Розквіт соціально-психологічної прози у 1860-і роки

Стендаль, Бальзак, Толстой, Достоєвський, В. Теккерей, Ш. Бронте, Ч. Діккенс

Розрадьте мене; втіште мене; дайте мені помріяти; розжальте мене;

дайте мені змогу здригнутися; дайте мені змогу поплакати;

дайте мені привід для роздумів.

Гі де Мопасан

У цей період з являється соціально-психологічна проза, для якої характерним є «історія людської душі»: коли письменник досліджує психологічну еволюцію героя, усі драматичні переходи його почуттів у тісному зв язку з тими соціальними умовами, в яких особистості доводилося жити.

Психологізм – це зображення письменником внутрішнього світу героїв: їхніх почуттів, емоцій, думок, переживань, акцент на тонкому аналізі психології людини (причинно-наслідкові зв язки).

У багатьох літературах настає «золота доба» соціально-психологічної прози. Чому «золота»?

¾ Народились твори худ. літ-ри, які стали зразками романного жанру, бо ввібрали найкраще з доробку романтиків, реалістів, класицистів і збагатили новими надбаннями: 1) показали внутрішній живий світ людини із усіма його суперечностями і глибиною; 2) зобразили взаємозв язок і взаємовплив людини і середовища; 3) змалювали образ «маленької людини» у всьому його трагічному існуванні.

¾

¾ Літ-ра цього періоду спробувала знайти відповіді на найважливіші питання буття людини, відкрила такі сфери, що раніше були terra incognita («невідома земля»).