Спонукальні мотиви вертикальної інтеграції

Вертикальна інтеграція

План

1. Сутність вертикальної інтеграції на галузевих ринках

2. Спонукальні мотиви вертикальної інтеграції

3. Інтеграція і аутсорсинг

4. Види інтеграції

5. Наслідки вертикальної інтеграції

Сутність вертикальної інтеграції на галузевих ринках

Вертикальна інтеграція - це зосередження в одній фірмі комплексу послідовних стадій виробництва, від видобування сировини до реалізації продукції.

В межах фірми інтеграційний процес може здійснюватися двома шляхами. Суть першого полягає в тому, що консолідація активів йде шляхом внутрішніх джерел компанії. Розширення виробництва шляхом включення в нього нових стадій у виготовленні виробу дістало назву природної інтеграції. Тут зберігається певною мірою існуюча організація виробництва, існуючий контроль над власністю і поведінкою виконавців, а також повільно розширюється сфера внутріфірмових владних стосунків в зоні розростання виробництва.

Другий шлях припускає придбання необхідного бізнесу у вигляді компанії. З розширенням числа стадій виробництва, що відбувається за рахунок приєднання інших фірм, фірма-покупець купує і супутній бізнес раніше колись самостійної фірми. Тому проблема раціонального використання активів стає ще актуальнішою, оскільки доводиться вирішувати долю супутніх активів. Крім того, фірму-покупця чекає робота по адаптації менеджменту придбаного підприємства. Отже, в цьому випадку міняється і організація, і контроль над власністю, і контроль за поведінкою раніше незалежного виконавця, а також розширюється сфера внутріфірмових владних стосунків.

Але в першому випадку, коли йдеться про використання внутрішніх джерел трансформації фірми, це відбувається за рахунок укрупнення фірми при збереженні усіх учасників галузевого ринку, а сфера владних стосунків як би розширюється внаслідок збільшення бізнесу. У другому випадку посилення концентрації відбувається на тлі скорочення числа учасників галузевого ринку. Тому при злитті або поглинанні інтеграційні процеси істотно відрізняються від природної інтеграції.

Спонукальні мотиви вертикальної інтеграції

Розглянемо основні мотиви, які спонукають активні фірми до встановлення вертикального контролю над поведінкою і власністю інших фірм.

Одним з найважливіших стимулів до вертикальної інтеграції є економія на трансакційних витратах, пов'язаних з підготовкою контракту (див. тему 1). При відсутності вертикальної інтеграції неминучі торги відносно ціни і обсягів продажів сировини. Вертикальна інтеграція на практиці зводить до мінімуму цей різновид трансакційних витрат, одночасно породжуючи нові проблеми – формування фондів споживання і накопичення дочірньої фірми.

Вертикальна інтеграція сприяє поліпшенню інформаційного обміну між сторонами. Це пов'язано, передусім, з тим, що вертикально інтегровані фірми можуть отримати виграш від об'єднання за рахунок спільного пошуку необхідної інформації про ціни і якість виробів. Крім того, вертикальна інтеграція сприяє подоланню так званої неповноти контрактів. При укладенні контракту представники компаній прагнуть обумовити усі аспекти співпраці і знайти такі формулювання, щоб згодом прийняті умови не змінювалися. Але умови продажу продукту і попит можуть змінюватися під дією кон'юнктури ринку.

Говорячи про скорочення витрат на забезпечення укладених угод, можна підкреслити, що в наявності очевидний виграш.

Виграш від вертикальної інтеграції виникає у зв'язку з усуненням невизначеності у постачальника. У цій сфері виграш обумовлений рядом чинників:

– зменшується невизначеність попиту на проміжну продукцію і створюються стимули для зниження витрат на сировину і напівфабрикати;

– виробництво надійно забезпечується сировиною, з тим, щоб не виникав дефіцит активів у вигляді нестачі тієї або іншої комплектуючої

– активізується використання спеціалізованих активів.

Вигоди, від вертикальної інтеграції, полягають в тому, що незалежні фірми часто не дуже активно прагнуть інвестувати кошти у високоспеціалізовані активи. Вертикальна інтеграція сприяє більше рівномірному завантаженню, ніж це могло б здійснюватися у відособлених виробництвах. Але найзначніша економія полягає в тому, що керівництво об'єднаного виробництва знижує міру ринкової невизначеності в діяльності своїх структурних підрозділів і сприяє інвестуванню в нові технології, придбанню сучасних високоспеціалізованих активів. Таким чином, головне в економії на трансакционных витратах цього роду пов'язано з рішучістю керівництва фірм оновлювати активи.

Стимулом до вертикальної інтеграції є можливість компаній, що працюють на ринку недосконалої конкуренції, реалізувати усю ринкову владу вертикально інтегрованої структури. Це можливо за рахунок усунення так званого ефекту "подвійної маржинализации", або "подвійної надбавки", в результаті якої вертикально інтегрована піраміда виробників може понизити проміжні витрати і збільшити прибуток.

На недосконалих ринках олігополії встановлюють ціну вище за свої граничні витрати. Якщо виробництво якого-небудь товару проходить через ряд стадій ринку недосконалої конкуренції, на кожній з яких діє незалежна монополія або олігополія, то витрати для кожної наступної фірми включатимуть монопольну надбавку попередньої. Проте якщо усі компанії об'єднуються, то надбавки зникають, що і дає ефект зниження витрат для вертикально інтегрованої фірми.

Вертикальна інтеграція сприяє організації ритмічного виробництва, що дає можливість усувати небажані простої, мінімізувати витрати на закупівлю і зберігання проміжних запасів. Дійсно, при закупівлі сировини і матеріалів у сторонніх постачальників компанія несе витрати управління запасами. Останні складаються з двох частин: витрат по закупівлях (витрати по оформленню замовлення, на переговори з постачальниками і укладення контракту, транспортні витрати, витрати по складуванню і отриманню товару) і витрат по зберіганню (витрати на збереження продукції на складі, платежі за використання складських приміщень, страхові і податкові платежі). Величина витрат по закупівлях знижується у міру зростання розміру партій, що замовляються, і навпроти, витрати по зберіганню мають тенденцію зростати при збільшенні розміру партій, що поставляються. Це вимагає розрахунку оптимальної партії замовлення, при якій сумарні витрати управління запасами будуть мінімальними.

Вирішення цієї проблеми можливе у рамках вертикальної інтеграції виробничих процесів. Прикладом є система руху матеріальних потоків за принципом "точно в строк". У основу роботи покладений принцип виготовлення деталей і комплектуючих на одній стадії в тій кількості і на той час, коли це потрібно для продовження виробництва на наступному етапі. Зниження витрат забезпечує компанії конкурентна перевага на ринку, що примушує конкурентів також інвестувати в створення єдиного технологічного ланцюжка.

Істотним мотивом до вертикальної інтеграції може служити можливість диверсифікації компанії, оскільки створювані на проміжних стадіях виробництва комплектуючі і деталі можуть використовуватися в інших виробах. Відомою тенденцією у сфері виробництва є прагнення до випуску різноманітних товарів на базі використання однотипних комплектуючих - тобто прагнення до уніфікації. Диверсифікація як інвестиційна стратегія спрямована на зменшення ризику фірми, оскільки:

- вертикально інтегровані компанії в умовах структури ринку, що постійно змінюється, дістають можливість перемкнутися на рентабельніші напрями;

- дозволяє швидше впроваджувати технічні досягнення;

- вертикальна інтеграція сприяє розробкам нових матеріалів і технологій, що забезпечують оновлення асортименту.

Оскільки диверсифікація дозволяє понизити ризик господарювання, то це особливо важливо в умовах розширення діяльності.