Строк окупності капітальних вкладень.

Розрахункові значення коефіцієнту Ер треба порівняти з нормативним коефіцієнтом Ен, що встановлюється централізовано міністерством економіки України.

Якщо Ер більше або дорівнює Ен, то проект - доцільний.

Визначення порівняльної ефективності реальних інвестицій здійснюється шляхом обчислення показника зведених витрат

Z = Ci+Eн*Кi à min

де: Сі - поточні витрати за і - м проектом

Кі - капітальні вкладення за і - м проектом.

Проект з найменшими зведеними витратами вважається найкращим з економічної точки зору.

Якщо порівнювані проекти відрізняються розподілом інвестицій за термінами їх здійснення або тривалістю створення об'єктів, то економічну ефективність капітальних вкладень визначають з урахуванням чинника часу.

З цією метою інвестиції більш пізніх років приводять до одного розрахункового року шляхом їх множення на спеціальний коефіцієнт. Величина норми дисконтна залежить від темпу інфляції, мінімальної норми прибутку на капітал та оцінки ризику.

3. Інноваційні процеси- це сукупність прогресивних, якісно нових змін, що безперервно виникають у часі та просторі.

Результатом інноваційних процесів є новини, а запровадження їх у господарську практику визнається за нововведення.

Джерела інноваційних процесів:

1. Сучасні потреби виробництва і людини.

2. Досягнення вітчизняних і зарубіжних фундаментальних досліджень.

Види інноваційних процесів:

1. Технічні- проявляються у вигляді нових продуктів, технологій їхнього виготовлення, засобів виробництва;

2. Організаційні- охоплюють нові методи і форми організації всіх видів діяльності підприємств та інших ланок суспільного виробництва;

3. Економічні- методи господарського управління наукою і виробництвом через реалізацію функцій прогнозування і планування, фінансування, ціноутворення, мотивації та оплати праці, оцінки результатів діяльності;

4. Соціальнірізні форми активізації людського чинника;

5. Юридичні - нові Закони і нормативно - правові документи, що визначають і регулюють усі види діяльності підприємств і організацій.

За масштабністю і ступенем впливу на ефективність діяльності інноваційні процеси поділяються на:

1. Локальні (окремі)

2. Глобальні (великомасштабні).

Між окремими видами інноваційних процесів існує тісний взаємозв'язок. Найбільший за наслідками безпосередній вплив на ефективність діяльності підприємств справляють технічні і організаційні нововведення.

Основні показники що характеризують економічну ефективність технічних і організаційних рішень:

- приріст обсягу виробленої продукції;

- приріст продуктивності праці;

- приріст фондоозброєності праці;

- приріст фондовіддачі;

- приріст рентабельності виробництва;

- частка економії від запровадження технічних та організаційних новин у загальних витратах на виробництво продукції.

НТП- це безперервний взаємозумовлений процес розвитку науки і техніки. Це постійний процес створення нових і вдосконалення застосовуваних технологій, засобів виробництва і кінцевої продукції з використанням досягнень науки.

НТП - властиві еволюційні (зв'язані з накопиченням кількісних змін) та революційні (зумовлені стрибкоподібними якісними змінами) форми вдосконалення технологічних методів і засобів виробництва, кінцевої продукції.

Науково-технічна революція- це докорінна якісна зміна в розвитку продуктивних сил, яка пов'язується перш за все з новими джерелами енергії.

Розвиток науки і техніки є визначальним фактором прогресу суспільства, підвищення добробуту його членів, їх духовного та інтелектуального зростання. Цим зумовлена необхідність пріоритетної державної підтримки розвитку науки, яка відображена в Законі України "Про основи державної політики у сфері науки і науково - технічної діяльності".

Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково - технічної сфери, створює умови для наукової і науково - технічної діяльності.

Пріоритетні напрямки розвитку науки і техніки формуються на 5 років на підставі прогнозу розвитку науки і є складовою прогнозу економічного розвитку України на середньостроковий період. Закон України "Про пріоритетні напрямки розвитку науки і техніки" визначає такі пріоритетні напрямки розвитку науки і техніки : СРС!!!!!!!

1. Фундаментальні дослідження з найважливіших проблем природних, суспільних і гуманітарних наук;

2. Проблеми демографічної політики, розвитку людського потенціалу та формування громадянського суспільства;

3. Збереження навколишнього середовища та сталий розвиток;

4. Новітні біотехнології, діагностика і методи лікування найпоширених захворювань;

5. Нові комп'ютерні засоби та технології інформатизації суспільства;

6. Новітні технології та ресурсозберігаючі технології в енергетиці, промисловості та агропромисловому комплексі;

7. Нові речовини і матеріали.

4. Єдиним узагальнюючим показником економічної ефективності технічних нововведень слугує економічний ефект, що характеризує абсолютну величину перевищення вартісної оцінки очікуваних результатів над сумарними витратами ресурсів.

Він має дві форми:

1. Народногосподарський - загальний ефект, вплив на кінцеві показники розвитку економіки країни.

2. Внутрішньогосподарськийефект, одержуваний окремо розробником, виробником і споживачем технологічних новин або нововведень.

Для його оцінки можна застосовувати показник прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, коефіцієнт ефективності одночасних витрат, строк їхньої окупності.

В сучасних умовах стає необхідним новий підхід щодо визначення ефективності технічних нововведень. Його суть полягає у визнанні безумовної пріоритетності критеріїв соціальної ефективності і екологічної безпеки об'єктів технічних новин і нововведень щодо критерію економічної ефективності.

3. Організаційний прогрес виступаєяк узагальнена характеристика процесу використання організаційних факторів розвитку та підвищення ефективності виробництва.

Його суть полягає в удосконаленні існуючих та застосуванні нових методів і форм організації виробництва і праці, елементів господарського механізму в усіх ланках управління економікою.

Відмінність організаційного прогресу від науково - технічного прогресу:

1. НТП - головний чинник зростання продуктивності виробництва, а організаційний прогрес забезпечує реалізацію створюваних НТП потенційних можливостей інтенсифікації виробничо - трудових процесів.

2. Впровадження нової техніки приводить до зниження трудомісткості, а вдосконалення організації виробництва і праці дозволяє зменшити витрати робочого часу і простої устаткування.

3. Реалізація напрямків НТП зв'язана з великими витратами суспільної праці, матеріальних і фінансових ресурсів; здійснення заходів організаційного характеру в багатьох випадках не вимагає нових витрат.

Напрямки організаційного прогресу:

1.Загальносистемний (галузевий, міжгалузевий, регіональний) є визначальним;

2. Внутрішньовиробничий (локальний).

Об'єкти організаційного прогресу:

1. Удосконалення організації виробництва. Розрізняють локальні і суспільні форми організації виробництва (концентрація, спеціалізація, кооперування, конверсія, комбінування, диверсифікація);

2. Поліпшення організації праці,

3. Раціоналізація елементів господарського механізму системи управління, планування, фінансування, матеріального стимулювання.

Основні сучасні тенденції організаційного прогресу:

1. Прискорення темпів розвитку окремих та посилення взаємозв'язків усіх суспільних форм організації виробництва;

2. Посилення безперервності та гнучкості виробництва;

3. Розвиток колективної форми організації та оплати праці;

4. Раціоналізація організації потоку і використання засобів виробництва та кінцевої продукції на всіх стадіях відтворювального процесу; переміщення певної частини організаційно - технологічних операцій з підготовки виробництва в сферу матеріально - технічного його забезпечення;

5. Формування нових типів суспільної комбінації речових особистісних елементів процесу виробництва, науки та виробництва, виробництва і сфери споживання;

6. Удосконалення організації функціонування господарського механізму підприємств, їх перехід на ринкові економічні відносини з державою та іншими контрагентами;

7. Активізація людського чинника шляхом здійснення кадрової політики.