Уся робота з організації і проведення огляду місця події поділяється на три етапи: підготовчий, робочий, заключний.

1. Підготовчий (підготовка до огляду) етап складається з двох стадій.

1.1. Підготовка до виїзду на місце події:

o уточнення отриманих вихідних даних про подію;

o прийняття заходів з охорони місця події; надання допомоги потерпілим (виклик швидкої допомоги тощо), інших заходів, спрямованих на послаблення негативних наслідків або їх ліквідацію;

o визначення кола учасників огляду, створення слідчо-оперативної групи, до складу якої входять: слідчий (дізнавач), оперативні працівники, спеціаліст-криміналіст, судово-медичний експерт, інші спеціалісти, дільничний інспектор, кінолог; залучення інших осіб, участь або присутність яких під час огляду є необхідною або доцільною;

o перевірка готовності техніко-криміналістичних та інших технічних засобів;

o планування слідчим огляду місця події, розробка в складних випадках письмового плану в довільній формі, який визначає тактику огляду та відбиває послідовність виконуваних дій, функції окремих учасників слідчої дії. Вони визначені в нормативних актах МВС України, спільних подібних документах різних правоохоронних відомств (Генеральної прокуратури і МВС України тощо). На цій стадії підготовки до огляду місця події відповідну роботу виконують чергові органів внутрішніх справ (інших правоохоронних структур), спеціалісти, наприклад, спеціаліст-криміналіст і слідчий чи дізнавач.

1.2. Підготовка на місці події, де головна роль належить слідчому:

o прийняття заходів із надання допомоги потерпілим;

o видалення сторонніх осіб і забезпечення охорони місця події;

o залучення понятих;

o коротке опитування потерпілих, очевидців;

o проведення за необхідності невідкладних оперативно-розшукових заходів з метою затримання злочинця;

o коригування плану дій або його розробку;

o розподіл обов'язків між учасниками групи на підставі плану (або одночасно з його уточненням чи розробкою). 2. Робочий етап складається із загального і детального огляду.

2.1. На стадії загального огляду:

o орієнтування на місці події, проведення попереднього огляду, визначення його меж, сприйняття обстановки в цілому і в нерухомому стані;

o здійснення орієнтуючої, оглядової фотозйомки;

o визначення вихідної точки огляду (умовного центра, периферії), коригування плану дій: послідовності, необхідних техніко-криміналістичних засобів;

o визначення методів обстеження місця події, які поділяються на види:

а) за характером дослідження: статичний і динамічний;

б) за охопленням обстановки: вибірковий (або суб'єктивний) і суцільний (або об'єктивний);

в) за глибиною дослідження: загальний і детальний;

г) за послідовністю дослідження (застосування засобів): концентричний - від умовної периферії до умовного центру (по спіралі, що згортається); ексцентричний - від центру до периферії (по спіралі, що розгортається); фронтальний (або лінійний) - від однієї межі до іншої; секторний, вузловий; огляд за квадратами, прямокутниками тощо. Статичний і загальний методи характерні для стадії загального огляду, динамічний і детальний - для детального. Бажано застосовувати суцільний метод, бо при застосуванні вибіркового методу можуть бути втрачені деякі сліди (тому він вважається менш ефективним).

2.2. На стадії детального огляду:

o з використанням обраних методів і техніко-криміналістичних засобів планомірно й ретельно, щоб нічого не було пропущено, обстежуються обстановка і всі об'єкти, що знаходяться на місці події, встановлюється їх місцезнаходження, взаєморозташування стосовно двох орієнтирів, форма, розміри, особливості (все, що може мати значення для розслідування злочину); об'єкти при цьому можуть братися в руки, переміщатися;

- здійснюється вузлова і детальна фотозйомка;

o об'єкти вилучаються, пакуються, хоча завершення відбувається на заключному етапі. На цій стадії отримана інформація аналізується і оцінюється (звичайно, це має місце й раніше). На підставі цієї інформації будуються версії про характер події в цілому та окремі її обставини (особу злочинця, мотив, спосіб скоєння тощо). Звертається увага на негативні обставини, тобто такі обставини, які суперечать висунутій версії та звичайному для подібної ситуації перебігу, розвитку події. Вони є підставою для висунення версії про інсценування характеру події (наприклад, про вбивство, а не самогубство, як це намагався видати злочинець).

Огляд місця події поєднується з гласними і негласними оперативно-розшуковими заходами, а в деяких випадках і слідчими діями. До початку огляду, під час огляду (паралельно), інколи після його закінчення проводяться такі ОРЗ:

1) переслідування за "гарячими слідами" злочинців, застосування при цьому службово-розшукової собаки;

2) обстеження і прочісування місцевості, приміщень, що розташовані неподалеку, з метою виявлення і затримання злочинця, виявлення слідів, знарядь злочину, викраденого тощо;

3) виявлення і опитування свідків (насамперед очевидців);

4) орієнтування суміжних територіальних і транспортних підрозділів внутрішніх справ за прикметами осіб, викрадених речей;

5) перевірка місць можливого збуту викраденого;

6) перевірка слідів, інших об'єктів за криміналістичним обліком.

З. На заключному етапі огляду місця події слідчий:

* складає протокол огляду і необхідні плани, креслення (спеціаліст при цьому надає допомогу в описі слідів);

* упаковує об'єкти, вилучені з місця події (спеціаліст в необхідних випадках також надає допомогу слідчому в упаковці вилучених слідів, зліпків та інших речових доказів; при наявності постанови про призначення експертизи (або письмового завдання оперативного працівника) доставляє їх в експертну установу);

* вживає заходів до збереження об'єктів, що мають доказове значення, які неможливо вилучити з місця події; - вживає заходів щодо заяв, які надійшли від учасників огляду та інших осіб під час огляду. При складанні слідчим протоколу огляду місця події спеціаліст надає допомогу в описі слідів, повідомляючи такі відомості: які застосовувалися засоби для виявлення слідів; способи їх вилучення; місце знаходження слідів (предмет, на якому вони виявлені, характер поверхні); кількість слідів, їх вигляд (поверхневі або об'ємні, статичні або динамічні тощо), форму, розміри, індивідуальні особливості; спосіб додаткової фіксації слідів (фотографування, складання схеми).