Відновлювання текстів, що згасають

Відновлювання текстів, що вицвіли або згасли, є складовою частиною забезпечення збереженості документів. Під згасанням зображення розуміють зменшення контрастності, тобто різниці оптичних густин елементів зображення і прогалин документів. При цьому зображення візуально (частково чи повністю) не сприймається.

Раніше відновлювання згасаючих текстів досягалось хімічними методами, зокрема шляхом застосування якісної реакції на іон тривалентного заліза в залізогаллове чорнило. Загальні недоліки всіх хімічних методів відновлення текстів такі: зміна зовнішнього виду і хімічної природи засобів писання; дія на текст реактивів, які знижують довговічність документів; відсутність гарант виявлення тексту на документах з різною природою засобів писання; можливість повної втрати початкових слідів зображення.

Для відновлювання слабоконтрастних і невидимих текстів застосовують фізико-фотографічні методи, які базуються на використанні ультрафіолетового, видимого та інфрачервоного випромінювань. Нині розроблено методи кольорографії, фотографування у відбитих ультрафіолетових і інфрачервоних проміннях, у спектрі видимої люмінесценції, у поляризованому світлі. Суть цих методів полягає у тому, що під час експонування світлом відповідного спектрального складу, між основою і текстом документа виникає різниця контрастів і яскравості, яка фіксується фотографічними матеріалами. Так, при експонуванні документів за допомогою джерела ультрафіолетового світла елементи тексту частково поглинають проміння (за рахунок чорнила у штрихах), а прогалини їх відбивають.

Перевага фізико-фотографічних методів така: висока чутливість виявлення і реєстрації малих концентрацій речовин (особливо у люмінесцентному методі); незмінність зовнішнього виду і хімічної природи документа; виключення можливостей втрати слідів зображення або яких-небудь інших елементів документа; можливість проводити підсилення, маскування, розмножування фотографічних зображень.