Правовий режим земель авіаційного транспорту

Ч.1 ст.72 ЗКУ (аналогічні положення встановлені ст.33 ЗУ «Про транспорт») відносить до земель авіаційного транспорту землі під:

«а) аеропортами, аеродромами, відокремленими спорудами (об'єктами управління повітряним рухом, радіонавігації та посадки, очисними та іншими спорудами), службово-технічними територіями з будівлями та спорудами, що забезпечують роботу авіаційного транспорту;

б) вертольотними станціями, включаючи вертольотодроми, службово-технічними територіями з усіма будівлями та спорудами;

в) ремонтними заводами цивільної авіації, аеродромами, вертольотодромами, гідроаеродромами та іншими майданчиками для експлуатації повітряних суден;

г) службовими об'єктами, що забезпечують роботу авіаційного транспорту.»

Розміри та структураземельних ділянок, що відводяться для аеропортів, визначаються відповідно до СН 457-74 «Норми відводу земель для аеропортів», затверджених Держбудом СРСР 16.01.1974. Згідно із п.3 норм, земельна ділянка для аеропорту включає ділянки для аеродрому, відособлених споруд (управління повітряним рухом, радіонавігації і посадки, очисних споруд та службово-технічні території).

Щодо земель авіаційного транспорту здійснюється зовнішнє зонування території – відповідно до ч.2 ст.72 ЗКУ, для приаеродромної території «запроваджується особливий режим використання земель». Визначення приаеродромної території наводиться у ст.41 Повітряного кодексу України:

«Приаеродромна територія (прилегла до аеродрому зона контролю і обліку об'єктів та перешкод) - обмежена встановленими розмірами місцевість навколо аеродрому, над якою здійснюється маневрування повітряних суден.»

Відповідно до ч.2 та 3 ст.41 Повітряного кодексу,

«Розміри приаеродромної території повинні бути доведені власником аеродрому (аеропорту) чи уповноваженою на те особою до відповідних Рад народних депутатів, підвідомча територія яких повністю чи частково підпадає під приаеродромну територію.

На приаеродромній території запроваджується особливий режим одержання дозволу на будівництво (реконструкцію) та іншу діяльність тільки за узгодженням з органом державного регулювання діяльності авіації та відповідною Радою народних депутатів.»

Положення про використання повітряного простору України, затв. ПКМ від 29.03.2002 №401, передбачає встановлення навколо аеродромів зон обмеження житлово-громадського, культурно-побутового та промислового будівництва (п.25). Спеціальний розділ Положення (розд.ХІ) присвячено порядку розташування, будівництва, реконструкції та маркування об’єктів, що можуть створити загрозу безпеці повітряного руху. Зокрема, передбачено цілу низку погоджень розміщення об’єктів. Спеціальні вимоги до розміщення аеродромів містяться у СНиП 2.05.08-85 «Аэродромы».