації може бути продовжений у разі форс-мажорних обставин, які унеможливлюють дотримання часових інтервалів розгляду інформації.

Рис. 4.5 Застосування вільної практики

У разі наявності у одного з контролюючих органів зауважень щодо застосування до судна вільної практики, контролюючий орган, який ініціював перевірку судна, здійснює контроль судна самостійно з дозволу прикордонної служби в установленому порядку. У разі заяви адміністрації судна про наявність хворого або члена екіпажу з підозрою на захворювання інфекційної природи, вільна практика судну не надається, вантажні операції неможливі, до транспортного засобу (судна) та членів екіпажу застосовуються відповідні медично-санітарні заходи, які виключають контакт берегових служб з членами екіпажу. Представники морських агентств несуть персональну відповідальність при відмові у вільній практиці у разі надання недостовірної інформації в Єдину інформаційну систему. Крім того, за спільним рішенням всіх контролюючих органів контроль судна може здійснюватися відповідною комісією в установленому законодавством порядку.

У разі застосування до судна вільної практики, прикордонний контроль здійснюється у спрощеному порядку.

Порядок здійснення дозвільних операцій при перетині кордону

Здійснення прикордонного контролю віднесено до компетенціїДержавної прикордонної служби України – правоохоронного органу спеціального призначення, який охороняє рубежі української держави протяжністю більше 7000 кілометрів і більше 72 тисяч квадратних кілометрів виключної (морської) економічної зони.

На Державну прикордонну службу України (рис.1.2) покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України та її виключної (морської) економічної зони.

Основні функції Державної прикордонної служби України :

Ø охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму; здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення;

Ø охорона суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та контроль за реалізацією прав і виконанням зобов'язань у цій зоні іншими державами , українськими та іноземними юридичними і фізичними особами, міжнародними організаціями;

Ø ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно- розшукової діяльності в інтересах забезпечення захисту державного кордону України;

Ø участь у боротьбі з організованою злочинністю та протидія незаконній міграції на державному кордоні України, а також у межах контрольованих прикордонних районів;

Ø участь у здійсненні державної охорони місць постійного і тимчасового перебування Президента України та посадових осіб , визначених у Законі України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб";

Ø охорона закордонних дипломатичних установ України;

Ø координація діяльності військових формувань та відповідних правоохоронних органів, пов'язаних із захистом державного кордону України, а також діяльності державних органів, що здійснюють різні види контролю при перетині державного кордону України або беруть участь у забезпеченні режиму державного кордону, прикордонного режиму та режиму в пунктах пропуску через державний кордон України.

Ø Перевізник або експедитор, чи уповноважена особа, подають митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю. Відповідно до переліку товарів, що підлягають державному контролю (у тому числі у формі попереднього документального контролю) у разі переміщення їх через митний кордон України, та поданих товаросупровідних (товаротранспортних) документів посадова особа митного органу визначає вид державного контролю та форму його проведення (попередній документальний контроль посадовою особою митного органу або державний контроль посадовими особами відповідних контролюючих органів).

Ø Для здійснення попереднього документального контролю товарів перевізник або експедитор чи уповноважена особа надає посадовій особі митного органу документи та/або відомості, необхідні для здійснення відповідного виду державного контролю, зокрема:

Рис. 4.64 Структура Державної прикордонної служби

Ø для здійснення санітарно-епідеміологічного контролю харчових продуктів (під час ввезення товарів на митну територію України, крім транзиту): міжнародний санітарний сертифікат, що видається країною-експортером (оригінал документа), якщо такий сертифікат вимагається санітарними заходами;

Ø для здійснення ветеринарно-санітарного контролю товарів: міжнародний ветеринарний сертифікат, що видається країною-експортером (оригінал документа) (під час ввезення товарів на митну територію України або транзиту); реквізити дозволу на ввезення в Україну об'єктів ветеринарно-санітарного контролю; відомості про включення товарів до державного реєстру ветеринарних препаратів, а саме: номер реєстраційного посвідчення та дата реєстрації (під час ввезення товарів на митну територію України, крім транзиту);

Ø для здійснення фітосанітарного контролю товарів: фітосанітарний сертифікат, який видається державним органом з карантину і захисту рослин країни-експортера, що засвідчує фітосанітарний стан товару (оригінал документа);

Ø для здійснення екологічного контролю товарів: свідоцтво про допуск транспортних засобів до перевезення небезпечних вантажів (оригінал документа) (під час ввезення на митну територію України або транзиту небезпечних вантажів; свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі (оригінал документа) (під час ввезення на митну територію України або транзиту небезпечних вантажів; реквізити висновку про те, що відходи, які включені до Зеленого переліку відходів; відомості про включення товарів до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, а саме: серія, номер реєстраційного посвідчення та дата реєстрації (під час ввезення товарів на митну територію України, крім транзиту);

Ø для здійснення контролю за переміщенням культурних цінностей (під час ввезення товарів на митну територію України, крім транзиту): свідоцтво на право вивезення культурних цінностей, якщо це передбачено законодавством держави, з якої культурні цінності ввозяться на митну територію України.

Радіологічний контроль товарів і транспортних засобів здійснюється один раз:

Ø у разі ввезення на митну територію України – у пунктах пропуску через державний кордон України (пунктах ввезення на митну територію України) або в митних органах призначення (для товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових відправленнях та експрес-відправленнях);

Ø у разі вивезення за межі митної території України – в митних органах відправлення або у пунктах пропуску через державний кордон України (пунктах вивезення за межі митної території України), крім випадків переміщення (пересилання) товарів у міжнародних поштових відправленнях та експрес-відправленнях;

Ø у разі транзиту - у пунктах пропуску через державний кордон України (пунктах ввезення на митну територію України), крім випадків переміщення (пересилання) товарів у міжнародних поштових відправленнях та експрес-відправленнях.

Реквізити передбачених документів (крім тих, що видаються компетентними органами іноземних держав, а також свідоцтва про допуск транспортних засобів до перевезення небезпечних вантажів та свідоцтва про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі) зазначаються у попередній митній декларації.

Під час здійснення попереднього документального контролю товарів перевіряється: наявність документів для здійснення контролю, відсутність заборон чи обмежень на ввезення на митну територію України або транзит товарів, наявність державної реєстрації товарів, відповідність відомостей, зазначених у документах для здійснення контролю (форми, реквізити документів), наявним зразкам, наявність інформації про видачу контролюючими органами України документів в єдиній автоматизованій інформаційній системі (крім свідоцтва про допуск транспортних засобів до перевезення небезпечних вантажів та свідоцтва про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі).

Інформація про проведення попереднього документального контролю заноситься до Єдиної автоматизованої інформаційної системи.

Здійснення попереднього документального контролю припиняється, якщо відсутній хоча б один документ, необхідний для здійснення попереднього документального контролю, або інформація про видачу контролюючими органами України необхідних документів в єдиній автоматизованій інформаційній системі; державними органами запроваджено заборону на ввезення на митну територію України товарів (у тому числі з метою транзиту).

Припинення здійснення попереднього документального контролю має місце, якщо під час проведення митного огляду товарів і транспортних засобів виявлено:

Ø пошкодження упаковки, яка безпосередньо контактує з товаром;

Ø закінчення строку придатності товару;

Ø ознаки псування товару;

Ø невідповідність транспортних засобів, якими перевозяться небезпечні вантажі, вимогам екологічної безпеки (для автомобільних транспортних засобів.

У разі припинення здійснення попереднього документального контролю посадова особа митного органу негайно вживає заходів для залучення посадової особи контролюючого органу, яка для здійснення відповідного виду державного контролю товару прибуває в пункт пропуску через державний кордон України.

Митне оформлення у відповідний митний режим ввезених на митну територію України товарів, які пройшли в пункті пропуску через державний кордон України попередній документальний контроль, завершується після проведення встановлених законодавством відповідних видів державного контролю посадовими особами контролюючих органів.

О возникновении жизни. Теория происхождения фаун. Теория фиксизма (постоянства континентов), дрейфа материков, педуляций, тектоники плит

Органический мир Земли возник в океане, усло­вия существования в котором резко отличались от современных по температурному режиму, условиям солености и обилию растворенного и взвешенного в воде органического вещества, давшего начало живым организмам. Длительное время Земля оставалась безжизненной. Она была горячей, атмосфера была бескисло­родной, озоновый экран отсутствовал. Условия для развития жизни на суше создались значительно позже.

Первым этапом после возникновения жизни было ее развитие в Мировом океане. Одними из древнейших обитателей Мирового океана были прокариоты — бактерии. Жизнь существовала уже 4 — 3,5 млрд лет назад. Вслед за ними появились и фотосинтезирующие формы, в первую очередь сине-зеленые водоросли, для которых источником энергии был солнечный свет, падающий на Землю.

Первыми обитателями Земли были, видимо, анаэробы, которые постепенно обогощали атмосферу и воды кислородом, что сделало возможным существование на Земле и аэробных организмов. В конце архея и в начале протерозоя (2,6 — 2,2 млрд лет назад) атмосфера уже содержала достаточное количество кислорода для осуществления окислительных процессов. Наличие свободного кислорода в водах и атмосфере послужило условием для существования первых представителей простейших животных. Вслед за ними в верхнем протерозое появились и более сложные формы.

Вторым существенным этапом был выход организмов на сушу. В этот период состав атмосферы резко отличался от современного, содержание кислорода было незначительным, зато углекислоты было много. Большая концентрация углекислоты препятствовала проникновению к поверхности почвы ультрафиолетовых лучей, доля которых в солнечном спектре была в эту эпоху значительно меньшей по сравнению с современной.

Вопрос о времени появления жизни на суше решается по-разному. Обычно его относят к кембрийскому периоду палеозоя, т. е. ко времени порядка 430 — 550 млн лет, назад (некоторые авторы считают в конце протерозоя, т. е. порядка 1 млрд лет назад). Позже, с развитием озонового экрана, препятствующего проникновению на Землю губительных для жизни космических лучей, вышли на сушу многочисленные эукариоты (высшие организмы, ядра клеток которых обладают оболочкой, отделяющей его от протоплазмы).

В ходе эволюции животных возрастала их подвижность, обеспечивающая возможность ухода от неблагоприятных условий; развивались все более сложные формы поведения, связанные с усилением деятельности органов чувств, осуществлялся переход от лучевой к двусторонней симметрии, обеспечивающей большие скорости передвижения. При выходе на сушу передвижение их стало более быстрым, образовались надежные защитные покровы, предохраняющие как от высыхания, так и от повреждения врагами. В частности, первые стадии развития яиц на суше привели к образованию плотных яйцевых оболочек и созданию запасов питательных веществ в яйцах.

Следующим важным моментом явилось заметное изменение состава атмосферы, связанное с мощным развитием древовидных споровых растений: плауновидных, клинолистных (предков современных хвощевых) и голосемянных. Резко возросшая интенсивность процессов фотосинтеза привела к значительному снижению концентрации углекислоты в атмосфере, а следовательно, к уменьшению ее роли в качестве «тепловой рубашки» Земли, проникновению к поверхности планеты значительно большего количества ультрафиолетовых лучей и, вероятно, к развитию большей дифференциации климатов Земли. Вымирание древовидных форм, выделявших массы углекислого газа в атмосферу, привело к отложению в земной коре каустобиолитов, что вывело значительные количества СО₂ из круговорота веществ в природе.

На границе триасового и юрского (200—160 млн лет назад) периодов смена высших споровых и голосемянных растений покрытосемянными (цветковыми) привела к быстрому развитию насекомых, которые были тесно связаны с покрытосемянными растениями, участвуя в переносе их семян и в опылении цветков. Несколько позже, в меловом периоде (90 — 40 млн лет назад), гигантские рептилии, возникшие в конце палеозоя, уступили место гомойотермным животным (птицам и млекопитающим), что было связано с дифференциацией климатов и появлением холодного периода года.

В меловом периоде лик Земли претерпевает колоссальные перемены. Выражена интенсивная горообразовательная деятельность, продолжается распад материка Гондваны, начинают образовываться Атлантический океан и формироваться материки Северная и Южная Америка, Африка, Австралия и Антарктида.

Возраст современных систематических групп различен. Некоторые современные крупные систематические группы (типы губок, членистоногих, класс радиолярий) существуют на Земле еще с верхнего протерозоя. Другие появились позднее: рыбы — в силуре, насекомые — в девоне, голосемянные растения — в пермском, покрытосемянные растения и млекопитающие (по внешнему облику напоминающие крысу насекомоядного типа и хищного) — в меловом периодах. В третичном периоде происходило максимальное передвижение материков, расширение океанических бассейнов и формирование складчатости, близкой к современному облику земной коры.

В настоящее время процветают покрытосемянные растения, млекопитающие и птицы из наземных позвоночных, насекомые из наземных беспозвоночных, брюхоногие моллюски из наземных и водных беспозвоночных.

Таким образом, современное разнообразие наземных организмов связано как с длительным временем, прошедшим после выхода их на сушу, так и с пестротой тех экологических условий, в которых они в настоящее время обитают. Вымирание ряда видов и более крупных таксономических групп в одних районах и сохранение их в других — одна из существенных причин разнообразия современной флоры и фауны; другой причиной является разнообразие условий существования.

Различные регионы земного шара в разной степени насыщены древними, палеоэндемичными видами. Так, весьма богаты древними видами Австралия и Новая Зеландия. Только в Австралии встречаются древние представители млекопитающих — однопроходных, или яйцекладущих, а также разнообразных представителей сумчатых, из птиц — бескилевых эму. В Новой Зеландии при почти полном отсутствии нелетающих млекопитающих (за исключением завезенных человеком полинезийских крыс) сохранились древние представители пресмыкающихся, наиболее близкие к вымершим видам, — гаттерии; из бескилевых — киви и многие другие виды. Обильны здесь и примитивные эндемичные представители растительного мира. В других регионах суши земного шара число древних форм не столь велико. Это связано, видимо, с тем, что в названных странах длительное время природа сохранялась неизменной, а благодаря раннему отделению этих стран от других регионов суши более молодые группы не проникли сюда, что позволило сохраниться древним формам, менее приспособленным к современным условиям.