Мікрофільми

Мікрофільм – комплект мікрофотокопій документів на рулонній плівці, об'єднаних на підставі якоїсь спільної ознаки. Основні типи мікрофільмів – рулонні мікрофільми у відрізку, мікрофіші, апертурні перфокарти, клясерні картки “джекет”. Для одержання страхових копій застосовуються рулонні мікрофільми на перфорованій і неперфорованій фотографічній плівці завширшки 16 і 35 мм.

Страховий фонд НАФ України створюють з метою зберігання цінної інформації на випадок втрати або пошкодження оригіналів. Для документів з паперовою основою страховими копіями є негативні мікрофільми. Мікрофільм страхового фонду призначений для виготовлення з нього мікрофільмів поточного використання і репродукування документа у випадку його втрати. Компактність мікрофільмів створює умови для розроблення і використання механізованих і автоматизованих систем для забезпечення швидкого пошуку і оперативного розмножування будь-яких документів, незалежно від мови, формату і змісту.

Мікрофільми у відрізку є частиною рулонної плівки завдовжки не менше 230 мм, на якій розміщується декілька десятків кадрів. Їх застосовують для зберігання малооб'ємних документів з великою інтенсивністю використання.

Мікрофіші та мікрокарти (декілька мікрофіш) є пласкими формативними мікрофільмами. Мікрофіші – листи фотоплівки формату 105х148 мм, які містять від 60 до 3200 кадрів, залежно від кратності зменшення.

Останнім часом для одержання позитивних копій та негативних мікрофільмів застосовують безсрібні фотоматеріали, наприклад, везикулярні плівки. Світлочутливим шаром, котрий наносять на прозору поліетилентерефталатну основу, є термопластичний полімер, в якому дисперговано солі діозонія. Застосування нових матеріалів дозволяє протягом кількох секунд одержати копію у звичайному (незатемненому) приміщенні. При цьому значно скорочуються витрати срібла, забезпечується одержання копій з великим ступенем зменшення (до 42) і високою стабільністю зображення копій, спрощується технологічний процес одержання копій.