Підлоги.

В залежності від призначення приміщення підлоги повинні відповідати основним вимогам: бути міцними до різноманітним механічним впливам, не прогинатися під впливом навантажень, бути не слизькими, безшумними пори пересуванні на них, забезпечувати необхідну ізоляцію перекриття в цілому, володіти низьким тепло поглинанням, не виділяти порохів, легко чиститися. Підлоги мають бути красивими, водонепроникними. Конструкція підлоги залежить від типу перекриття і визначаються проектом.

Підлогу влаштовують на ґрунті або на міжповерховому перекритті. Конструкція підлоги складається з ряду шарів, кожний з яких має функціональне призначення. Верхній шар – покриття підлоги. За матеріалом покриття називається тип підлоги.

Прошарок – шар, що пов’язує покриття з нижче лежачим шаром, або служить пружною основою для покриття. В якості прошарку використовують мастики, папір, картон або пергамін, деревоволокнисті плити, синтетичні клеї. Для вирівнювання поверхні, роблять стяжку з цементно-піскового розчину, асфальту, легкого бетону тощо. Підстилаючий шар товщиною 80-100 мм (вапняково-шутровий, шлаковий, гравійний, глинобитний) вкладають по ґрунту, він слугує для розподілу навантаження на основу. При підвищених навантаженнях роблять бетонний підстилаючий шар, при необхідності, армують його.

Для захисту підлоги від ґрунтових вод, для захисту основи підлоги (ґрунту або перекриття) від води, що знаходиться в приміщенні (душові, вани, тощо), служать гідроізоляційні шари.

Теплоізоляційний шар вкладають по перекриттю, на межі опалювального і неопалювального приміщення (над підвалом або над лоджією). Він може бути з деревоволокнистих плит, плит легкого бетону, шлаку, керамзиту).

Звукоізоляційний шар виконують з піску, легкого бетону, або у вигляді повітряного прошарку.

За конструкцією підлоги ділять на монолітні, зі штучних і рулонних матеріалів.

До монолітних, або безшовних, підлог відносять цементні по бетонній основі, террацові (верхній шар 20-25 мм з цементного роз створу із мармуровою крошкою, ксилолітові (су месі каустичного магнезиту, водного розчину хлористого магнію і деревної тирси загальною товщиною 25 мм), мастикові наливні по стяжці з цементно-піскового розчину.

Штучні підлоги – з плит (керамічні, із синтетичних матеріалів), мозаїчні з килимової мозаїки.

Дощаті підлоги за конструкцією поділяють на одно- і двошарові. Підлоги із деревоволокнистих плит економічні за дощаті.

Паркетну підлогу роблять з невеличких (12-17 мм) дощечок по бетонній або дощатій основі, по товстому папері для усунення скрипу при ходьбі. В залежності від взаємного розташування дощечок паркетна підлога може бути різного малюнку (наприклад, “в ялинку”, “в квадрат”). Деревину використовують твердих порід (дуб, бук тощо).

Підлоги з природного каміння (холодні) виконують у холах громадських будинків, в магазинах, готелях тощо. Використовують як тверді породи каміння (граніт, базальт тощо), так і менше міцні (вапняк, пісковик, мармур). Мозаїчні підлоги набирають із відходів виробництва у відповідності з малюнком, зв’язують розчином.

Деталі підлоги включають плінтуси і галтелі, що закривають зазори в 102 см, що лишають спеціально для того, щоби усадка стін не впливала на горизонтальність підлоги. Плінтуси і галтелі можуть бути дерев’яними, керамічними або бетонними.