Постанова: види і зміст.

Постанова суду - процесуальний акт у судовій справі, який виноситься у справах про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, а також колегією суддів за наслідками перегляду судами апеляційної інстанції судових рішень, які не набрали законної сили, та судами касаційної інстанції – судових рішень господарського суду, які набрали законної сили, а також акт, який приймається пленумом Вищого господарського суду України та президією Вищого господарського суду України.

Порядок прийняття постанови і вирішення питань щодо розгляду справи регулюється ст. 4⁷ ГПК. Постанова приймається суддями за результатами обговорення усіх обставин справи більшістю голосів суддів. У такому ж порядку вирішуються питання, що виникають у процесі розгляду справи. Жодний із суддів не має права утримуватися від голосування. Головуючий суддя голосує останнім. Суддя, не згодний з рішенням більшості складу колегії суддів, зобов'язаний підписати процесуальний документ і має право викласти письмово свою окрему думку, яка долучається до справи, але не оголошується. Підготовку проекту постанови здійснює головуючий колегії суддів або за його дорученням - будь-який суддя цієї колегії.

У п. 23 інформаційного листа від 20.10.2006 р. N 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" Вищий господарський суд України на запитання, який процесуальний документ має прийматися апеляційним господарським судом за результатами апеляційного провадження у разі залишення позову без розгляду, відповів таке. Відповідно до пункту 3 статті 103 ГПК апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право, зокрема, залишити позов без розгляду повністю або частково. Оскільки згідно з частиною першою статті 105 названого Кодексу за наслідками розгляду апеляційної скарги (подання) приймається постанова, то й у даному разі апеляційною інстанцією має бути прийнято зазначений процесуальний документ з одночасним вирішенням у ньому, зокрема, питання щодо скасування чи зміни судового рішення місцевого господарського суду з відповідної справи.

Частина 2 статті 105 ГПК містить вимоги до змісту постанови апеляційного господарського суду, яка виноситься за наслідками апеляційного перегляду.

У постанові мають бути зазначені:

1) найменування апеляційного господарського суду, який розглянув апеляційну скаргу, склад суду, номер справи і дата прийняття постанови;

2) найменування сторін і найменування особи, яка подала скаргу (подання);

3) найменування місцевого господарського суду, рішення якого оскаржується, номер справи, дата прийняття рішення, прізвище судді (суддів);

4) стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду;

5) підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення;

6) доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу (подання);

7) обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів;

8) у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду - доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції;

9) висновки за результатами розгляду апеляційної скарги (подання);

10) новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Якщо за результатами апеляційного перегляду апеляційний господарський суд скасовує рішення місцевого господарського суду і приймає нове рішення, його зміст повинен відповідати вимогам ст. 84 ГПК.

У п. 26 інформаційного листа від 20.10.2006 р. N 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" Вищий господарський суд України на запитання, якщо судом першої інстанції позов задоволено частково, а апеляційна інстанція дійшла висновку про необхідність відмови у позові, то чи підлягає резолютивна частина рішення місцевого господарського суду зміні в частині задоволення позову або скасуванню в повному обсязі, відповів таке. Відповідне питання моє вирішуватися з огляду на конкретні обставини певної справи та з урахуванням такого. Оскаржуване судове рішення, яке є незаконним частково, підлягає скасуванню в частині, що суперечить закону та не ґрунтується на зібраних у справі доказах. В тій його частині, яка відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості судового рішення, визначених законом підстав для скасування рішення немає. У разі часткового скасування рішення місцевого господарського суду апеляційною інстанцією у відповідній частині приймається нове рішення. Що ж до зміни резолютивної частини судового рішення, то вона може стосуватися окремих елементів цієї частини (як - от розміру стягуваної суми, сум стягуваних судових витрат тощо), але не повинна зачіпати основного висновку господарського суду першої інстанції стосовно прав та обов'язків сторін спору.

Відповідно до п. 12 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 р. N 04-5/366 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" питання про відстрочку або розстрочку виконання постанови апеляційного суду та порядку її виконання вирішується апеляційним судом одночасно з прийняттям постанови за результатами перегляду судового рішення, про що зазначається у постанові. В інших випадках, коли відповідну заяву подано після прийняття постанови апеляційним судом, зазначені питання вирішуються господарським судом, який розглянув справу у першій інстанції, з винесенням ухвали на підставі ст. 121 ГПК.

Відповідно до п. 10 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 р. N 04-5/366 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" апеляційний суд вправі прийняти додаткову постанову за заявою особи, яка бере участь у справі, або за своєю ініціативою у разі, якщо він скасував рішення господарського суду першої інстанції повністю або частково і прийняв нове рішення (пункт 2 статті 103 ГПК). Додаткову постанову може бути прийнято апеляційним судом з підстав і в порядку, зазначеному у статті 88 ГПК.

Згідно із частиною 3 статті 105 ГПК постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Оскільки відповідно до ст. 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі, постанова апеляційного господарського суду за правилами статті 85 ГПК оголошується у судовому засіданні після закінчення апеляційного розгляду справи. За згодою сторін може бути оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови, про що зазначається у протоколі судового засідання. Однак правила ст. 85 ГПК щодо набрання постановою законної сили в апеляційній інстанції не застосовуються.

Частина 4 статті 105 ГПК встановлює строк надіслання сторонам у справі постанови апеляційного господарського суду. Ця постанова надсилається протягом п'яти днів з дня її прийняття. Це означає, що протягом цього часу повинен бути виготовлений і розісланий повний текст постанови.

Відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, постанова апеляційного господарського суду надсилається учасникам процесу рекомендованою поштою.

У інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.04.2006 р. N 01-8/839 "Про деякі питання, пов'язані з видачею наказів господарськими судами" зазначається, що у судовій практиці мають місце ситуації, за яких до апеляційних господарських судів надходять касаційні скарги (подання) на постанови цих судів, прийнятих за результатами перегляду судових рішень місцевих господарських судів; надсилаючи у зв'язку з цим касаційну скаргу (подання) разом зі справою безпосередньо до Вищого господарського суду України, суди апеляційної інстанції тим самим подеколи унеможливлюють своєчасну видачу місцевим господарським судом стягувачеві наказу на виконання судового рішення. З урахуванням викладеного апеляційним господарським судам необхідно враховувати, що згідно з частиною четвертою статті 85 ГПК у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією; відповідно до частини третьої статті 105 ГПК України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття; частиною першою статті 116 ГПК України передбачено, що наказ господарського суду на виконання судового рішення видається стягувачеві або надсилається йому після набрання цим рішенням законної сили. Отже, господарський суд апеляційної інстанції, прийнявши постанову за результатами перегляду рішення суду першої інстанції, повинен повернути матеріали відповідної справи до місцевого господарського суду. Якщо зазначену постанову оскаржено в касаційному порядку, матеріали справи у разі необхідності видачі судом першої інстанції наказу на виконання рішення і в цьому випадку мають бути повернуті до цього суду, який, видавши стягувачеві зазначений наказ, надсилає їх до Вищого господарського суду України для здійснення касаційного провадження.

Частина 5 статті 105 ГПК встановлює право на оскарження постанови апеляційного господарського суду в касаційному порядку.

У п. 10 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 р. N 04-5/366 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" зазначається, що коли апеляційний господарський суд з підстав і в порядку, зазначеному у статті 88 ГПК, прийняв додаткову постанову, то таку постанову також може бути оскаржено у касаційному порядку.