Putchar(с);

с- змінна символьного типу, котрій попередньо було присвоєно деяке значення.

2. Стрічки і дії з ними.

Для опрацювання масивів символів у мові C++ є стандартні функції, які опи­сані у модулі string.h. Розглянемо деякі з них.

stгlеn(<рядок>) - визначає фактичну кількість символів у рядку, застосовується у виразах;

strcat(r1, r2) - команда з'єднання рядків г1, г2 в один ря­док, результат присвоює змінній r1;

strncat(r1, r2, n) - до змінної г1 додає перших n символів рядка г2, команда;

strcpy(r1, r2) - копіює символи з рядка г2 в рядок г1, команда;

strncpy(r1, r2, п) - копіює перших n символів рядка г2 в рядок г1, команда;

strchr(r1, <символ>) - визначає перше входження деякого символу у рядок г1 так: повертає рядок, який почи­нається від першого входження заданого символу до кінця рядка г1, застосовується у виразах;

strrchr(r1, <символ>) - визначає останнє входження зада­ного символу у рядок, застосовується у виразах;

strspn(r1,r2)- визначає номер першого символу, який входить у рядок г1, але не входить у рядок г2, застосовується у виразах;

strstr(r1, r2) - визначає в рядку г1 підрядок, що починаєть­ся з першого входження рядка г2 у рядок М, засто­совується у виразах;

strtok(r1, r2) - визначає частину рядка г1, яка закінчується перед першим однаковим символом рядків г1 та г2;

strnset(r1, <символ>, n) - вставляє n разів заданий символ перед рядком г1, застосовується у виразах;

strupr(rl) - перетворює усі малі літери рядка у великі;

strlwr(rl) - перетворює усі великі літери рядка у малі;

strrev(rl) — записує рядок у зворотному порядку.

Приклад . Розглянемо результати застосування функцій до таких змінних:

charsambir[] = "Самбірський технікум",

c [ЗО] = "СТЕТІ ",

r1[30] = “”;

char *p;

int n;

Зауваження. Функції перетворення літер strlwr і strupr діють лише для латинського алфавіту. Крім того, у деяких версіях мови C++ ці функції можуть записуватись інакше: _strlwr, _strupr.

У бібліотеці stdlib.h є стандартні функції перетворення типів даних. Зокрема, функція atoi(r1) перетворює рядок сим­волів г1 у дане цілого типу int, а функція itоа(<числове дане>, r1, <система числення>) - дане цілого типу int у рядок г1. Для пере­творення даних типу double у рядок символів визначена функ­ція gcvt(<числове дане>, <кількість знаків у числі>, г1), а обернену дію виконує функція strtod.

Тема. Методи впорядкування даних в масивах.

План

1. Пошук мінімального(максимального) елемента.

2. Метод обміну («бульбашки»).

3. Методом вставки

4. Метод вибору.

5. Шейкерне сортування

6. Метод приєднання

1. Пошук мінімального(максимального) елемента.

Пошук найменшого (найбільшого) елемента здійснюватимемо за таким алгоритмом. Від початку до кінця масиву відкриватимемо послідовно по одному елементу і на кожному кроці визначатимемо найменший (найбільший) елемент. На першому кроці найменшим (найбільшим) буде саме цей перший елемент а[1]. На другому кроці порівняємо новий відкритий елемент а[2] з тим мінімумом (максимумом), який ми вже маємо. Якщо новий елемент менший (більший) того мінімального (максимального), що визначений на попередньому кроці, то запам'ятаємо його, інакше залишимо старий результат. Таким чином, дійшовши до кінця масиву визначимо мінімальний (максимальний) елемент всього масиву.