Орієнтовна розвивальна програма.

Розвивальна програма включає ігри, вправи, спрямовані:

· на більш глибоке усвідомлення і оцінку дитиною своїх особистісних якостей, мотивів діяльності, на саморегуляцію своєї поведінки;

· на розвиток інтелектуальної сфери дитини (мислення, увага, пам’ять, уява);

· на розвиток мовлення і фонематичного слуху;

· на розвиток комунікативних здібностей.

Особливо цікавий досвід здійснення морального виховання, котрий передбачає діагностику рівня особистісного розвитку, використання системи методичних прийомів, діагностику результатів навчання і виховання. Важливо застерегти від тенденції перетворення подібних центрів в освітні заклади, де переважає навчальний процес, а освітні цінності домінують над виховними.

Важливо, коли в цій роботі беруть участь всі спеціалісти ДНЗ (вихователі, логопеди, інструктор з фізкультури, психолог). Відповідно до графіка вони надають дітям і батькам, що живуть у мікрорайоні дитячого садка, такі послуги:

· консультації педагогів, логопедів, психолога з питань, які цікавлять батьків;

· заняття для дітей в групах однолітків з усіх розділів програми;

· індивідуальні заняття з логопедом;

· розвивальні заняття з психологом;

· лікувальний, зміцнюючий масаж та інші види медичного обслуговування.

Робота повинна розпочинатися із зустрічі з психологом, котрий проводить бесіду з дитиною, а батькам пропонує відповісти на ряд запитань і заповнити анкету. На основі результатів бесіди, тестів, анкетування планується подальша робота центру і батьків з розвитку (у випадку необхідності – корекції) дитини.

Отже, центр розвитку дитини може існувати як самостійний заклад або ж відкривається при освітніх установах. Організації його передує вивчення соціальної ситуації в мікрорайоні, створення умов для проведення освітньої роботи. Основне його призначення – надання діагностичної, методичної та консультативної допомоги сім’ям, що виховують дітей дошкільного віку удома.

Рішення про відкриття центру приймається адміністрацією району, міста.

За останній час наповненість груп дітей шестирічного віку в дошкільних навчальних закладах міст збільшилася. Це свідчить про зацікавленість батьків у якісній підготовці дітей до школи. І все ж ще значна кількість дітей-п’ятирічок, особливо у сільській місцевості, залишаються поза дошкільними закладами.

Групи короткотривалого перебування, як одна з економічно вигідних для батьків та держави і ефективних у педагогічному відношенні сучасних форм дошкільної освіти, є перспективними.

Центри розвитку дитини, крім надання допомоги сім’ям в підготовці дітей до школи, все більше зосереджуються на проблемі раннього розвитку дітей – одній з найактуальніших в теорії і практиці сьогоднішньої педагогічної науки.

Положення про мікроцентр соціально-педагогічної підтримки сім’ї та дитини

І. Загальні положення

· Мікроцентри є структурним підрозділом медико-психолого-педагогічного центру міськво. Основне їхнє призначення – надання діагностичної, методичної та консультативної допомоги сім’ям, які виховують дітей дошкільного віку вдома.

· Мікроцентри створюються на базі освітніх установ. Всі види освітніх послуг діти і їхні батьки отримують безкоштовно.

· Мікроцентр не є юридичною особою, його правові питання вирішує освітня установа, на базі котрої він відкритий.

· У своїй діяльності мікроцентр реалізує такі завдання: створення умов для розвитку дітей дошкільного віку, які не відвідують ДНЗ; психолого-педагогічна просвіта сімей, що виховують дітей удома.

· Мікроцентр працює за планом, погодженим із адміністрацією освітньої установи і затвердженим медико-психолого-педагогічним центром міськво.

· Соціальний педагог мікроцентру веде всю необхідну документацію.

· Наповнюваність групи при обслуговуванні в мікроцентрі і вдома – 20 дітей (від 3 до 7 років) і 10 дітей (від 1 до 10 років).

· Контроль за діяльністю мікроцентру здійснює медико-психолого-педагогічний центр міськво.

II. Основні принципи діяльності мікроцентру:

· принцип особистісно-орієнтованого підходу в роботі з дітьми і сім’ями, опора на дані соціально-педагогічної діагностики;

· принцип розвитку;

· принцип відкритої системи, використання виховних можливостей соціуму;

· принцип співробітництва сімей;

· принцип професійної взаємодії (спільна робота з психологами, педагогами, дефектологами, лікарями).

III. Зміст і основні форми роботи.

1. Педагоги мікроцентрів відповідно до покладених на них обов’язків:

o виявляють у мікрорайоні (селі) континґент дітей, які потребують допомоги (від народження до 6 років);

o створюють умови для проведення освітньої роботи (включаючи дітей раннього віку), використовують різні форми (вдома у дитини, вдома у педагога, в мікроцентрі);

o здійснюють аналіз сімейного виховання, рівня розвитку дитини і на його основі організовують роботу з сім’єю.

2. Основні напрями діяльності мікроцентрів – це робота:

o з сім’єю (особлива увага приділяється молодим сім’ям);

o з дітьми дошкільного віку;

o з навколишнім соціумом.

3. Заняття в мікроцентрі проводяться щоденно, час перебування – 3-4 години (в залежності від бажання дитини і батьків).

IV. Фінансування і матеріально-технічна база.

Для роботи з дітьми використовується матеріально-технічна база освітньої установи мікрорайону (села).

1. Рішення про відкриття і припинення діяльності мікроцентру приймається адміністрацією району.

Фінансування діяльності мікроцентру здійснюється за кошти засобів районного бюджету.