Електропостачання, силове електрообладнання та електроосвітлення.

Обладнання системи електропостачання висотного будинку повинно відповідати вимогам ДСТУ-Н Б В.2.5-37 у частині приєднання до АСМУ і забезпечувати можливість моніторингу наступних параметрів:

Ступінь надійності електропостачання вбудованих у висотний будинок інших споживачів (теплових пунктів, АСМУ, диспетчерської тощо) визначається згідно з ДБН В.2.5-23. Влаштування системи гарантованого електропостачання (СГЕ) виконується згідно з додатком НА ДСТУ ІЕС 62049-3.

У якості основного джерела живлення необхідно застосовувати трансформаторні підстанції (ТП) 10/0,4 кВ, які підключаються до мережі за двохпроменевою схемою. Кількість та розташування трансформаторних підстанцій визначається проектом із максимальним наближенням до електроприймачів.

Трансформаторні підстанції можуть бути окремими, прибудованими, вбудованими. Вбудовані підстанції розміщуються, як правило, на нижньому технічному, цокольному поверхах або в підземній частині будинку з улаштуванням вентиляції. Силові трансформатори для прибудованих і вбудованих ТП висотних будинків повинні застосовуватися сухими. Конструкція ТП повинна відповідати вимогам ПУЕ 4.1, 4.2 та ДБН В.2.5-23. Шумозахисні заходи від трансформаторних підстанцій обґрунтовуються акустичними розрахунками і узгоджуються з органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

В окремих випадках для громадських будинків при розташуванні на даху або верхньому технічному поверсі значної кількості технологічного обладнання дозволяється там же розташування ТП при відповідному обґрунтуванні та погодженні з органами державного пожежного та санітарно-епідеміологічного нагляду. З урахуванням можливості транспортування трансформаторів для монтажу або ремонту дозволяється розташування виносних трансформаторів з обов'язковим влаштуванням на першому поверсі розподільного пристрою (РП-10 кВ).

Зв'язок, телекомунікації та інформатизація

Системи зв'язку та інформатизації, якими оснащуються висотні будинки, складаються з двох основних функціональних груп: життєзабезпечення та безпеки.

На верхніх поверхах висотного будинку необхідно передбачати приміщення для устаткування, а на даху - місце для кріплення антенних пристроїв систем оперативної радіотрансляції міських служб безпеки і екстрених служб. Розташування радіотехнічних об'єктів (РТО) обґрунтовується розрахунками очікуваних параметрів електромагнітного випромінювання і погоджуються з органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Телефонний зв'язок мережі загального використання повинен забезпечувати можливість місцевого, міського, міжміського та міжнародного телефонного зв'язку.

У житловій частині висотного будинку місткість мереж зв'язку розраховується виходячи із встановлення в кожній квартирі одного абонентського пристрою (якщо іншого не передбачено завданням на проектування), а також абонентських кінцевих пристроїв у приміщеннях чергового персоналу і технологічних служб.

Необхідно забезпечувати телефонний зв'язок із кожною кабіною ліфта з виводом на центральний пункт управління системами протипожежного захисту (ЦПУБ, диспетчерської).

Контролери мережі і телекомунікаційні вузли необхідно розташовувати в декількох місцях будинку для обслуговування відповідних зон.

Систему охоронної сигналізації та контролю і управління доступом рекомендуться проектувати об'єднаною.

Система контролю та управління повинна забезпечувати обмеження доступу в житлову частину будинку і на поверхи, а також мовний зв'язок із консьєржем і служити резервним засобом оповіщення в надзвичайних випадках.

Час живучості системи контролю та управління доступом і системи гучномовного зв'язку повинен бути не менше часу евакуації з висотного будинку.

Допускається за завданням на проектування суміщення системи гучномовного зв'язку з системою охорони квартир.

Система відеоспостереження повинна виконувати охоронні функції та давати інформацію для оцінки тривожної ситуації в зоні спостереження службами пожежної безпеки висотного будинку. Пріоритетними для користувачів повинні бути служби пожежної безпеки та охоронні служби. На монітор оператора повинно виводитися місце загоряння. Чутливість системи повинна забезпечувати якісне чорно-біле зображення при аварійному освітленні.

Вибір системи відеоспостереження визначається в завданні на проектування.

Широкосмугові інтерактивні системи кабельного телебачення повинні забезпечувати доставку абонентам супутникового, кабельного, телевізійного та радіомовлення, надання Інтернет, IP-телефонії, телексного зв'язку та інших інформаційних послуг за завданням на проектування.

Система кабельного телебачення повинна передбачати підключення до неї всіх абонентів житлової частини висотного будинку, а також приміщення служби безпеки, диспетчерської, служби евакуації з установкою абонентських розеток на три виходи (ТВ, УКВ ЧМ, Інтернет). Підключення інших приміщень здійснюється за завданням на проектування. В квартирах абонентські розетки слід улаштовувати в кімнатах та кухні.

Автоматизована система моніторингу і управління

Висотний будинок необхідно оснащувати автоматизованою системою моніторингу і управління (АСМУ) відповідно до вимог ДСТУ-Н Б В.2.5-37.

При проектуванні АСМУ необхідно враховувати розподілення будинку на протипожежні відсіки.

АСМУ повинна проектуватися з можливістю об'єднання в єдину інформаційно-управляючу структуру всіх інженерних систем будинку і забезпечувати:

- єдність, інтеграцію та взаємодію всіх комплексів автоматизації інженерних систем включаючи системи безпеки та життєзабезпечення;

- можливість отримання інформації із всіх функціональних блоків і передачу її до центрального пункту управління будинком (ЦПУБ, диспетчерської), щодо технічного стану інженерних систем, виникнення небезпечних ситуацій, а також параметрів роботи інженерного обладнання з можливістю місцевого або дистанційного управління режимами роботи;

- гарантоване функціонування інженерного обладнання систем безпеки і життєзабезпечення та інформаційну підтримку прийняття рішень обслуговуючим персоналом.

АСМУ повинна забезпечувати централізований моніторинг, диспетчеризацію і управління роботою обладнання інженерних систем та становити собою гнучку вільно програмовану розгалужену систему.

При проектуванні АСМУ на кожному поверсі необхідно передбачати комутаційні шафи на малострумних стояках і стояках автоматики, а в кожному протипожежному відсіку – приміщення для розміщення малострумного устаткування та устаткування систем автоматики.

Лічильники витрат енергоресурсів, що включаються до комплексу автоматизації обліку, доцільно влаштовувати в позаквартирних коридорах або в громадських зонах у спеціальних шафах.

Станції візуалізації(диспетчерська) повинні забезпечувати одночасне відображення декількох систем будинку за командою оператора або за заздалегідь обраним сценарієм.

Диспетчер центрального пункту управління будинком повинен мати можливість дистанційного управління механізмами відповідно до вимог, передбачених експлуатаційно-технічною та розпорядчою документацією.

При порушенні зв'язку між ЦПУБ і комплексами автоматизації інженерних систем останні повинні продовжувати функціонувати за попередньо встановленим розкладом.

Програмно-технічний комплекс АСМУ повинен забезпечувати збереження архівної інформації про:

- всі задані параметри системи для підтримки стійкості їх роботи;

- стан всіх датчиків та виконавчих механізмів;

- час, дату та конкретну адресу будь-якої зафіксованої зміни з зазначенням нового стану та оператора, який ввів ці зміни;

- інформацію про час напрацювання всіх основних електроприводів і подачу сигналу оператору про необхідність проведення профілактичних робіт.

Строк зберігання інформації повинен бути не менше шести місяців.

Комплекси автоматизації інженерних систем будинку згідно із завданням на проектування повинні передбачати автоматичне управління, сигналізацію, регулювання і захист від аварійних режимів наступних інженерних систем:

- холодопостачання;

- фанкойлів (охолодження);

- загальної обмінної вентиляції;

- прецезійного кондиціонування;

- холодного водопостачання;

- гарячого водопостачання;

- побутової каналізації;

- зливової каналізації;

- дренажної каналізації підвалу;

- теплопостачання;

- опалення;

- теплових завіс;

- водопідготовки басейну;

- освітлення, в тому числі і евакуаційного і огороджувального;

- вертикального транспорту (ліфтів);

- сміттевидаляння;

- електропостачання;

- автоматичного обліку енергоресурсів;

- автоматичних дверей;

- управління комфортом кімнат;

- автоматичної пожежної сигналізації;

- протидимного захисту;

- автоматичного пожежогасіння;

-освітлення, в тому числі й евакуаційного;

- протипожежного водопостачання;

- оповіщення та управління евакуацією людей;

- загазованості (аналізу концентрації шкідливих газів);

- контролю параметрів зовнішнього середовища;

- контролю стану конструкцій будинку;

- інших систем за завданням на проектування.

Всі комплекси автоматизації інженерних систем, що входять до АСМУ, повинні забезпечувати:

- визначення оптимальних управляючих дій без втручання оператора і видачу їх у необхідні виконавчі пристрої;

- аналіз оптимальності заданих параметрів, відхилень регульованих параметрів від установлених і швидкості їх наростання;

- контроль стану ліній зв'язку.

Комплекси автоматизації всіх систем, які передбачені завданням на проектування будинку, повинні мати стандартизований цифровий інтерфейс, перетворювачі інтерфейсу і протоколів обміну даними та забезпечувати видачу сигналів про стан параметрів інженерного обладнання.

Додаток 8.1 (обов'язковий)

Таблиця 1 - Відстані від найближчих підземних інженерних мереж

*) Стосується тільки відстаней від силових кабелів.

Зменшення відстаней можливе за умови виконання вимог п.п. 4.12-4.25 ДБН В.2.5-20 "Газопостачання".

Примітка 1. Допускається передбачати прокладання підземних інженерних мереж у межах фундаментів опор і естакад трубопроводів, контактної мережі за умови вживання заходів, які виключають можливість пошкодження мереж при осіданні фундаментів, а також пошкодження фундаментів під час аварії на цих мережах.При розміщенні інженерних мереж, які слід прокладати із застосуванням будівельного водопониження, відстані їх до будинків і споруд слід встановлювати з урахуванням зони можливого порушення міцності ґрунтів основ.

Примітка 2. Відстані від теплових мереж при безканальному прокладанні до будинків і споруд слід приймати як для водопроводу.

Примітка 3. Відстані від кабелів силових напругою 110-220 кВ до фундаментів огорож підприємств, естакад, опор контактної мережі і ліній зв'язку слід приймати 1,5 м.

Примітка 4. Відстані по горизонталі від обробок із чавунних тюбінгів, а також від обробок із залізобетону й бетону з обклеювальною гідроізоляцією підземних споруд метрополітену, розміщених на глибині не менше 20 м (від верху конструкції до поверхні землі), слід приймати до мереж водопроводу, каналізації, теплових мереж - 5 м, до кабелів напругою до 10 кВ - 1 м, а напругою понад 10 кВ - 3 м, при застосуванні обробок без обклеювальної гідроізоляції відстані від вказаних споруд - до 8, а до мереж каналізації - до 6 м.

Примітка 5. У зрошуваних районах при неосідальних ґрунтах відстань від підземних інженерних мереж до зрошувальних каналів слід приймати (до брівки каналів): 1 м - від газопроводів низького і середнього тиску, а також від водопроводів, каналізації водостоків і трубопроводів горючих рідин; 2 м - від газопроводів високого тиску (до 6 кгс/кв.см), теплопроводів, господарсько-побутової і дощової каналізації; 1,5 м - від силових кабелів і кабелів зв'язку. Відстань від зрошувальних каналів вуличної мережі до фундаментів будинків і споруд - 5 м.

Примітка 6. При укладанні мереж у захисних футлярах відстань між футляром та іншими мережами і спорудами визначається умовами провадження робіт.

Примітка 7. Відстані від газопроводів до бортового каменю, зовнішньої брівки кювету або підошви насипу доріг можуть бути змінені при погодженні з організаціями, які експлуатують газопроводи і автодороги.