Неустойка
1.1.У господарському праві застосовується поняття “штрафні санкції” замість поняття “неустойка”
У ГК замість термінів “неустойка, штраф та пеня” застосовується поняття “штрафні санкції”, яке є заходом господарсько-правової відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК, штрафні санкції- це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Різновидом штрафних санкцій є штраф або пеня.
Пеня - це штрафна санкція, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штраф - це штрафна санкції, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, та стягується за факт порушення чи неналежного виконання зобов’язання.
1.2. Розмір пені у господарських зобов’язаннях обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22 листопада 1996 року №543/96-ВР, розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який сплачується пеня.
Положення зазначеного закону розповсюджуються виключно на майново-господарські відносини між суб’єктами господарювання, що було підтверджено Рішенням Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013 : “3 цього закону потрібно розуміти так, що обмеження пені у грошових зобов’язаннях подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, поширюється на правовідносини, суб’єктами яких є лише підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і господарювання та фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності (підприємці)”.
1.3. Для господарських відносин встановлена так звана “залікова неустойка”
Вона полягає у тому, що відповідно до ч.1 ст. 232 ГК, якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями.
На відміну від ГК, у цивільних відносинах за загальним правилом діє так звана “штрафна неустойка”.
Відповідно до ч.2 ст. 552 ЦК, сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Водночас, відповідно до ч.2 ст. 232 ГК сторони договору можуть перевизначити вид неустойки на один з наступних видів:
1) виключна неустойка - допускається стягнення тільки штрафних санкцій;
2) штрафна неустойка - збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції;
3) альтернативна неустойка - за вибором кредитора можуть бути стягнуті або збитки, або штрафні санкції.
1.4. Нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців після порушення
Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
1.5. Господарський суд має право зменшити розмір штрафних санкцій
Відповідно до ст. 233 ГК, суд має право зменшити розмір штрафних санкцій у разі, якщо:
1) порушення зобов’зання не завдало збитків кредитору та іншим учасникам господарських відносин;
2) належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора
При цьому (у другому випадку) повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Порука
Порука - це спосіб забезпечення зобов’язання, за яким поручитель (чи поручителі) відповідається перед кредитором за виконання боржником свого обов’язку (з урахуванням штрафних санкцій, процентів, відшкодування збитків та інших платежів).
Ознаки поруки:
1) зобов’язання поруки оформлюється або окремим договором, або може бути включене у текст основного договору;
2) поручителем може бути або одна або декілька осіб (ч.3 ст. 553 ЦК);
3) поручитель (і) відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків (якщо інше не встановлено договором) (ч.2 ст. 554 ЦК);
4) поручитель (і) і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальністю (договором може бути встановлена субсідіарна відповідальність) (ч.1 ст. 554 ЦК);
Дата добавления: 2015-09-14; просмотров: 581;