Поняття та види суб'єктів господарського права

Поняття суб'єкта господарського права обґрунтоване теорією господарського права, яка виходить з того, що суб'єктами господарського права є учасники господарсь­ких відносин[3].

Згідно з ст. 2 ГК України учасниками відносин у сфері господа­рювання є:

а) суб'єкти господарювання,

б) споживачі,

в) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією,

г) громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійсню­ють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Таким чином, усіх вищезазначених суб'єктів можна розглядати як суб'єктів господарського права.

Найбільшу і найважливішу для господарської діяль­ності групу суб'єктів господарського права складають суб'єкти господарювання.

Ч. 1 ст. 55 ГК України визнає суб'єктами господарювання учас­ників господарських відносин, які здійснюють господарсь­ку діяльність, реалізуючі господарську компетенцію (су­купність господарських прав та обов'язків), мають відок­ремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'я­заннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Наведене визначення дає підстави виділи­ти наступні ознаки суб'єкта господарювання:

– по-перше, цей суб'єкт є учасником господарських відносин;

– по-друге, він безпосередньо здійснює господарську діяльність;

– по-третє, він наділений господарською компетенцією (сукупністю господарських прав і обов'язків), яку реалі­зує при здійсненні господарської діяльності, набуваючи при цьому нових прав і обов'язків. Цю ознаку суб'єкта гос­подарського права в літературі ще називають госпо­дарською правосуб'єктністю. Суб'єкт господарського пра­ва має засновану на законі можливість набувати від свого імені майнові та особисті немайнові права, вступати в зобо­в'язання, виступати у судових органах. Правосуб'єктність суб'єкта господарювання доктринальне визначається як господарська компетенція, тобто сукупність встановлених законодавством і набутих у господарських правовідноси­нах прав і обов'язків;

– по-четверте, він має відокремлене від інших суб'єктів (в тому числі і від власника) майно;

– по-п'яте, він несе відповідальність за своїми зобов'я­заннями у межах закріпленого за ним майна.

Суб'єктами господарювання згідно з ч. 2 ст. 55 ГК України є:

1) господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, ко­мунальні та інші підприємства, створені відповідно до Гос­подарського кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадян­ства, які здійснюють господарську діяльність та зареєст­ровані відповідно до закону як підприємці.

В теорії господарського права обґрунтована точка зору, що до суб'єктів господарювання відносяться також філії, представництва та інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), утворені ними для здійснення господарської діяльності. Це положення було закріплене в ч. 2 ст. 55 ГК України, проте Законом України від 4 лютого 2005 р. структурні одиниці без на­лежних для того підстав і наукового обґрунтування були виключені з числа суб'єктів господарювання.

Суб'єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарсь­кого відання та права оперативного управління відповідно до визначення цієї компетенції у ГК України та інших законах.

Суб'єкти господарювання, які створені як господарські організації, діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юри­дичної особи, що визначається цивільним законодавством та Господарським кодексом. Вони мають право відкривати свої філії, представницт­ва, інші відокремлені підрозділи без створення юридич­ної особи.