Позика.

Позика — передача активів у грошовій або натуральній формі на певний обумовлений час. Позичальник повертає позикодавцеві позику - таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики може бути безпроцентним, або під певні проценти, що регламентується Цивільним Кодексом України.

Державна позика - форма державного кредиту, тобто сукупність врегульованих правом грошових відносин, в яких д-ва виступає позичальником, а населення та юридичні особи — кредиторами. Д. п. поділяються: за місцем здійснення — на внутрішні, які випускаються для розміщення на тер. країни, і зовнішні, які одержуються за її межами; за строками — на короткострокові, середньострокові та довгострокові; за формою виплати доходу—на виграшні, відсоткові, відсотково-виграшні, безпрограшні. Д. п. здійснюється шляхом випуску і реалізації облігацій, казначейських зобов'язань та ін. видів державних цінних паперів. Вони надаються на принципах зворотності, строковості й відплатності. Д. п. регулюються Законами України «Про цінні папери і фондову біржу» (1991), «Про банки і банківську діяльність» (1991), «Про державний внутрішній борг України» (1992), «Про бюджетну систему України» (1995) та ін. нормативними актами, які ухвалюються відповідно до рішень про здійснення Д. п.

Зовнішня позика — це кредит, отриманий від іноземних кредиторів (наданий закордонним позичальникам), здійснення якого обумовлено появою кредитних відносин між державами, установами, банками, міжнародними корпораціями. Являє собою передачу позикодавцем позичальникові певної суми коштів (або товарних послуг на цю суму) на строк, після закінчення якого позичальник зобов'язується повернути кредиторові з відсотками взяту суму.

Державні зовнішні позики можуть розміщатися або з доручення держави приватними банківськими синдикатами (за умови виплати їм комісійних), або безпосередньо одною державою іншій (безоблігаційні позики). Приватні зовнішні позики реалізуються у формі експортних кредитів, банківських кредитів і ін.

Розрізняють також іноземні позики, отримані на ринку капіталів однієї країни в її національній валюті; євровалютні позики, отримані на ринках капіталів декількох країн або на ринку однієї країни, але в іноземній для цієї країни валюті; іноді позики надаються у валюті країни-боржника. По строках зовнішні позики діляться на короткострокові, середньострокові й довгострокові. Залежно від ставок і режиму виплати по них відсотків різняться пільгові позики й позики на комерційних умовах.