ТЕМА 10. НЕГЛАСНІ СЛІДЧІ (РОЗШУКОВІ) ДІЇ

ПЛАН:

1. Поняття, класифікація та строки проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

2. Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Клопотання та ухвала про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, їх форма та порядок винесення.

3. Кримінально-процесуальна характеристика окремих видів негласних слідчих (розшукових) дій.

Встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, відповідно до ст. 268 КПК, є негласною слідчою (розшуковою) дією, яка полягає в застосуванні технічних засобів для локалізації місцезнаходження радіоелектронного засобу, в тому числі мобільного терміналу, систем зв’язку та інших радіовипромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобільного) зв’язку, без розкриття змісту повідомлень, що передаються, якщо в результаті його проведення можна встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження.

Проведення згаданої негласної слідчої (розшукової) дії дозволено в межах провадження щодо злочинів (у тому числі невеликої та середньої тяжкості). Ця негласна слідча (розшукова) дія проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в передбаченому главою 21 КПК порядку. Проте у виняткових випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та запобіганням скоєнню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого розділами І, ІІ, IV, VII (статті 201 та 209), IX, XIII, XV, XVII Особливої частини КК України, ця негласна слідча (розшукова) дія може бути розпочата до постановлення ухвали слідчого судді за рішенням слідчого, погодженого з прокурором або рішення прокурора. У такому випадку прокурор зобов’язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді (ч. 1 ст. 250 КПК).

Слідчим суддею, який має право на розгляд клопотань щодо надання дозволу на проведення вказаної негласної слідчої (розшукової) дії, відповідно до положень ст. 247 КПК, є:

- голова апеляційного суду, в межах територіальної юрисдикції якого перебуває орган досудового розслідування (Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційний суд області, апеляційний суд міст Києва або Севастополя);

- інший суддя апеляційного суду, який визначений головою цього суду.

Правом подання вказаного клопотання до слідчого судді наділені:

- слідчий, котрий здійснює досудове розслідування, за погодженням із прокурором, який здійснює процесуальне керівництво за цим досудовим розслідуванням;

- прокурор, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням.

Щодо оперативних підрозділів, то вони наділені правом звертатися до слідчого суді з відповідним клопотанням тільки в межах здійснюваної ними оперативно-розшукової діяльності на підставі ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність». Однак під час кримінального провадження їм категорично заборонено звертатися до слідчого судді з клопотаннями, про що є пряма вказівка в ч. 2 ст. 41 КПК.

У випадках відмови прокурора у погодженні клопотання слідчого до слідчого судді про проведення негласної слідчої (розшукової) дії слідчий має право звернутися до керівника органу досудового розслідування, який після вивчення клопотання за необхідності ініціює розгляд питань, порушених у ньому, перед прокурором вищого рівня, який протягом трьох днів погоджує відповідне клопотання або відмовляє у його погодженні (ч. 3 ст. 40 КПК).

При складанні клопотання про отримання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу потрібно дотримуватися загальної структури клопотання.

У вступній частині клопотання потрібно зазначити:

- посаду, прізвище та ініціали голови апеляційного суду, до якого подається клопотання;

- назву клопотання (клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії – встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу);

- прізвище, ім’я, по батькові слідчого або прокурора, який звернувся з клопотанням;

- найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

- правову кваліфікацію злочину із зазначенням статті (частини статті) КК України;

У мотивувальній частині клопотання потрібно зазначити:

- короткий виклад обставин злочину, у зв’язку з розслідуванням якого подається клопотання;

- обставини, що дають підстави підозрювати особу у скоєнні злочину (вказується лише за наявності підстав підозрювати певну особу у скоєнні злочину);

- відомості про річ, щодо якої необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію, а також ідентифікаційні ознаки, які дозволять її унікально ідентифікувати (наприклад, IP-адресу);

- вид негласної слідчої (розшукової) дії (в цьому випадку – встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу) та обґрунтування строку її проведення (вказується обов’язково за винятком випадків, коли негласна слідча (розшукова) дія спрямована на встановлення місцезнаходження особи, яка переховується від органів досудового розслідування. У таких випадках чітко визначається тільки строк початку, а строк завершення – до встановлення місцезнаходження розшукуваної особи);

- обґрунтування неможливості отримання відомостей про обставини скоєння злочину та місцезнаходження особи, яка його скоїла (або іншої особи, встановлення місцезнаходження якої за наявним у неї радіоелектронним пристроєм має значення для кримінального провадження), в іншій спосіб (ч. 2 ст. 246 КПК);

- обґрунтування можливості отримання під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії доказів, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з’ясування обставин злочину або встановлення осіб, які його скоїли. Потреба наведення таких відомостей продиктована тим, що в ході проведення цієї процесуальної дії суттєво обмежуються конституційні права на невтручання в приватне життя та таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної й іншої кореспонденції. Тому слідчий, прокурор у клопотанні мають довести, що встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (для подальшого його огляду, вилучення тощо) та/або встановлення особи, у якої буде знаходитися вказаний радіоелектронний засіб на момент його встановлення, має суттєве значення для швидкого, повного та неупередженого розслідування, встановлення істини у справі (ст. 91 КПК).

Окрім цих відомостей, у мотивувальній частині потрібно також зазначити:

- коли почався строк досудового розслідування, чи був він продовжений і коли спливає (потреба зазначення цих відомостей обумовлена тим, що за ч. 4 ст. 249 КПК загальний строк, протягом якого в одному кримінальному провадженні може тривати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, не може перевищувати максимальних строків досудового розслідування).

У резолютивній частині клопотання потрібно зазначити:

- прохання розглянути клопотання й дати дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії – встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу;

- строк, протягом якого може бути проведена зазначена негласна слідча (розшукова) дія;

- відомості про додатки до клопотання.

Додатки до клопотання:

до клопотання слідчого, прокурора додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у межах якого подається клопотання, а також ксерокопії матеріалів, якими підтверджується викладені в клопотанні обставини.

Також до вказаного клопотання доцільно додавати копію постанови слідчого (прокурора) про засекречення самого факту проведення негласної слідчої (розшукової) дії відповідно до вимог ч. 1 ст. 246 КПК та статті 4.12.4 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затверджених наказом СБ України від 17.10.2012 № 470 (із відповідними змінами та доповненнями), у якій визнано, що відомості про факт або методи проведення негласної слідчої (розшукової) дії є державною таємницею, строк збереження яких становить 5 років.