Тема 5. Мито та митні збори.
1. Обкладення митом товарів та інших предметів, які переміщуються через митний кордон України здійснюється відповідно до Законів України “О єдиному митному тарифі” (був прийнятий у 1992 р. за увесь термін було внесено та вноситься багато змін). Тариф - система ставок, які визначають розмір оплати різних послуг (наприклад, перевозка вантажів, пасажирів), або за здійснення визначених дій (наприклад, під час імпорту або експорту (митний тариф).
1.1. Мета закону.
Визначає порядок формування та використання Єдиного митного тарифу України під час ввозу на митну територію України та вивезенні за межі території товарів та інших предметів, з метою справляння мита до цих товарів та предметів.
1.2. Сфера дії Закону - єдина митна територія України.
Митне обкладення на територіях спеціальних митних зон регулюється цим Законом, іншими Законами України та міжнародними договорами, які встановлюють спеціальний правовий режим цих зон у кожному окремому випадку.
Єдиний митний тариф України, зміни та доповнення до нього повинні бути офіційно опубліковані у загальнодоступних засобах масової інформації не пізніше ніж за 45 днів до дати уведення їх у дію. В разі, якщо вказані документи не будуть офіційно опубліковані, вони не мають сили.
Офіційною публікацією є публікація у періодичному офіційному виданні Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України. Датою офіційної публікації визнається дата фактичного виходу у світ відповідного номеру цього видання.
1.3. Єдиний митний тариф України - це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, які ввозяться або вивозяться з території України. Єдиний митний тариф України базується на міжнародних визнаних нормах та розвивається у напрямі максимальної відповідності загальноприйнятим у міжнародній практиці принципам та правилам митного діла.
Ставки Єдиного митного тарифу є єдиними для усіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, незалежно від форм власності, організації господарської діяльності та територіального розміщення, за винятком випадків, передбачених Законами України та її міжнародними договорами.
Єдиний митний тариф затверджується Верховною Радою України по пред’явленню Кабінету Міністрів, при якому діє Митно-тарифна рада.
1.4. Мито.
Мито, яке справляється митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.
1.5. В Україні застосовуються такі види мита:
адвалерні - нараховуються у відсотках до митної вартості товару та інших предметів;
специфічні - нараховуються у встановленому грошовому розмірі на одиницю товару та інших предметів;
комбіновані - з’єднують обидва ці види митного обкладення.
1.6. Ввізне мито.
Ввізне мито - грошовий збір, який справляє держава при ввозі (імпорті) товарів, являє собою засіб підвищення цін, підвищення цін на імпортні товари у нутрі країни та зниження їх конкурентоздібності у зрівнянні з місцевими товарами; надходить у доход державного бюджету.
Ввізне мито є диференційним:
- до товарів та інших предметів, які походять з держав, що входять разом з Україною у митні союзи або утворюють з нею спеціальні митні зони та у випадку встановлення будь-якого преференційного* митного режиму згідно міжнародним договорам за участю України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита.
*Преференція - віддання переваги, привілей пільга.
Тобто пільги у відношенні до товарів у вигляді повернення раніш сплаченого мита, звільнення від сплати мита, зменшення ставок мита;
- до товарів та інших предметів, які походять з країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшої сприятливості, означаючим, що іноземні суб’єкти господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги по миту, тобто застосовуються пільгові ставки ввізного мита;
- до інших товарів та предметів застосовуються повні (загальні) ставки ввізного мита, які передбачені Єдиним митним тарифом України.
1.7. Вивізне мито.
Вивізне мито - грошовий збір, справляємий під час вивозу (експорту) товарів; є засобом збільшення доходів державного бюджету за рахунок розвитку експорту.
Вивізне мито нараховується по ставкам, які передбачені Єдиним митним тарифом України.
1.8. Сезонне мито.
Сезонне мито застосовується з метою оперативного регулювання ввозу та вивозу окремих товарів. Термін - не більш 4-х місяців з миті встановлення.
1.9. Особливі види мита.
З метою захисту економічних інтересів України, українських виробників та у випадках, які передбачені Законами України, при ввозі та вивозі товарів незалежно від інших видів мита можуть застосовуватись особливі види мита:
- спеціальне;
- антидемпінгове;
- компенсаційне.
1.9.1. Спеціальне мито:
Спеціальне мито, яке застосовується як захисний захід. Застосовується:
- як засіб захисту українських виробників;
- як засіб захисту національного товаровиробника у випадку, коли товари ввозяться на митну територію України в обсягах, які завдають значний збиток або створюють погрозу завдання значного збитку національному товаровиробнику;
- як захід попередження у відношеннях учасників зовнішньоекономічної діяльності, порушуючих національні інтереси у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
- як відповідний захід на дискримінаційні* або недоброзичливі дії інших держав, митних союзів та економічних групувань, обмежуючих здійснення законних прав і інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та зачіпаючих інтереси України.
*Дискримінація - зменшення прав у міжнародних стосунках - встановлення для представників або організацій якої-небудь держави менших прав, ніж ті, які надані іншим державам.
1.9.2. Антидемпінгове мито.
*Демпінг - (бросовий експорт) - продаж товарів на іноземному ринку по роблено зниженим цінам (бросові ціни) при підвищених цінах на внутрішньому ринку, з метою витиску конкурентів та завоювання зовнішнього ринку.
Антидемпінгове мито застосовується:
- у випадку ввозу на митну територію України товарів, які мають собою об’єкт демпінгу, які завдають шкоду національному товаровиробнику;
- у випадку вивозу за межі митної території України товарів за ціною, суттєво більш низькою, ніж ціни інших експортерів в подібних або безпосередньо конкуруючих товарів у мить цього вивозу, якщо такий вивіз завдає шкоду.
1.9.3. Компенсаційне мито.
Мито, яке справляється у випадках ввозу на митну територію країни товарів, під час виробництва або при вивозі яких , або побічно, використовувались субсидії*, якщо такий вивіз завдає або може завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних товарів або заважає організації чи розширенню виробництва подібних товарів.
*Субсидія - грошова допомога.
2.10. Митна вартість.
Нарахування мита на товари та інші предмети, які підлягають митному обкладенню здійснюється на підставі їх митної вартості, тобто ціни, фактично сплаченої або яка підлягає сплаті за них на мить перетину митного кордону України. Під час визначення митної вартості у неї включають ціну товару, яка вказана у рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати:
*Рахунок-фактура - документ, який засвідчує фактичну поставку товару і (або) справляння послуг та їх вартість. Виписується продавцем (постачальником, підрядчиком) на ім’я покупця (споживача, заказника) після завершення прийняття товару останнім. Рахунок-фактура містить докладний опис (1) та ціну продукції, яку поставили і (або) справлених послуг, номер (2) відвантаженого документу, суму(3) рахунку та інші реквізити і може служити накладною, що відправляється разом з товаром, а при оформленні на спеціальному бланку - як сертифікат походження товару:
- по транспортуванню, навантаженню, розвантаженню, перевантаженню та страхуванню до пункту перетину митного кордону України;
- комісіонні та брокерські;
- плата за використання об’єктів інтелектуальної власності, котра відноситься до даних товарів та іншим предметам і яка повинна бути сплачена імпортером (експортером) прямо або побічно як умова їх ввозу (вивозу).
При явній невідповідності митної вартості товарів та інших предметів, які заявлені, їх вартості, що визначається у відповідності з положеннями (Стат. 16 Митного Кодексу) або у випадку неможливості перевірки її обчислення, митні органи України визначають митну вартість послідовно на базі ціни на ідентичні товари та інші предмети, діючі у провідних країнах-експортерах на такі свої товари.
1.11. Нарахування та сплата мита.
Мито нараховується митними органами України у відповідності з положеннями цього Закону та ставками Єдиного митного тарифу України, діючого на день подання митної декларації і сплачується як у валюті України, так і в іноземній валюті, яку купує Національний банк України.
Мито вноситься у державний бюджет України. Під час визначення митної вартості та сплати мита іноземна валюта перераховується у валюту України за курсом Національного банку України, який використовується для розрахунків по зовнішньоекономічним операціям та діючим на день пред’явлення митної декларації.
Мито сплачується митним органами України, а у відношенні товарів та інших предметів, які пересилаються у поштових відправленнях - підприємствам зв’язку. Порядок надання відстрочки та розстрочки сплати мита встановлюється Державним митним комітетом України.
1.12. Визначення країни походження товарів.
Країною походження товарів визначається країна, де товари були повністю виготовлені або піддані достатній переробці або обробці.
Повністю виготовленими у даній країні визначаються такі товари:
а) корисні викопні, здобуті її території або економічної зони;
б) рослинна продукція, яку виростили на її землі;
в) живі тварини, яких виростили на її території;
г) продукція, одержана від живих тварин;
д) вироблена у ній продукція мисливського, рибальського та морського промислу;
е) продукція морського промислу, добута або виготовлена у Світовому океані суднами даної країни, а також суднами, орендованими (зафрахтованими) нею;
ж) вторинна сировина та відходи, які є наслідком виробничих та інших операцій, що здійснюються у даній країні;
з) товари, вироблені у даній країні виключно з продукції, визначеної у пунктах “а” - “ж” даної статті.
Переробка або обробка товарів у даній країні враховується достатньою, якщо:
товари, які декларуються класифікуються у тарифній позиції іншої, ніж матеріали або вироби, які походять з третіх країн та використані для їх виготовлення. В вартості декларованих товарів частка доданої вартості не менш 50 відсотків.
Не може визнаватися як достатня переробка товарів такі технологічні операції:
- збереження товарів під час їх зберігання або транспортування;
- підготовка товарів до продажу та транспортування (дрібнення партій, формування відправок, сортування, перепакування), прості збірні операції;
- змішування товарів (компонентів) без придання одержаній продукції характеристик суттєво відрізняючих її від початкових складових
1.13. Звільнення від сплати мита, тарифні пільги та преференції.
1.13.1. Звільнення від сплати мита.
Від сплати мита звільняються:
а) транспортні засоби, які виконують регулярні міжнародні перевезення вантажів, багажу та пасажирів, а також предмети матеріально-технічного постачання та спорядження, паливо, продукти харчування та інше майно, необхідне для їх нормальної експлуатації на час перебування у дорозі, у пунктах проміжної зупинки, або придбані за кордоном у зв’язку з ліквідацією аварії (поломки) транспортних засобів;
б) предмети матеріально-технічного постачання та спорядження, паливо, сировина для промислової переробки, продукти харчування та інше майно, яке вивозиться за межі митної території України для забезпечення виробничої діяльності українських та орендованих (зафрахтованих) українськими підприємствами та організаціями суднів, що ведуть морський промисел, а також продукція їх промислу, що ввозиться на митну територію України;
в) валюта України, іноземна валюта та цінні папери;
г) товари та інші предмети, які зробились у наслідку ушкодження до пропуску їх через митний кордон України непридатними до використання як виробів або матеріалів;
д) товари та інші предмети, які підлягають обертанню у власність держави;
е) предмети, які ввозяться в Україну для офіційного и особистого користування або які вивозяться за кордон організаціями та особами, які у залежності з міжнародними договорами України і Законами, користуються правом безмитного ввозу в Україну та безмитного вивозу з України таких предметів;
є) товари та предмети, які походять з митної території України та ввозяться назад на цю територію без обробки або переробки, а також товари та інші предмети іноземного походження, які вивозяться назад за межі митної території України без обробки або переробки;
ж) товари та інші предмети, які ввозяться назад на митну територію України походженням з іншої території, мито яким було сплачено під час першого ввозу на митну територію України та тимчасово були вивезені за її межі;
з) товари та інші предмети, які вивозяться назад за межі митної території України походженням з цієї території, мито по яким було сплачено під час першого вивозу за межі території України та тимчасово були увезені на цю територію;
і) товари (крім підакцизних), що імпортуються всеукраїнськими та міжнародними об’єднаннями громадян, які постраждали у наслідку Чорнобильської катастрофи, у статуті діяльності яких передбачено надання соціальної та медичної допомоги постраждалим у наслідку Чорнобильської катастрофи, підприємствам та організаціям, засновниками яких є ці об’єднання, при умові, що особи, що постраждали у наслідок Чорнобильської катастрофи складають не менш 75 відсотків загальної кількості членів об’єднань та працюючих на цих підприємствах (Перелік цих об’єднань, перелік товарів та їх обсяги затверджуються Кабінетом міністрів України).
Тимчасово, до 1 січня 2008 р. ввізне мито не справляється при ввозі товарів (включаючи машинокомплекти), які використовуються для будівництва та виробничої діяльності підприємств по виробництву автомобілів та запасних частин до них з інвестицією (у тому числі іноземної) виключно у грошовій формі, яка складає суму, еквівалентну не менш 150 мільйонів доларів США по офіційному курсу Національного банку України на день внесення такої інвестиції в їх уставний фонд, зареєстрований у законному порядку. Порядок та обсяг ввозу цих товарів встановлюється Кабінетом Міністрів.
У випадку порушення цільового використання вказаних товарів платник податків повинен сплатити ввізне мито у встановленому законом порядку.
На період виконання робіт по підготовці до виведення енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворювання об’єкту “Схованка” в екологічно безпечну систему ввізне мито не сплачується при ввозі (пересиланні) на митну територію товарів (сировини, матеріалів, обладнання і механізмів), що надходять у рамках міжнародної технічної допомоги, яка надається на неоплатній та безповоротній підставі для цього та для забезпечення соціального захисту робітників ЧАЕС та населення міста Славутич.
Тимчасово, до 1-го січня 2004 р., ввізне мито не справляється під час ввозу (пересилання) товарів (сировини, матеріалів, обладнання та механізмів) які використовуються для розвитку виробництва та створення нових робітничих міст у місті Славутич. Перелік цих товарів та обсяги їх ввозу кожен рік затверджується Кабінетом Міністрів. Перелік суб’єктів господарської діяльності, які користуються пільгами у відношенні сплати ввізного мита, затверджується виконавчим комітетом м. Славутич.
1.13.2. Зниження митного обкладення.
Допускається зниження ставок мита при ввозі на митну територію України та вивозі за її межі товарів інших предметів.
а) відремонтованих і раніш ввезених на митну територію України або вивезених за межі цієї території;
б) пошкоджених до пропуску їх через митний кордон України, але придатних до використання як виробів або матеріалів;
в) при ввозі предметів дитячого асортименту ставки мита зменшуються на 50 відсотків.
г) у інших випадках, яких визначає Кабінет Міністрів.
1.13.3. Обкладення митом під час перетину кордону спеціальних митних зон.
Допускається безмитний ввіз та вивіз або пільгове обкладання митом товарів, які:
- ввозяться у спеціальні митні зони на території України для кінцевого споживання у цих зонах;
- вивозяться із спеціальних митних зон для споживання за межами митної території України і походять з цих зон;
- вивозяться із спеціальних митних зон на митну територію і походять з цих зон.
Розмір пільг встановлюється Верховною Радою.
1.13.4. Тарифні преференції.
Допускається встановлення преференцій по ставкам Єдиного митного тарифу України у вигляді звільнення від обкладення митом, зниження ставок мита або встановлення квот на преференційний ввіз у відношенні товарів та інших предметів, які походять з держав, що утворюють з Україною митний союз або зону вільної торгівлі;
походять з країн що розвиваються, та користуються загальною системою преференцій;
обертаються у прикордонній торгівлі.
1.13.5. Умовно-безмитний ввіз та вивіз.
На тимчасово увезені-вивезені товари, якщо вони повертаються у незмінному стані - без мита. Термін встановлюється Митним Кодексом.
1.13.6. Повернення мита.
Мито, яке сплачено за товари, увезені на митну територію України для збирання, монтажу, переробки або обробки з послідовним зворотним вивозом на протязі одного року, може бути повністю, або частково повернуто власнику товарів при їх вивозі за межі митної території України з пред’явленням свідоцтва о використанні цих товарів з метою, яка вказана.
1.13.7. Повернення зайво справленого і справляння мита яке не добрали.
Сума зайво справленого мита підлягає поверненню власнику товару по його вимаганню на протязі одного року з миті митного оформлення.
Мито, яке не сплачено у термін на який були надані відстрочка та розстрочка сплати, повинне бути сплачено. Вчасно не сплачене мито справляється за увесь час заборгованості бюджету нарахуванням пені у розмірі 0,2 відсотка суми недоїмки за кожен день просрочки, враховуючи день сплати.
Дата добавления: 2015-08-08; просмотров: 867;