ЕНЕРГОКОНСАЛТИНГ

1. Загальні відомості про энергоконсалтинг

2. Енергоконсалтинг і реалізація планів енергозбереження

3. Енергоконсалтингові напрямки

1.Загальні відомості про энергоконсалтинг

Енергоконсалтинг – це система консультацій у сфері раціонального використання енергії на усіх етапах виробництва, перетворення, розподілу і використання.

Енергоконсалтинг реалізують енергоконсультанти, що працюють в енергоконсалтингових компаніях.

Енергоконсультанти, як правило, інженери, які мають спеціальну підготовку та досвід роботи.

До енергоконсультантів висувають високі професійні та кваліфікаційні вимоги:

1. Вища освіта, близьке до профілю роботи.

2. Досвід практичної роботи не менше п'яти років по обраному

напрямку.

3. Здатність переконувати людей (персонал підприємства, керівництво, енергоменеджера).

4. Здатність швидко вникнути суть проблеми і запропонувати ефективне рішення при мінімальних витратах коштів.

Енергоконсультанти працюють за наступними напрямками:

1. Енергозбереження в існуючих житлових, адміністративних і виробничих будинках.

2. Модернізація теплопунктів і систем централізованого теплопостачання.

3. Економія електроенергії в громадських будівлях.

4. Управління системами подачі води, тепла та електроенергії в житлових,

адміністративних і виробничих приміщеннях.

До послуг енергоконсультантів і в цілому енергоконсалтингових компаній можуть вдаватися як окремі власники квартир, будинків, гаражів, так і керівники підприємств, фірм і навіть держав.

Послугами енергоконсультантів можуть користуватися енергоаудитори, енергоменеджери при виникненні нетривіальних ситуацій, що потребують швидкого вирішення проблеми найбільш ефективним, нестандартним способом. Тому енергоконсультант повинен бути спеціалістом з широким кругозором.

2.Енергоконсалтинг і реалізація планів енергозбереження

Енергоконсультантів зазвичай залучають до роботи зі складання плану заходів з енергозбереження. Першою основою планів заходів з енергозбереження є Закон України про енергозбереження. Техніко–економічною основою заходів з енергозбереження є аналіз результатів енергоаудиту підприємства.

План заходів з енергозбереження ділиться на дві половини. Перша половина – перелік цілей, які необхідно досягти; друга половина – перелік заходів, які необхідно здійснити для досягнення поставлених цілей. Перед початком реалізації плану заходів з енергозбереження обов'язково проводять детальний аналіз, в якому використовуються точні дані по енергоспоживанню на даному підприємстві, терміни окупності заходів при існуючих тарифах на електроенергію, вартість сировини, матеріалів, енергоносіїв, палива тощо. Рішення про впровадження плану заходів з енергозбереження приймається групою енергоконсультантів, які керуються єдиною методикою, що забезпечує стандартний підхід. Використання енергоконсультантів, що мають широкий професійний кругозір і великий практичний досвід є надійною гарантією успіху впровадження заходів з енергозбереження.

Часто у підприємств не вистачає власних коштів для фінансування прийнятих заходів з енергозбереження. У цьому випадку необхідно залучати інвесторів з боку, а енергоконсультантів використовують для роз'яснення інвесторам усих тонкощів заходів з енергозбереження, щоб переконати у вигідності вкладання грошей та планування заходів щодо енергозбереження. Таким чином, енергоконсультант виконує роль радника.

3.Енергоконсалтингові напрямки

Зазвичай енергоконсультанти зосереджують свою діяльність з певних напрямів, так званими «консалтинговими схемами», що дозволяє більш поглиблено вивчати конкретні проблеми енергозбереження.

Розглянемо для прикладу діяльність існуючих в Данії консалтингових груп.

VКО – консалтингова група, заснована в 1982 р. Діяльність цієї групи спрямована на власників і кербудів багатоквартирних будинків, адміністративних будівель, торгових приміщень, центрів побутового обслуговування. Завдання енергоконсультантів – переконати власників у необхідності та вигідності впровадження більш досконалих систем опалення. У цьому напрямі працює близько 800 енергоконсультантів, які мають базову освіту інженерів–енергетиків.

ЕК – консалтингова група, заснована в 1977 р., займається модернізацією інженерного обладнання будинків і теплоізоляцією комунікацій, стін і дахів. Група налічує до 2000 енергоконсультантів з базовою архітектурною освітою і спеціальною підготовкою в області енергозбереження.

OR – консалтингова група, заснована в 1980 р., як відповідь на енергетичну кризу 1979 р. Енергоконсультанти займаються питаннями раціонального використання нафтопродуктів для опалення одно–сімейних будинків. Ця група є одна з найбільш численних – близько 5000 енергоконсультантів з вищою інженерною теплотехнічною освітою.

EL – консалтингова група, заснована в 1987 р. для роботи з оптимізації електроспоживання. Налічує близько 300 осіб інженерів – електротехніків.

GAS – група, заснована в 1987 р., займається оптимізацією газоспоживання в промисловості та будівництві. У групі працює приблизно 150 інженерів–теплотехніків.

Е–група, заснована в 1993 р. для консультування по енергоспоживанню.

Тема6

ЕНЕРГОМОНІТОРИНГ

1 Загальні відомості про енергомоніторинг

2 Цільовий енергомоніторинг (ЦЕМ)

3 Етапи впровадження цільового енергомоніторингу

1.Загальні відомості про енергомоніторинг

Енергомоніторинг – це система збору, аналізу і контролю даних по енергоспоживанню.

Енергомоніторинг може бути самостійною системою або частиною системи енергоаудиту.

У будь-якому разі від повноти і якості збирається і аналізованої інформації з енергозбереження залежить успіх впровадження енергоменеджменту.

Для нормального функціонування енергомоніторинга як системи необхідна оптимальна кількість і якість інформації.

Надлишок або недолік інформації по енергоспоживанню неприпустимий.

При надлишку інформації ускладнюється її своєчасний аналіз і зростають витрати на її переробку.

При нестачі інформації знижується її достовірність.

Існує певна процедура збору інформації, яку не можна порушувати. Збирати інформацію необхідно в фіксовані проміжки часу – дні, тижні і години. Наприклад, на одній і тій же технологічної установці енергоспоживання в понеділок о 10 ранку може сильно відрізнятися від енергоспоживання в п'ятницю о 15 годині.

Частота виміру свідчень енергооблікових приладів може сильно залежати від характеру технологічного процесу. Наприклад, для енергоінтенсивних процесів іноді необхідно зробити кілька вимірів енергоспоживання протягом доби, підсумувати результати і розділити на кількість вимірів, тобто прийняти середньодобове енергоспоживання.

2.Цільовий енергомоніторинг (ЦЕМ)

Цільовий енергомоніторинг – це система збору, аналізу і контролю даних по енергоспоживанню в залежності від кількості виробленої продукції.

Цільовий енергомоніторинг (ЦЕМ) був розроблений у Великобританії в 1980–1989 р.р.

Бажаючи поліпшити систему енергозбереження в країні, британське міністерство фінансів виділило значні суми грошей для проведення ретельного енергоаудиту. Результати цього дорогого заходу були невтішними. Був отриманий «знімок» енергоспоживання, який не дає уявлення про ефективність використання енергоресурсів, так як було неясно скільки енергії було витрачено на виробництво одиниці продукції.

Було вирішено виділити додаткові кошти на проведення «динамічного» енергоаудиту, який би зв'язав енергоспоживання з обсягом продукції. Так виник цільової енергомоніторинг.

У процесі проведення ЦЕМ у Великобританії було встановлено існування чотирьох видів залежностей енергоспоживання від обсягу випущеної продукції (рис. 5.1).

Рисунок 5.1 – Залежність енергоспоживання від обсягу випущеної продукції

3.Етапи впровадження цільового енергомоніторингу

Цільовий енергомоніторинг, як і енергоаудит, і енергоменеджмент впроваджується або проводиться поетапно. Різниця лише в масштабах часу. Якщо цикл енергоменеджменту – кілька місяців, енергоаудиту – кілька тижнів, то цільового моніторингу – всього кілька днів, найчастіше тижневий цикл.

ЦЕМ тісно пов'язаний зазвичай з енергоаудитом і реалізацією планів заходів з енергозбереження.

Впровадження ЦЕМ передбачає наступні етапи:

Перший етап – збір даних про енергоспоживання за допомогою приладів, наявних у так званих енергооблікових центрах (ЕОЦ), які являють собою один або кілька однотипних приладів обліку, встановлених при енергоспоживаючому обладнанні або у виробничому приміщенні (цеху, дільниці).

Другий етап – визначення цілей для кожного ЕОЦ шляхом встановлення зв'язків між енергоспоживанням і обсягом продукції. Зазвичай це рівняння регресії виду Е = Е₀ + aV, де константи Е₀ і а визначаються на основі обробки отриманої інформації.

Третій етап – щотижневий звіт за результатами аналізу енергоспоживання і визначення економії або перевитрати енергії і вироблення та вжиття заходів щодо усунення перевитрати.

Четвертий етап-звіт відповідальних осіб за ЕОЦ для перевірки якості їх роботи і підвищення достовірності отриманих даних по енергоспоживанню.

П'ятий етап–обговорення роботи ЕОЦ по збору інформації про енергоспоживання на засіданнях групи енергоменеджменту з метою підвищення рівня мотивації діяльності по збору даних.

Шостий етап-реалізація заходів щодо зниження рівня енергоспоживання, в першу чергу безвитратних і маловитратних, а також залучення потенційних інвесторів.

Рисунок 5.2 – Схема поетапного впровадження енергомоніторингу