ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ЗЕМЕЛЬ

Однією із головних цілей, яку необхідно досягти в результаті проведення інвентаризації земельних ресурсів є комплексна оцінка сучасного стану використання земельних ресурсів територіальної громади.

В разі невідповідності фактичних і юридично встановлених меж ради, наявне протиріччя потрібно розв’язати. Варіантів вирішення проблеми є багато: від переговорного процесу, шляхом взаємних уступок суміжників до судових рішень.

В матеріалах інвентаризації доцільно окремим розділом включити відомості про вільні території (не надані у власність чи користування або тимчасово не використовуються), земельні ділянки, що підлягають переосвоєнню (ветха забудова, збанкрутілі підприємства, надлишкові території перепрофільованих виробничих об’єктів тощо). Для характеристики таких територій важливою є інформація (на основі візуального обстеження) про придатність їх для конкретного використання.

Показником ефективності виконання роботи є виявлена кількість земельних ділянок, що використовуються без належно оформлених правовстановлювальних документів чи не використовуються взагалі та придатних для освоєння (переосвоєння).

Особливої уваги заслуговує проведення обліку та аналізу впливу на довкілля наявних екологічно шкідливих виробництв, дослідження стану полігонів твердих і рідких побутових і промислових відходів, інших наявних джерел забруднення довкілля.

Показником виконання роботи є якнайповніші відомості про екологічний стан територіальних ресурсів ради, що дозволяє, на основі багатофакторного аналізу, визначити якісні показники довкілля.

Не менш важливим є завдання проведення моніторингу місцевих нормативних актів у сфері регулювання земельних відносин, результатом якого є створення (уточнення, удосконалення) та затвердження цілісної системи регуляторних актів. Органи місцевого самоврядування кожної територіальної громади своїми рішеннями мають урегулювати процедурні питання щодо: порядку надання та передачі земельних ділянок у власність та користування; сервітутного землекористування; порядку продажу та викупу земельних ділянок; порядку надання дозволів та погоджень на освоєння та зміну функції використання земельних ділянок; порядку справляння та розмірів ставок плати за землю (земельний податок та орендна плата), порядку погашення заборгованості перед місцевими бюджетами по статті плата за землю тощо. Виключного переліку необхідних рішень встановити неможливо, оскільки, в силу своєї унікальності, кожна територіальна громада має свої потреби. Крім того, суспільні відносини постійно видозмінюються, то ж важливо вчасно їх виявляти та спрямовувати в русло правового регулювання.

Для забезпечення можливостей ефективного виконання законодавчо обумовлених повноважень управління земельними ресурсами, необхідно створити раціональну структуру самоврядних органів управління (створення самоврядних управлінь (відділів) земельних ресурсів чи введення у штат виконавчих органів посад землевпорядників з визначенням їх компетенції). Потребують удосконалення механізми співпраці з органами державної виконавчої влади, уповноважених здійснювати окремі функції управління і контролю у сфері використання та охорони земель. Бажано створити реєстр і налагодити співпрацю з місцевими громадськими структурами у сфері охорони і захисту довкілля.

Метою проведення інвентаризації земель населених пунктів є створення інформаційної бази для ведення державного земельного кадастру, регулювання земельних відносин, раціонального використання і охорони земельних ресурсів, оподаткування.

Перед початком проведення робіт по інвентаризації земель населених пунктів Верховна Рада Автономної Республіки Крим та відповідні обласні, міські, селищні, сільські ради за поданням Республіканського комітету по земельних ресурсах і єдиному кадастру Автономної Республіки Крим, обласних та міських управлінь і районних відділів земельних ресурсів затверджують порядок, обсяги, черговість і строки проведення робіт по інвентаризації.

Координацію робіт по інвентаризації земель населених пунктів здійснюють міські управління та районні відділи земельних ресурсів.

Фінансування робіт по інвентаризації земель населених пунктів здійснюється відповідно до чинного законодавства.
Призначенням інвентаризації земель населених пунктів є:

1. визначення кількісного складу земель;

2. отримання даних для виготовлення технічної документації по оформленню документів, що посвідчують право власності або право користування земельними ділянками, які раніше були надані юридичним та фізичним особам;

3. одержання достовірної інформації для вирішення питань щодо припинення права користування земельними ділянками, які використовуються не за цільовим призначенням, з порушенням земельного законодавства і встановлених вимог або ж нераціонально; — вирішення питань щодо розбіжності місцеположення, форми або розміру ділянки, яка фактично знаходиться у користуванні, та ділянки, яка раніше була надана у користування;

4. аналіз фактичного використання земельних ресурсів;

5. одержання інших даних, необхідних для ведення державного земельного кадастру;

6. надання інформації для обчислення земельного податку та орендної плати.

Обліковим об’єктом інвентаризації є земельна ділянка, що знаходиться у власності або користуванні юридичних та фізичних осіб.

Замовниками робіт по інвентаризації земель є виконавчі органи міських, селищних рад.

Виконавцями робіт по інвентаризації земель є госпрозрахункові підрозділи при міських управліннях та районних відділах земельних ресурсів або інші організації, які мають дозволи (ліцензії) на здійснення топографо-геодезичних та землевпорядних робіт (далі — підрядчик).

Всі роботи по інвентаризації земель поділяються на два етапи:
1 етап — підготовчий;

2 етап — виробничий.

Вивченню і аналізу підлягають:

- облікові картки (паспорти) земельних ділянок;

- документи і матеріали про відведення земельних ділянок;

- матеріали щодо виносу в натуру, встановлення (поновлення) і визначення меж земельних ділянок та меж населеного пункту;

- матеріали обстеження бюро технічної інвентаризації (БТІ) будівель і споруд на земельних ділянках індивідуальної забудови;

- інформація про землекористувачів та землевласників;

- матеріали про підприємства і організації, що мають у своєму складі шкідливі або небезпечні виробництва та накопичувачі токсичних відходів;

- матеріали та документи, що мають кадастровий зміст (реєстри, таблиці тощо) в різних організаціях і управліннях комунального господарства, благоустрою, озеленення тощо;

- затверджена містобудівна та проектна документація (також в т.ч. для індивідуальних забудовників).

На базі зібраних і проаналізованих матеріалів складається технічне завдання (ТЗ) на проведення інвентаризації земель, яке передбачає наступні етапи робіт:

- структуризація території населеного пункту на мікрорайони, квартали, розбивочні масиви та їх кодування;

- встановлення етапності виконання інвентаризаційних робіт;

- формування землевпорядної документації на окремий квартал, розбивочний масив, мікрорайон;

- обстеження пунктів геодезичної мережі;

- обстеження існуючих меж кварталу, масиву, мікрорайону;

- обстеження існуючих меж землеволодінь і землекористувань;

- складання акта встановлення та погодження меж населеного пункту і землекористувань;
- складання експлікації земель по кварталах, розбивочних масивах, мікрорайонах і в цілому по населеному пункту.

В залежності від площі населеного пункту вибирається загальна схема інвентаризації, яка повинна врахувати наявний територіальний розподіл та особливості території населеного пункту.

На підставі аналізу наявних планово-картографічних матеріалів створюється робочий інвентаризаційний план та готується рішення стосовно подальшого проведення робіт, яке приймається виконавчими комітетами міських, селищних та сільських рад.

Виробничий етап виконується підрядчиком і включає:

- складання списку власників землі (землекористувачів);

- польове обстеження об’єктів інвентаризації з уточненням меж землекористувань.

Роботи виробничого етапу в межах кварталу (масиву) починаються із складання списку всіх землекористувачів (власників землі). Від кожного землекористувача (власника землі) отримується інформація про фактичне користування земельною ділянкою, а також нотаріально завірені копії документів, що підтверджують право користування землею, право власності на землю. Відомості про землекористувачів (власників землі) групуються в переліку визначеного зразка. Складається акт обстеження наявності та стану межових знаків, що закріплюють межі населеного пункту.

Польове обстеження включає у свій склад пошук, виявлення та розпізнавання поворотних точок і ліній меж землекористувань. При цьому можливе візуальне та інструментальне обстеження, опитування землекористувачів (власників землі).

Поновлення втрачених знаків проводиться шляхом їх винесення в натуру від пунктів геодезичної мережі або при наявності доброякісних матеріалів за промірами, на основі наявних матеріалів та документів.

При проведенні польових обстежень проводиться тимчасове закріплення поворотних точок меж землекористувань, ведеться абрис земельної ділянки.

В усіх випадках необхідне обов’язкове координування меж кварталів, масивів, мікрорайонів для подальшого аналітичного вирахування площ.

Камеральні роботи — це роботи з опрацювання результатів натурних топографо-геодезичних та землевпорядних робіт і формування документації. Камеральні роботи виконує підрядник.

За результатами натурних топографо-геодезичних та землевпорядних робіт підрядник здійснює вирахування площ усіх землекористувань у встановлених межах і формує документацію по кварталу (масиву).

У складі документації з інвентаризації земель землекористувачам (власникам землі) визначаються (фіксуються) обмеження по використанню земельних ділянок, якщо такі передбачені законодавством, державними будівельними, санітарними, природоохоронними або іншими нормами.

Характер і конкретний зміст різних обмежень наведено у відповідних законодавчих і нормативних актах.

Графічний матеріал (складова частина документації) засвідчується виконавцем (підрядчиком) та власниками землі або землекористувачами.
Результати польових робіт подаються підрядником у вигляді зброшурованої документації, на паперових та магнітних носіях.

До складу документації входять:

- пояснювальна записка;

- технічне завдання з робочим інвентаризаційним планом та нанесеними межами всіх землекористувань;

- список (реєстр) землекористувачів (власників землі) із зазначенням площі їх ділянок за формою реєстрації земельно-кадастрової книги;

- список землекористувачів, що не мають документів на право користування або право власності на землю;

- перелік земель, що не використовуються або використовуються не за цільовим призначенням;

- перелік самовільно захоплених земельних ділянок;

- перелік земель, що зазнали негативного впливу антропогенних процесів (порушені, підтоплені, забруднені органічними та іншими видами відходів);
- експлікація всіх земель та розподіл їх по землекористувачах (власниках землі) та угіддях по формі 6-зем.;

- зведений план розміщення землекористувань у масштабі 1:2000;

- каталог координат кутів повороту меж кварталу;

- акти встановлення та погодження меж землекористувань (землеволодінь);

- абриси меж земельних ділянок;

- каталоги координат кутів поворотів зовнішніх меж землекористувань (землеволодінь);
- план встановлених меж землекористування в масштабах 1:500, 1:2000;

- схема прив’язки кутів поворотів землекористувань (землеволодінь);

- схема планової опори;

- відомість врівноваження теодолітних ходів.

Документацію щодо інвентаризації земель підрядник подає до міського управління, районного відділу земельних ресурсів.

На підставі погоджених міським управлінням, районним відділом земельних ресурсів матеріалів документації на кожний адміністративний район міста або населений пункт, який не має адміністративного поділу, підрядчик складає зведений звіт.

Зведений звіт повинен містити інформацію з наступних питань:
- наявність вихідного топографічного матеріалу та методи його корегування;

- порядок створення основи для робочого інвентаризаційного плану (схеми);

- наявність спірних питань і пропозиції по їх вирішенню;

- склад земель по категоріях та формах власності, по кварталах і зведений звіт по району, населеному пункту;

- виявлення порушень в землекористуванні;

- виявлення земель, що не використовуються або використовуються нераціонально;
- пропозиції щодо уточнення існуючих меж населеного пункту;

- стан пунктів геодезичної мережі, заходи щодо її відновлення.

Зведений звіт інвентаризації підрядник подає для погодження міському управлінню, районному відділу земельних ресурсів. Міські управління, районні відділи земельних ресурсів погоджують зведений звіт інвентаризації з міським управлінням, районним відділом містобудування і архітектури в частині відповідності містобудівній (планувальній) та проектно-кошторисній документації, затвердженій у встановленому законом порядку, і готують проект рішення міської ради чи районної держадміністрації. Зведений звіт затверджується, відповідно, рішенням міської, селищної, сільської ради.

Після прийняття рішення відповідною міською, селищною, сільською радою про затвердження зведеного звіту, всі матеріали інвентаризації земель, виконані на паперовій основі і магнітних носіях, передаються на постійне зберігання в міське управління, районний відділ земельних ресурсів та до сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради.

Узагальнення матеріалів інвентаризації земель в населених пунктах та передачу їх у вищестоящі органи здійснюють відповідні управління та відділи земельних ресурсів.

По кожному мікрорайону, кварталу (масиву) населеного пункту формується документація, яка поповнюється необхідними документами в міру виконання додаткових вишукувальних робіт.

Висновок. Інвентаризація земель населених пунктів може бути запланована в межах населеного пункту, кварталів або окремих землекористувачів.

Загальне керівництво роботами з інвентаризації земель населених пунктів та їх організація покладаються на міські управління земельних ресурсів та управління (відділи) земельних ресурсів міст обласного (районного) підпорядкування й місцеві земельні органи Держкомзему України.

IV ПИТАННЯ