Надпровідність
Так назвали відкрите Камерлінгр-Оннесом у 1911р. явище повного зникнення опору ртуті, охолодженої зрідженим гелієм. Потім надпровідність було виявлено і у інших металів: Al, Zn, Cd, Ті, Ni, Та.
Не переходять у надпровідний стан "королі" високотемпературної провідності: Аu, Аg, Рt, Сu, а також лужно-земельні метали (Li, Na, К) і феромагнетики.
Підбираючи комбінації сплавів, вчені зуміли створити матеріали, надпровідність яких виникала при охолодженні зрідженим воднем (сплави Nb і Gе).
Через 75 років після відкриття надпровідності Мюллер і Беднорц (Швейцарія) виявили надпровідність у "керамік", — спресованих порошків окисів. Першою з таких керамік була суміш оксидів Ва, Lа і Сu.
Цей матеріал виявляв надпровідність при охолодженні зрідженим азотом (дешевим і простим у роботі).
Заміна Lа на Y ще підвищила температуру переходу у надпровідний стан.
І все ж керамічні надпровідники поки що не знайшли технічного застосування через нестабільність їх складу та погану технологічність (з порошку не вдається виготовляти міцний тонкий дріт).
Для практичного застосування (виготовлення надсильних магнітів, наприклад — для поїздів на "магнітній подушці") все ще використовуються низькотемпературні надпровідники.
У стадії перспективного проекту — надпровідна лінія електропередачі.
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 899;