Порядок віддання й виконання наказів. Про військову ввічливість і поведінку військовослужбовців.

Відпрацювання цього питання заняття, викладач починає з доведення статті 35, 36 статуту внутрішньої служби.

На прикладі показує, які наслідки та до чого може привести неправильне віддання наказу.

Після чого викладач доводить статті 37, 38 статуту внутрішньої служби.

На прикладах показує зміст цих статей. Для закріплення знань, викладач створює ситуації, та пропонує тим хто навчається практично показати дії начальників та підлеглих. Після чого проводить розбір.

Переконавшись, що ті хто навчається засвоїли цей матеріал, викладач переходить до вивчення порядку відрекомендування командирам (начальникам)

Спочатку викладач доводить у яких випадках військовослужбовці повинні самостійно відрекомендовуватись начальникам.

Після доведення статті 40, 41, викладач на прикладі показує форму доповіді військовослужбовців для відрекомендування начальникам, створює ситуації та пропонує студентам практично вирішити їх. Після чого проводить розбір.

Ст. 49 Військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов'язані завжди пам'ятати, що за їх

поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.

Усі військовослужбовці повинні під час зустрічі (обгону) вітати один одного, додержуючись правил, визначених Стройовим статутом Збройних Сил України. Військове вітання — це вияв взаємної поваги і згуртованості військовослужбовців.

Ст. 50. Відносини між військовослужбовцями повинні ґрунтуватися на взаємній повазі, і у питаннях служби вони звертаються один до одного на «Ви».

Начальники й старші за військовим званням військовослужбовці у питаннях служби до підлеглих і молодших звертаються за військовим званням і прізвищем або тільки за званням, додаючи в останньому випадку перед званням слово «товаришу (пане)».

Наприклад: «Рядовий Черняк», «Товаришу (пане) рядовий»; «Сержанте Мішин», «Товаришу (пане) сержанте»; «Прапорщику Мороз».«Товаришу (пане) прапорщику»; «Лейтенанте Малишенко», «Товаришу (пане) лейтенанте!».

До курсантів військово-навчальних закладів, які не мають військових звань сержантського і старшинського складу чи складу прапорщиків і мічманів, а також курсантів навчальних військових частин (підрозділів) звертаються «Курсанте Стадников», «Товаришу (пане) курсанте».

Ст. 51. Військовослужбовці під час звертання до них командира (начальника) або старшого за військовим званням повинні стати у стройове положення.

Підлеглі й молодші за військовим званням звертаються у службових справах до командирів (начальників) і старших за військовим званням, додаючи перед званням слово «Товаришу (пане)».

Наприклад: «Товаришу (пане) лейтенанте».

Ст. 52. У разі коли необхідно звернутися до іншого військовослужбовця в присутності командира (начальника) або старшого за військовим званням, слід запитати на це дозволу командира (начальника) або старшого за військовим званням.

Наприклад: «Товаришу (пане) полковнику, дозвольте звернутися до майора Іващенка».

Ст. 53. У разі звертання один до одного поза строєм, а також у разі віддавання чи отримання наказу військовослужбовці повинні стати у стройове положення, а ті, що знаходяться у головному уборі, прикладають руку до нього.

Доповідаючи чи вислуховуючи рапорт, військовослужбовець прикладає руку до головного убору і опускає її після закінчення доповіді. Якщо перед доповіддю віддавалася команда «Струнко», то доповідач за наступною командою «Вільно» повторює її й опускає руку.

Ст. 54. У громадських місцях, у міському транспорті та приміських поїздах за відсутності вільних місць військовослужбовець повинен запропонувати своє місце командирові (начальникові) або старшому.

Якщо під час зустрічі немає можливості вільно розминутися з командиром (начальником) або старшим за військовим званням, підлеглий (молодший за військовим званням) повинен, вітаючи, пропустити його. За потреби обігнати командира (начальника) або старшого за військовим званням слід запитати у нього на це дозволу.

Ст. 55. Військовослужбовцям забороняється тримати руки в кишенях одягу, а також сидіти у присутності командира (начальника) або старшого за військовим званням без його дозволу.

Курити дозволяється тільки у спеціально відведених для цього місцях.

Ст. 56. Військовослужбовці повинні бути ввічливими у спілкуванні з іншими особами, виявляти особливу увагу до осіб похилого віку, жінок і дітей, поступатись їм місцем у громадському транспорті, сприяти захистові честі й гідності громадян, додержанню громадського порядку, а також подавати допомогу при нещасних випадках, виникненні пожежі чи стихійного лиха.

Ст. 57. Правила військової ввічливості, поведінки та військового вітання обов'язкові також для прапорщиків і мічманів, осіб молодшого, старшого і вищого офіцерського складу, які перебувають у запасі і у відставці,
якщо вони носять військову форму одягу.

Переконавшись, що ті хто навчаються зробили в зошитах помітки, викладач на прикладах показує зміст цих статей.