Nom. plur. /Acc.plur. m, fмає закінчення -es; n -ia.
NB!Деякі прикметники ІІІ відміни відмінюються як іменники приголосної групи.
dives, divitis багатий;
pauper, pauperis бідний, злиденний;
vetus, veteris cтapий;
princeps, principis пepший, гoлoвний;
particeps, participis причетний;
compos, compotis той, що володіє;
memor, memoris пам’ятний.
Деякі із цих прикметників за значенням близькі до іменників: patriceps, participisпричетний; той, що бере участь = учасник.
| Чи знаєте Ви? Для історії римської культури важливим було засвоєння римлянами образів грецької міфології. Їм присвоюють нові імена: Юпітер (у греків Зевс), Юнона (Гера), Нептун (Посейдон), Плутон (Аїд), Церера (Деметра), Веста (Гестія), Мінерва (Афіна), Венера (Афродіта), Амур (Ерот), Вулкан (Гефест), Марс (Арес), Діана (Артеміда), Меркурій (Гермес) та інші. Окрім верховних богів-олімпійців і другорядних божеств, які населяли навколишній світ античної людини, є ще чимало цікавих постатей. Це титани (найвідоміший – Прометей); герої напівлюди-напівбоги (на зразок улюбленця античності Геркулеса – Геракла); легендарні митці (Орфей, Пігмаліон, Дедал зі своїм сином Ікаром); міксантропічні, тобто наділені людськими ознаками химерні істоти (кентавр, сфінкс, сирени) тощо. У римському пантеоні були і суто італійські божества. Наприклад, Янус – бог з двома обличчями, бог початку та кінця, який відкриває небесні ворота для нового дня. Симпатична італійська богиня Абеона (ab-eo – (йти собі), виходити) була покровителькою дітей, які вперше залишали домівку. Адеона (ad-eo – приходити) ж, навпаки, вважалася супутницею тих, котрі повертаються назад, до рідного дому, долаючи перешкоди. |
ЗРАЗОК ВІДМІНЮВАННЯ
Дата добавления: 2015-04-19; просмотров: 866;