Топогеодезична підготовка

Топогеодезична підготовка артилерії передбачає:

- забезпечення підрозділів артилерії вихідними топогеодезичними даними;

- проведення заходів, які забезпечують своєчасність і якість виконання топогеодезичної прив’язки;

- топогеодезичну прив’язку вогневих позицій (пунктів);

- контроль топогеодезичної прив’язки.

Топогеодезична прив’язка вогневої позиції визначає:

- прямокутні координати (Х, Y) і абсолютну висоту (h) точки стояння основної гармати;

- кутоміри з точки стояння основної гармати по основній та запасних точках наведення;

- дирекційні кути одного-двох орієнтирних напрямків з точки стояння бусолі (візира машини) старшого офіцера батареї.

Крім того, у деяких випадках може провішуватися основний напрямок стрільби з точки стояння основної гармати. Дирекційні кути орієнтирних напрямків визначаються найбільш точним способом.

Старший офіцер батареї (командир вогневого взводу) після прибуття на вогневу позицію повинен визначити її координати і нанести вогневу позицію на карту. Визначені координати уточнюються по карті за допомогою приладів обслугою машини старшого офіцера батареї або групою самоприв’язки.

При постановці завдання на здійснення топогеодезичної прив’язки вогневої позиції обслузі машини старшого офіцера батареї (групі самоприв’язки) старший офіцер батареї указує:

- точки стояння основної гармати і бусолі (машини) старшого офіцера батареї та порядок закріплення цих точок на місцевості;

- дирекційний кут основного напрямку стрільби;

- точки наведення і орієнтирні напрямки (орієнтири);

- спосіб визначення координат вогневої позиції і дирекційних кутів орієнтирних напрямків;

- початкові контурні точки;

- способи контролю виконаної роботи;

- час початку і закінчення роботи.

При завчасній підготовці вогневої позиції оформлюється картка топогеодезичної прив’язки (додаток В).

Послідовність роботи старшого офіцера батареї (командира вогневого взводу) та групи самоприв’язки при виконанні топогеодезичної прив’язки вогневої позиції викладено у рекомендаціях щодо роботи груп самоприв’язки.

В деяких випадках топогеодезична прив’язка вогневих позицій може здійснюватися з використанням напрямних гармат (мінометів). Порядок такої роботи викладено в додатку 1 [3].

У разі проведення топогеодезичної прив’язки топогеодезичним підрозділом старший офіцер батареї вказує командиру цього підрозділу:

- точки стояння основної гармати і бусолі (машини) старшого офіцера батареї та порядок закріплення цих точок на місцевості;

- точки наведення і орієнтирні напрямки;

- місце і час отримання результатів топогеодезичної прив’язки.

Після прибуття на вогневу позицію топогеодезичного підрозділу для контролю топогеодезичної прив’язки старший офіцер батареї вказує командиру підрозділу точку стояння основної гармати батареї і дирекційний кут напрямку, наданий основній гарматі.

Командир топогеодезичного підрозділу після виконання роботи вручає старшому офіцеру батареї картку контролю топогеодезичної прив’язки.

Старший офіцер батареї повинен за даними контролю ввести поправки в орієнтування гармат, приладів і доповісти командиру батареї та в штаб дивізіон уточнені координати вогневої позиції.