Робоча сила ‑ сукупність фізичних і духовних здібностей людини до найманої праці.

Розуміння того факту, що робоча сила є не просто здатністю до праці, а здатністю до найманої праці, досить важливе, адже підприємець, здійснюючи організацію та управління економічною діяльністю, теж працює. Однак він не наймається сам до себе, але також здатний до праці, хоч не до найманої, а до творчої, вільної. Отже, вивчення капіталістичної системи як суспільного ладу передбачає розподіл суспільства на власників робочої сили, власників капіталу і землевласників.

Власник робочої сили продає на ринку ресурсів свою здатність до найманої праці на певний проміжок часу, обумовлений договором. Ця здатність реалізується тільки в процесі трудової (економічної) діяльності. Протягом часу, на який власник землі або капіталу наймає власника робочої сили, перший за своїм розсудом використовує необхідні для здійснення певних економічних функцій здатності найманого працівника.

Оскільки об'єктом продажу найманого працівника є робоча сила, то власник її повинен отримати грошовий еквівалент вартості свого товару. Отже, заробітна плата, згідно з марксистською теорією, є формою вартості робочої сили. Вартість робочої сили визначається вартістю життєвих благ, необхідних для відтворення здатності до найманої праці. У цьому специфіка вартості товару робоча сила.

У той же час робоча сила - товар, який має і специфічну споживчу вартість (корисність). Для власника капіталу споживча вартість робочої сили відображається в здатності її в одиницю часу створювати більшу вартість, ніж вона сама коштує, тобто в здатності робочої сили створювати додаткову вартість. Пояснимо це на прикладі.

На ринку праці найманий працівник продає свою здатність до праці на певний термін з зумовленими годинними інтервалами роботи і відпочинку, а також величиною і термінами виплати заробітної плати. Реалізація цієї здатності є процесом праці.

Отже найманий працівник на термін, обумовлений трудовим договором, втрачає право використовувати свою здатність до праці за своїм розсудом. Підприємець (капіталіст), який купив (оплатив) право тимчасового використання здатності до праці певного працівника, скористається тільки тими його здібностями, які необхідні йому для нормального процесу виробництва саме в тій галузі, яку він (підприємець) представляє. Найманий працівник не перестає при цьому бути носієм здатності до праці, оскільки вона невіддільна від нього. Відчуженим може бути тільки результат діяльності найманого виробника. Саме тому є підстави стверджувати, що підприємець купує трудові послуги, тобто право використання результатів трудової діяльності найманого робітника (функцію робочої сили).

Процес використання робочої сили та процес її виробництва та відтворення не тотожні.

Процес використання робочої сили для найманого працівника - це час, протягом якого він працює на підприємстві, приводячи в рух землю і капітал, який не є його власністю, але в ціні вироблених товарів і послуг є і його частка. Це час функціонального відчуження найманої праці в інтересах підприємства, де працює найманий робітник.

Для підприємця процес використання робочої сили є в той же час процесом функціонального відчуження та інших ресурсів (землі і капіталу), тоді як найманому робітнику байдуже, скільки для підприємця коштує використання всіх інших економічних ресурсів. Його інтерес полягає лише в можливості компенсувати витрати своїх фізичних і розумових здібностей, можливість не втратити здатність до найманої праці в майбутньому, а також можливість утримання сім'ї тощо. Іншими словами, мова йде про відтворення робочої сили або здатності до найманої праці. Оскільки сам працівник є носієм цієї здатності, то відтворення її можливо тільки через відтворення самого працівника. Тому витрати на відтворення здатності до праці за своїм змістом є витратами на товари та послуги, споживання яких забезпечує відтворення самого робітника з його здатністю до найманої праці.

Для виявлення взаємозв'язку між освітою та професійною підготовкою, з одного боку, і рівнем продуктивності праці та заробітної плати - з іншого, використовують поняття людського капіталу.