Маніпулятори вантажних автомобілів

Загальні відомості. В сучасний час основним напрямом науково-технічного прогресу на заготівці лісу є застосування системи машин гідро-маніпуляторного типу для вивезення деревини з долішних складів. Викликано це тим, що лісозаготівля лісу в окремих технологічних операціях не забезпечує різкого підвищення продуктивності праці і зниження собівартості заготівки лісу.

Автомобіль КамАЗ–53228 призначений для перевезення лісу та великогабаритних вантажів довжиною до 7 метрів по шляхах всіх категорій. Конструкція стійок платформи забезпечує можливість складати їх при транспортуванні великогабаритних вантажів. Також можливе дообладнання автомобіля для роботи з причепом, встановлення гідроманіпулятора на заду платформи чи (причепа) автомобіля. Застосовується при цьому підсилений варіант стріли гідроманіпулятора ПЛ-71, а також подовжена стріла, що забезпечило максимальну висоту підйому до 11,7 м. На рис 5.1 зображен загальний вид автомобіля КамАЗ –53228 з краном маніпулятором ПЛ-71-02.

Рис. 5.1 Автомобіль КамАЗ –53228 з краном-маніпулятором ПЛ-71-02

Рис 5.2. Універсальний маніпулятор ПЛГ-50: 1 -опорно-поворотний пристрій; 2 - колона; 3 - стріла, 4 - коромисло; 5 - шатун; 6 - рукоять; 7- захоплювач; 8 - механізм повороту захоплювача; б — захоплювач (грейфер): 1-щелепа; 2– гідрошланг; 3 -гідроциліндр; 4 -траверса; 5 - опорна балка.

На рисунку 5.3 зображена робоча зона роботи гідро підіймача ПЛГ-50. Кожний навантажувач деревини містить аутригерну систему стійкості автомашини. Перед кожним навантаженням оператор обладнання навантажувача повинен встановити автомобіль під кутом до горизонту не більше 3 градусів. Для цих цілей в кабіні та на кормі автомобіля встановлюються кутоміри спиртового типу по принципу дії водного кутоміра.

Рис. 5.3. Робоча зона гідропідіймача ПЛГ-50.

В таблиці 5.1. наведені технічні характеристики гідравлічних маніпуляторів.

5.1 Технічна характеристика гідравлічних маніпуляторів.

Розрахунок навантаження на задню полувісь трактора проводиться по формулі 5.1. згідно рис.5.4.

Рис 5.4. Схема сил діюча на при навантажуванні.

, (5.1)

Розрахунок навантаження на передню полувісь проводиться по формулі 5.2, згідно рис.5.4.;

, (5.2)

де G – вага автомобіля чи трактора, кг;

Q1- вага довантаження деревини на кузов автомобіля, чи трактора, кг;

Q2- вага підіймального вантажу, кг;

Q - вага гідроманіпулятора, кг.

Навантаження на одне переднє колесо буде дорівнювати R_п=R_пк\2.

Стійкість навантажувача визначається коефіцієнтом вантажної стійкості який повинен бути не менше 1.4. тому найбільша вага яку може підняти навантажувач згідно рис 5.6 буде записана як:

, (5.3)

де – К_у- коефіцієнт стійкості навантажувача, не менше 1,4;

К_д - коефіцієнт динамічності навантажувача, не менше 1,4-1,5.

Рис. 5.6 Схема сил діюча вісь при навантажуванні в поперечній площині.

Вхідні та вихідні данні приведені в таблиці 5.2.

Показники
G,				9.6	8.5	11.5	12.5	12.2	11.5	10.5
Q1	1.5	0.5	0.8	0.3	0.4	0.8	0.9	1.8		2.5
Q2
Rзк
Rпк
P

Також при розрахунках потрібно дивитись лабораторні роботи: 1,3-1,6.

Парні номери по списку розраховують маніпулятор КамАЗ, (рис5.1), а не парні встановлення гідроманіпулятора на кормі автомобіля.

Канатні установки

Загальні відомості. Залежно від характеру роботи канатні установки можуть бути трьох типів: 1- трелювально-транспортні для трелювання деревини від "пня до несучого каната і подальшого транспортування його в підвішеному стані; 2- транспортні для транспортування деревини в підвішеному стані й навантаження на рухомий склад; 3- навантажувальні для навантаження і штабелювання деревини. За типом привода установки бувають мобільні та з стаціонарним приводом. За вантажопідйомністю, кН. 8, 16, 32, 63, 125.

За кількістю прольотів ; — одинопрольотні та багатопрольотні. За кількістю канатів — одно канатні з тягово-несучим канатом, двоканатні з несучим і тягово-вантажопідйомним канатами; трьох канатні з несучим, тягово-вантажопідйомним і зворотним канатами; чотирьох канатні з несучим, тяговим тягово-вантажопідйомним і зворотним канатами. Основними елементами підвісних канатних установок є канатна оснастка, вантажна каретка, привод, опорні та проміжні башмаки для підтримування несучого каната, поліспаст, напрямні блоки затискачі, пристосування для виконання монтажно-демонтажних робіт і кріплення основних вузлів. Найбільш поширена канатна установка ЛЛ-24, яка встановлюється на трактори Т-40 АМ, та МТЗ-82 з двобарабанною лебідкою та вантажопідйомністю 16 кН, (рис.6.1).

Мобільна канатна установка ЛЛ-24 змонтована на самохідному шасі трактора МТЗ- 80, від вала вибору потужності, крутний момент передається на барабан лебідки 5. На барабан 5 намотується несучий канат 6, пропущений через блок 7, та розміщений на поворотному стояку 8. Поворотний стояк 8 з’єднаний шарніром 9 з вертикальною частиною щогли 10, в якій розміщений барабан 5. Поворот стояка 8 з’єднується з допомогою гідро циліндра 11.

Рис.6.1. Принципова схема мобільної канатної установки на базі трактора МТЗ-82. 1.МТЗ-82, 2 - вал відбору потужності; 3 - карданна передача, 4 - 21-зубчасті передачі, 5,14 -барабани, 6 - несучий канат, 7 - напрямний блок, 8 - поворотний стояк, 9 - шарнір, 10 - щогла, 11 - гідроциліндр, 12 - блок, 13 - тягово-вантажопідйомний канат, 15- відвал, 16 - підп’ятник, 17- тяговий канат, 18 - поздовжня вісь шасі, 19,20 - приводи барабанів, 22- вантажна каретка. 23- тилова щогла, 24, 25- розтяжки.

На кінці вертикальної щогли 10 розміщений блок 12, через який пропущений тягово-вантажопідйомний канат 13, спрямований на барабан 14, який встановлюється на валу 15. Вертикальна щогла 10 спирається на підп'ятник 16 при встановленні. На відвалі 15 на одній осі з барабаном 14 встановлений барабан 14 тягового каната 17. На несучому канаті навішена вантажна каретка 22, канат з'єднаний з тиловою щоглою 23. Щогли підтримуються розтяжками 24, 25, закріпленими до дерев або пеньків.

Продуктивність канатної установки (м³\зм) визначається за формулою;

, (6.1)

де Т- повний робочий час зміни, хв;

t підготовчо-заключний час, хв.; (для лебідок з дизельним двигуном в влітку 20 хв., в зимовий час 42 хв. Для бензинових двигунів час збільшується в 1,15 рази);

Q- корисне навантаження на каретку, м³;

K1- коефіцієнт використання робочого часу, - 0,85;

K2- коефіцієнт використання каретки при ії обслуговуванні -0,8;

t_ц –час одного циклу роботи установки, хв.

На рис 6,2 показана чокера для трелювання хлистів деревини.

Рис.6.2.Чокера канатної установки.

Затрати часу на операціях одного циклу представлені в таблиці 6,1

6.1. Нормативні затрати часу в (хв на 100м )при трелюванні хлистів.

Вихідні та розрахункові дані зводяться у відомість табл. 6.2.

6.2.Відомість визначення показників роботи канатної