Випарники
Випарник – це теплообмінний апарат, в якому за рахунок кипіння холодильного агента теплота відводиться від об'єкта охолодження.
В торговому холодильному устаткуванні розповсюджені випарники, які охолоджують повітря, з примусовою та природньою циркуляцією повітря.
Випарники з примусовою циркуляцією повітря називаються повітроохолоджувачами. Вони на сьогодні переважають у малих та великих холодильних установках.
За конструкцією випарники поділяються на ребристотрубні, листотрубні та гладкотрубні.
| Рис. 2.11 Ребристо-трубний випарник 1 – ребра; 2 – труба |
В ребристотрубних повітроохолоджувачах холодильний агент кипить в оребрених трубах, абсорбуючи теплоту з повітря, яке продувається вентилятором крізь випарник.
Оребрення труб буває: пластинчасті ребра, насаджені на труби; ребра, навиті у вигляді стрічок; ребра, накатані на поверхні труб.
Листотрубні випарники для льодогенераторів виготовляють із листів нержавіючої сталі, які з'єднані за допомогою шовного зварювання. На одному із листів проштамповані канали для потоку холодильного агента.

| Рис. 2.12 Листотрубні випарники для прилавків-вітрин (а) та льодогенератора (б) |
В окремих випадках застосовують гладкотрубні випарники різноманітних розмірів, форм і конструкцій. Найбільш розповсюдженим є плоский або овальний змійовик.
Великі підвісні гладкотрубні випарники з природньою циркуляцією використовують в низькотемпературних холодильних камерах, в яких необхідно, щоб повітря рухалося з невеликою швидкістю.
За способом руху холодильного агента випарники поділяються на сухі (змійовикові) та затоплені.
В змійовиковий випарник холодильний агент подається згори та рухається донизу. При цьому способі легко здійснюється повернення масла в компресор і необхідно менше холодильного агента для заправки системи. Проте в цій конструкції коефіцієнт теплопередачі дещо менший.
В затоплених випарниках хладон подається знизу. При цьому випарник працює більш ефективно, проте повернення масла в компресор відбувається важче, і потрібно більше холодильного агента в системі.

| Рис. 2.13 Гладкотрубний випарник 1 – середній змійовик; 2 – штуцер; 3 – правий змійовик; 4 – лівий змійовик |
Незважаючи на те, що змійовикові випарники менш ефективні з точки зору теплопередачі, названі переваги, а також відносна дешевизна і простота виготовлення зумовлюють їх поширеність у малих та середніх холодильних установках.
Передача теплоти від охолоджуваного об'єму до холодильного агента у випарнику відбувається в два етапи: спочатку теплота сприймається металевими стінками випарника, а потім передається від стінок до холодильного агента.
В більшості холодильних установок застосовують примусове обдування випарника, що збільшує його холодопродуктивність більш ніж у 20 разів порівняно з випарниками з природньою циркуляцією.
Ефективність передачі теплоти до холодильного агента є важливим чинником у роботі холодильної машини, і залежить від таких факторів:
- площа поверхні випарника;
- різниця температур між навколишнім повітрям і поверхнею випарника;
- різниця температур між охолоджуваним середовищем і киплячим холодильним агентом;
- швидкість руху потоку повітря біля поверхні випарника;
- швидкість руху потоку холодильного агента в трубах випарника (чим більша швидкість, тим більша інтенсивність теплопередачі);
- теплопровідність метала, з якого виготовлено випарник;
- відношення площі поверхні труб до площі поверхні ребер випарника;
- товщина шару інею на поверхні випарника;
- наявність масляної плівки на внутрішніх поверхнях труб змійовика.
Дата добавления: 2015-04-15; просмотров: 1508;
