Особливості проведення уроків з основ здоров’я у початковій школі

Комбінований урок

Я. Коменський вперше застосував та обґрунтував тип уроку, в основі якого – формальні ступені (рівні) навчання: підготовка до засвоєння нових знань; оволодіння новими знаннями й уміннями; їх закріплення і систематизація; застосування на практиці. Названі етапи уроку можуть бути скомбіновані в будь-якій послідовності, що робить урок гнучким і забезпечує можливість для досягнення різних навчально-виховних завдань. Крім цього, комбінований урок, його етапи узгоджуються із закономірностями процесу навчання, динамікою розумової працездатності учнів. В масовій практиці доля комбінованого типу уроку становить біля 80% від загальної кількості уроків, що проводяться в школі. Водночас, в умовах комбінованого уроку вчителю бракує часу не тільки на організацію засвоєння нових знань, але й на всі інші види пізнавальної діяльності.

Комбінований урок, як комбінація структурних елементів вже відомих нам типів, передбачає досягнення двох або більше дидактичних цілей. Наприклад,комбінований урок, в якому поєднується перевірка раніше засвоєного матеріалу і оволодіння новими знаннями(дві дидактичні цілі), має таку структуру:

Особливості проведення уроків з основ здоров’я у початковій школі

Визначальним на уроці основ здоров'я стає не надання готових знань, а перетворення пояснень учителя в колективну, групову, самостійну роботу учнів уже на етапі засвоєння і сприйняття.

Урок з основ здоров’я багатоцільовий і поліфункціональний, тому не тільки надання знань, а й формування мотиваційної сфери учня (його прагнення бути здоровим, умінь і навичок орієнтуватися в реальних ситуаціях, приймати доцільне рішення щодо шкідливих звичок, дотримуватись активної громадянської позиції у протистоянні та профілактиці інфекційних хвороб, ВІЛ/СНІДу) стало основними ідеями в його організації і проведенні.

Навчальна функція уроку ОЗ реалізується завдяки формуванню в учнів знань за такими критеріями:

- врахування індивідуальних навчальних і матеріальних можливостей учнів;

- формування стійкої мотивації до навчання і вивчення ОЗ;

- формування загальноосвітніх інтелектуальних умінь і навичок через знання про способи запобігання небезпечним ситуаціям, що оточують людину й управління ризиками, що виникають у житті (самостійне здобуття знань, уміння працювати з підручником, довідковою науковою літературою, вміння застосовувати здобуті знання у життєвій практиці); формування в учнів критичного ставлення до отриманої інформації під час роботи з підручником, посібником, іншими інформаційними джерелами, ЗМІ);

Розвивальна функція уроку основ здоров'я:

розвиток операційної структури розумової діяльності – формування прийомів логічного мислення: аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, класифікація, надання характеристики, знаходження причинно-наслідкових зв’язків (взаємозв’язків у виникненні несприятливих ситуацій, екологічних криз тощо). Це сприяє формуванню загальних понять, які вивчаються впродовж усього курсу ОЗ і конкретних, що вивчаються в темі, розділі; формування візуальних умінь і навичок (конспектування, робота зі схемами, таблицями, «німими малюнками»), навичок самоконтролю та взаємоконтролю конкретно до кожної теми;

- формування навичок самоспостереження за своєю поведінкою;

- навчання прийняття рішення в будь-яких життєвих ситуаціях.

Під час навчання ОЗ учитель приділяє увагу освіті, що грунтується на життєвому досвіді учнів, саме це визначає виховну функцію зазначеного курсу в системі шкільної освіти, формуванню наукового світогляду, на якому базуватиметься:

- виховання культури мислення, доброзичливого ставлення до пояснення причин походження з позицій різних культур і релігій;

- уміння переконливо відстоювати свою думку;

- дбайливе ставлення до власного здоров’я та здоров’я і життя інших;

- уміння передбачати наслідки кожного свого кроку в природі, у суспільстві.

3. Типи і структура уроків основи здоров’я у початковій школі. Методична характеристика основних структурних елементів уроків різних типів.

У теорії дидактики уроки класифікують:

а) залежно від змісту: з основ здоров’я; з історії; з математики; з української мови тощо;

б) відповідно до провідної дидактичної мети: урок засвоєння нових знань; урок формування вмінь і навичок; урок узагальнення та систематизації знань; урок застосування зун (практичні роботи); комбінований; синтетичний (враховується навчальна траєкторія учня – навчання, виховання, розвиток).

Залежно від форми проведення, методів, конкретних прийомів і засобів організації та на підставі навчально-пізнавальної діяльності визначають види або форми уроків: урок-тренінг; урок-казка; урок-усний журнал; урок-конференція; урок-рольова гра; урок-панорама.

Сьогодні традиційний (комбінований) урок недостатньо сприяє розвитку самостійної пізнавальної і творчої активності учнів. Під час такого уроку вчитель надає готові знання, а учні залишаються пасивними слухачами: багато слухають, запам’ятовують, заучують напам’ять, не беруть участі у бесіді, виконують вправи за зразком, лабораторні роботи за конкретними вказівками. Тому інформаційно-ілюстративне засвоєння знань і відповідний йому комбінований урок з п’ятиелементною структурою потребують удосконалення згідно з сучасними вимогами до навчання.

План-конспект уроку – це власний документ учителя. Хід уроку визначається окремо для кожного типу уроку, вибраного за дидактичною метою. Макроструктура уроків (за В.Онищуком, І.Махмутовим, І.Пономарьовою, Д.Трайтаком), що є характерною для основ здоров’я:

Урок засвоєння нових знань

1.Актуалізація чуттєвого досвіду та опорних знань.

2.Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми, мети, завдань уроку.

3.Сприймання та засвоєння учнями нового навчального матеріалу.

4.Осмислення об’єктивних зв’язків і взаємозалежності у вивченому матеріалі.

5.Узагальнення і систематизація знань.

6.Підведення підсумку уроку.

Домашнє завдання.

Урок формування вмінь і навичок

1.Виконання підготовчих вправ (актуалізація знань, отриманих раніше).

2.Виконання вступних вправ (з метою створити проблемну ситуацію як спосіб мотивації навчання ОЗ).

3.Виконання пробних вправ (коментоване пояснення – це перші завдання до щойно отриманих знань).

4.Виконання тренувальних вправ (за зразком, інструктивно карткою, завданнями).

5.Виконання творчих вправ (повідомлення, вірші, реферати, проективна діяльність).

6.Виконання контрольних вправ (перевірка навчальних досягнень учнів).

Урок узагальнення та систематизації знань

1.Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми, завдань, плану уроку.

2.Узагальнення окремих фактів, явищ.

3.Узагальнення понять і засвоєння відповідної їм системи знань.

4.Формування (засвоєння) головних теоретичних положень і головних ідей теми.

5.Підведення підсумків уроку.

Домашнє завдання.

Урок застосування знань, умінь і навичок (практичні роботи)

1.Актуалізація чуттєвого досвіду та опорних знань, діяльності учнів, необхідних для творчого розв’язання завдань.

2.Аналіз завдання (розкриття способів розв’язання творчих елементів завдань).

3.Підготовка необхідного для роботи обладнання.

4.Самостійне виконання практичної частини роботи.

5.Узагальнення і систематизація знань.

6.Контроль, самоконтроль, взаємоконтроль у процесі виконання завдання.

Розглянемо методику кожного етапу уроку засвоєння нових знань.

Актуалізація чуттєвого досвіду і опорних знань учнів

Метою цього етапу є не тільки перевірка домашнього завдання, а й повторення виучуваного раніше навчального матеріалу, зміцнення, закріплення й підготовка до засвоєння нових знань, навчання перенесення знань в інші навчальні ситуації, формування прийомів логічного мислення і контролю навчальних досягнень учнів.

Конкретні методичні прийоми реалізації запланованих цілей можуть бути різноманітними. Адже фронтальне опитування також набуває сучасного характеру і супроводжується різними активізуючими розумову діяльність методичними прийомами. Це урізноманітнює пізнавальну діяльність, створює позитивний мікроклімат у класному колективі, дає можливість індивідуалізувати навчально-виховний процес. Для цього можуть служити «інтелектуальні вікторини», «ігри в слова», «ігри з продовженням «Одного разу…», термінологічний ланцюжок тощо.

Мотивація навчальної діяльності.

Доведення учням мети і теми уроку.Мета цього етапу уроку полягає у спонуканні учнів до безпечного і здорового способу життя, формування стійкої мотивації до вивчення ОЗ, бажання протистояти негативним явищам у суспільстві. При визначенні мети уроку необхідно відібрати в змісті підручника найістотніші та найвизначніші факти, особливості, механізми, в яких простежуються загальні закономірності, об’єктивні зв’язки між темами.

Під час проведення цього етапу уроку вчитель звертає увагу учнів на тему уроку, пропонує учням визначити мету або завдання. Важливо, щоб вони з’ясували, де в житті стануть корисними здобуті на уроках ОЗ знання.

Можна запропонувати учням питання: «Обгрунтуйте, чому слід дотримуватись гігієнічних правил під час приготування їжі?» Заслухавши думки учнів, підкресливши важливість знань з цього питання, вчитель переходить до наступного етапу.

Засвоєння нових знань.

Основна форма роботи на цьому етапі – діалог, який базується на знаннях, отриманих на уроках з інших шкільних дисциплін, практичному досвіді учнів. Учитель у процесі надання нових знань, пропонує учням звертатися до тексту підручника. Під час бесіди бажано запропонувати учням заповнити схеми, таблиці.

Осмислення взаємозв’язків і взаємозалежностей у вивченому.

Мета цього етапу – навчити учнів усвідомлювати практичне значення знань з основ здоров’я. Його доцільно провести у вигляді практичної роботи або самоспостереження.

Узагальнення і систематизація знань

Мета цього етапу уроку – конкретизувати здобуті знання. Його можна провести у вигляді заповнення таблиці за текстом підручника. Наприклад, можна запропонувати виписати у стовпчик корисні і шкідливі звички. Доцільно провести термінологічну роботу. Використовувати методичні прийоми тестових завдань.

Підведення підсумків уроку

Мета цього етапу – підвести учнів до умовиводів про практичне значення отриманих знань чи проведення міні-тренінгів, що зніматиме втому, уможливить обмін думками, формулювання висновків, а вчитель зорієнтується щодо навчальних досягнень учнів.